СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
17 липня 2006 року |
місто Севастополь Справа № 2-31/6314-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Шевченко Н.М.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 , довіреність № НОМЕР_1
відповідача: Грязнова Галина Михайлівна, довіреність № 45/8/10-0 від 25.04.06
Петренко Євгеній Вікторович, довіреність № 1601/8/23-03 від 14.07.06
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 26.04.2006 у справі № 2-31/6314-2006А
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16,Нижньогірський,97100)
про визнання недійсним рішення ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі акту перевірки, зміст якого не відповідає фактичним обставинам справи.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2006 у справі № 2-31/6314-2006 А в позові фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним рішення відмовлено.
Постанова господарського суду мотивована тим, що спірне рішення про застосування до позивача фінансових санкцій прийнято відповідачем відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” , є правомірним і обґрунтованим, розмір застосованих до позивача фінансових санкцій за вчинення зазначених порушень відповідає статтям 17, 22 цього Закону.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що перевірка проведена неправомірно, без дотримання існуючого порядку проведення перевірок, встановленого законодавством. Крім того, відомості, що зафіксовані в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач надав судовій колегії заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що вимоги статті 112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не поширюються на перевірки дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.
Відповідач в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду залишити без змін.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
02.02.2006 Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим провела перевірку позивача з питань дотримання законодавства про здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт № НОМЕР_2 (а.с. 47-48)
На підставі зазначеного акту 10.02.2006 Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим прийняла та надіслала на адресу позивача рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_3 у загальній сумі 3420 грн. ( а.с. 7).
Фінансові санкції у сумі 225 грн. застосовані до позивача за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” на підставі пункту 1 статті 17 того ж Закону за проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Актом перевірки встановлено, що позивачем здійснена реалізація 3-х пляшок горілки на загальну суму 45 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ виданий не був. Цей факт є належне встановленим, оскільки підтверджується належне оформленим актом перевірки та не оскаржується позивачем. Позивач зазначає на те, що ОСОБА_3 не встигла провести розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій, але ці доводи не приймаються до уваги, оскільки реєстрація продажу товару через реєстратор розрахункових операцій повинна проводитись одночасно з розрахунковою операцією, тобто з моменту отримання грошей. Посилання позивача на той факт, що реалізатор ОСОБА_3 не є його працівником, а є працівником фізичної особи ОСОБА_4, не мають істотного значення для справи, оскільки вона здійснила реалізацію товару, що належить позивачу. Позивач як суб'єкт підприємницької діяльності несе відповідальність за дії будь-якої особи, яка була допущена ним до реалізації належних йому товарів.
Зазначення позивача на трудовий договір, укладений між громадянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судом не приймаються до уваги, оскільки зазначений договір не зареєстрований в центрі зайнятості, як того вимагають норми чинного законодавства (а.с. 34). Крім того, із змісту пояснень позивача видно, що ОСОБА_3 мала доступ до товару позивача та здійснювала його реалізацію з відома позивача, тобто виконувала функції реалізатора. Листом Нижньогірського районного центра зайнятості підтверджується, що підприємці ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не звертались до Нижньогірського районного центра зайнятості для реєстрації договорів з найманими працівниками (а.с. 53). Отже, фінансові санкції у сумі 225 грн. застосовані до позивача правомірно.
Фінансові санкції у сумі 3195,00 грн. застосовані до позивача за порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” на підставі статті 22 того ж Закону за невідповідність суми коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Актом перевірки встановлено, що на місці проведення розрахунків в момент перевірки знаходились готівкові кошти у сумі 684 грн. В поточному звіті реєстратора розрахункових операцій на момент перевірки значилось 00 грн. (а.с. 24). Наявність цієї суми на місці проведення розрахунків підтверджується також підписом продавця із зазначенням тієї ж суми (а.с. 24 на звороті).
В позовній заяві позивач зазначає на те, що розрахунок з перевіряючими, які здійснювали контрольну закупівлю товарів, здійснювався в присутності громадянина ОСОБА_5 Але ОСОБА_5 у судовому засіданні дав показання, відповідно до яких в момент перевірки він не був присутній, оскільки вийшов, коли були пред'явлені посвідчення перевіряючими.
Таким чином, позивач не надав доказів, які б підтверджували, що при підрахуванні суми готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, були враховані готівкові кошти, що належать іншому підприємцю, що здійснює діяльність у тому ж приміщенні.
Свідок ОСОБА_3 спочатку дала письмові пояснення, в яких вона стверджувала, що сума готівки 684 грн. належить ОСОБА_4 (а.с. 23). Але в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що вона розгубилась і змішала усі гроші. Крім того, вона пояснила, що гроші в сумі 684 грн. знаходились у коробці, до якої вона поклала усі гроші з обох відділів, а коробка знаходилась біля касового апарату у горілчаному відділі , тобто на місці торгівлі, що належить позивачеві.
Таким чином, у справі є достатні докази для висновку про те, що на місці розрахунків за товари, що належать позивачеві, знаходилась сума готівки 684 грн. Тим самим встановлено, що позивач порушив пункт 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” , відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. При цьому відповідно до Закону немає правового значення джерело надходження готівкових коштів -були вони отримані за продані товари чи з іншої причини знаходились на місці проведення розрахунків. Отже, фінансові санкції у сумі 3195,00 грн. застосовані до позивача правомірно.
Посилання позивача на порушення відповідачем вимог частини 1 статті 112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не відповідають матеріалам справи. Стаття 112 названого Закону поширюється на позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування податків та зборів. Для здійснення позапланових перевірок виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" спеціальні підстави законом не встановлюються, а тому відповідач мав право здійснити перевірку позивача з питань проведення розрахункових операцій.
Перевірка здійснена на підставі направлення від 02.02.2006 НОМЕР_4 (а.с. 49).
Перевіряючі зробили запис у журналі реєстрації перевірок із зазначенням номеру та дати направлення на перевірку (а.с. 39). Зазначення на номер службового посвідчення тут дійсне немає. Але відсутність такого зазначення не є достатньою для висновку про незаконність проведеної перевірки.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтєю 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 від 19.05.2006 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2006 у справі № 2-31/6314-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Н.М.Шевченко