ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2007 р. Справа № 49/08-07
вх. № 1471/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Мудракова Л.О., дов. № 9 від 09.01.2007 року відповідача - Черкашина С.Ю., дов. № 154/юр від 27.12.2004 року
розглянувши справу за позовом ТОВ НВП "Енерготехніка" м. Х-в
до КП "Харківські теплові мережі", м. Харків
про стягнення 2516,61 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості 2516,61 грн., з яких 2347,61 грн. - оплата за теплопостачання, 51,00 грн. оплата держмита та 118 грн. оплата за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, які були стягнуті з позивача за рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2005 року по справі № 15/505-04. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що ТОВ НВП "Енерготехніка" неодноразово зверталось до КП "Харківські теплові мережі" з проханням про відключення товариства від мережі центрального теплозабезпечення, проте відповідач відмовляв позивачеві, пояснюючи це тим, що технічної можливості відключити систему немає у зв'язку з тим, що буде нанесена шкода внутрішньобудинковій системі. У зв'язку з цим, позивач вимушений був сплачувати заборгованість, яка виникала перед відповідачем за надані послуги з теплозабезпечення, в тому числі, й за рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2005 року у розмірі 2516,61 грн. Проте, як зазначає позивач, відповідач в жовтні 2005 року направив до ЖРЕПу - 81 лист з вимогою про відключення підприємства позивача від мережі теплозабезпеченння, тобто, на думку позивача, документи, які були подані до суду в обгрунтування вимоги про стягнення з позивача заборгованості за послуги з теплопостачання при розгляді справи № 15/505-04 та в підтвердження неможливості відключити систему не відповідають дійсності, тому позивач вважає, що стягнення суми 2516,61 грн. є неправомірним.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, 14.02.2007 року надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2005 року по справі № 15/01-05 з позивачем був укладений тимчасовий договір № 2308 про постачання теплової енергії, тому теплопостачання здійснюється на підставі договору. Також відповідач у відзиві визначив порядок відключення споживачів від мережі централізованого теплопостачання та зазначив, що позивач не звертався до відповідних компетентних органів щодо відключення.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
23.09.1998 року між ТОВ "Ритм" та ТОВ НВП "Енерготехніка" був укладений договір купівлі - продажу нерухомості, відповідно якого у власність позивача перейшло нежитлове приміщення по вул. Полтавський шлях, 17"А" в м. Харкові.
01.12.1998 року між ТОВ НВП "Енерготехніка" та ХОВОТМ "Харківтеплоенерго" був укладений договір № 7397 на відпущення теплової енергії, відповідно якого позивачеві надавалась теплова енергія.
Позивач в позовній заяві зазначає, що приміщення, щодо якого здійснюється теплопостачання не використовує, неодноразово звертався до КП "Харківські теплові мережі" з проханням про відключення товариства від мережі центрального теплозабезпечення, проте відповідач відмовляв позивачеві, пояснюючи це тим, що технічної можливості відключити систему немає у зв'язку з тим, що буде нанесена шкода внутрішньобудинковій системі.
Так, відповідно рішення господарського суду Харківської області від 18.01.2005 року по справі № 15/505-04 було стягнуто з позивача заборгованість за надані без договору послуги з теплозабезпечення за період з 19.10.2002 року по квітень 2003 року у розмірі 2347,61 грн., також з позивача були стягнуті витрати по сплаті державного мита у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Зазначене рішення не було оскаржене позивачем в установленому законом порядку та набрало законної чинності.
Відповідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості 2516,61 грн., з яких 2347,61 грн. - оплата за теплопостачання, 51,00 грн. оплата держмита та 118 грн. оплата за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, які були стягнуті з позивача за рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2005 року по справі № 15/505-04.
Згідно із ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно до ч.1,2 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Як було встановлено судом, позивач визначив, як підставу виникнення зобов'язання щодо оплати відповідачем заборгованості - рішення господарського суду Харківської області від 18.01.2005 року по справі № 15/505-04, з якого не виникає жодного зобов'язання відповідача перед позивачем щодо сплати заборгованості.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона спирається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач, в позовній заяві та своїх поясненнях не довів наявність певного юридичного факту, як підстави виникнення грошового зобов’язання відповідача перед позивачем, а також не навів норм законодавства на підставі якого заявлена вимога про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості. За таких обставин, суд вважає безпідставною та необґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2516,61 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписаний 26.02.2007 року.
Суддя Кононова О.В.
49/08-07