12.03.07   УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                             телефон канцелярії

пр.Миру,20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“12” березня 2007 року                                                            справа № 12/75

За позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” вул. Артема, 15 м. Київ, 04053 в особі філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” Чернігівське регіональне управління

14000 м. Чернігів, вул. Г. Полуботка, 17

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівська екологічна компанія” 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49а Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Шевченко М.М.  вул. Одеська, 14, м. Чернігів

Про стягнення 20 065 грн. 93 коп.

                                                                             Суддя           Лавриненко Л.М.

                                                ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від позивача: Литвиненко Є.М. –довіреність від 14.07.06р.

Від відповідача: Новикова А.П. –директор

Третя особа: не з’явився  

               Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви з 06.03.2007 року по 12.03.2007 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача  10771 грн. 80 коп.  заборгованості по кредиту, 4376 грн. 94 коп.  заборгованості по відсотках, 1292 грн. 43 коп. пені за прострочку сплати кредиту та відсотків і  3624 грн. 76 коп. штрафу, згідно  кредитного договору про надання споживчого кредиту № 100/ЕК/2005-840 від 18.05.2005 року та договору поруки  від 28.11.05р.      

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але третя особа повноважного представника в судове засідання не направила, документи, витребувані судом не надала.

Представники позивача та відповідача  в судовому засіданні  надали клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

          В судовому засіданні 06.03.2007 року представник позивача, відповідно до ст. 22 Господарського процессуального кодексу України, надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої повідомив, що  позичальник  - Шевченко М.М. сплатив суму основного боргу, у зв»язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 3 624 грн. 76 коп. штрафних санкцій.

          Представник  відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що  банком не було направлено своєчасно повідомлення про невиконання позичальником  основного зобов»язань, а тому  порука припинила свою дію.

          Також  представник позивача заявив клопотання про застосування судом строків позовної давності.

                 Не з’явлення в судове засідання повноважного представника та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних  представників позивача та відповідача , з’ясувавши  фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Прийняти заяву позивача  про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми боргу  по кредиту та відсотків за користування кредитом та пені,  оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач зменшив свої  позовні вимоги і зменшення прийнято судом, а тому  позовні вимоги позивача суд розглядає з урахуванням заяви позивача про зменшення  позовних вимог.                    

18.05.2005 року між позивачем та Шевченко Миколою Миколайовичем (позичальником) було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 100/ЕК/2005-840

Відповідно до п. 1.1.  кредитного договору банк  взяв на себе зобов’язання надати Позичальнику грошові кошти в сумі 2800 доларів США.

Пунктом 1.3. кредитного договору  встановлено, що банк надає  позичальнику кредит строком по 18 січня 2006 року включно, зі сплатою за користування кредитом  відсотків з розрахунку 24 % річних, що обчислюється виходячи з 360 днів у році. Пунктом 1.4. Договору також передбачено, що строк користування кредитом починається з моменту надання кредиту у відповідності з п. 2.1.  цього Договору.

Також п. 3.1.1. Договору передбачено, що повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок банку згідно з Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід’ємною частиною цього Договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як вбачається із наданих позивачем документів,  позивач виконав взяті на себе зобов’язання та надав позичальнику споживчий кредит в сумі 2800 доларів США.

Пунктом 3.1.2.  кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком, наступним чином: починаючи з дати надання кредиту, відсотки за користування кредитом встановлюються у розмірі 24 % річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням. Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з Графіком. У випадку прострочення виконання зобов’язання у відношенні  повернення кредиту у строк, обумовлений  у п. 3.1.1. цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини у розмірі 48% річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.

          Як слідує із матеріалів справи  позичальник порушив взяті на себе зобов’язання щодо сплати кредиту та відсотків, в установлений в договорі строк кредит та відсотки   в повному обсязі не сплатив. З поданої позивачем копії валютного меморіального ордеру № NL-6 від 21.02.2007 року вбачається, що позичальник  здійснив  повну  оплату заборгованості по відсотках та кредиту в сумі 15 200 грн. 50 коп. лише 21.02.2007 року.

          В забезпечення  виконання  Шевченко Миколою Миколайовичем  взятих на себе зобов’язань по кредитному про надання споживчого кредиту № 100/ЕК/2005-840 від 18.05.2005 року, позивачем було укладено договір поруки  від 28.11.2005 року з  Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівська екологічна компанія”, (поручитель), яке виступає відповідачем по даній справі.

Відповідно до частини 1 ст. 553 і частин 1  та 2  ст. 554 Цивільного кодексу  України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку, і відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником. У  разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають  перед кредитором як солідарні боржники.  Поручитель відповідає перед кредитором у то му ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

           У відповідності з п.1.1. вказаного договору поруки Поручитель взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням Позичальника Шевченка Миколи Миколайовича, які виникли перед банком (позивачем) на підставі кредитного договору № 100/ЕК/2005-840 від 18.05.2005 року.

           Пунктом 1.5. договору поруки  визначено, що поручитель - Товариство з обмеженою відповідальністю „Чернігівська екологічна компанія”, підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору, а саме: строк повернення кредиту до 18.01.2006 року в сумі 2202,61 долари США 61 цент., сплата відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 24% річних за строковим кредитом і 48% річних за простроченим кредитом., сплата інших платежів, передбачених кредитним договором № 100/ЕК/2005-840 від 18.05.2005 року та сплата пені.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки від 28.11.2005 року поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитом як солідарні боржники, що означає, ніким не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов’язань, вказаних у п. 1.1. Договору повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф   в сумі  3624 грн. 76 коп. за порушення строків повернення кредиту та  відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

          Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

          Пунктом 8.1. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує штраф у розмірі 25% від суми заборгованості по поверненню кредиту та сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

          У відповідності  до п.2.1 договору поруки  кредитор набуває  права вимагати  від поручителя  виконання  зобов”язання , що витікає із кредитного договору  при умові, якщо  в установлений кредитним  договором строк   виконання  позичальником  зобов”язання  в цілому  чи  в будь –якій  його частині  не будуть виконані , а також при умові  обов”язкового  направлення  поручителю повідомлення  з вимогою  виконати зобов”язання  позичальника в цілому  або в тій чи  іншій його частині.

          Частиною 4 ст.  559 Цивільного кодексу України, передбачено, що  порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

           Кінцевий строк  виконання основного зобов”язання у позичальника  настав, у відповідності до графіка погашення заборгованості,   18.01.06р. А як вбачається із наданих позивачем документів ,  вимога  до поручителя  ним була направлена   лише 11.09.06р., тобто після спливу  шести місяців від дня настання строку  виконання основного зобов”язння  позичальником.

Таким чином порука припинила свою дію  у зв»язку з тим, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя .

Частиною 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що  позовна давність  один рік  застосовується до вимог по стягнення нестойки ( штрафу , пені).

Строк виконання основного зобов»язання настав 18.01.06р., відповідно право на стягнення штрафу  за прострочку виконання  зобов»язання у  позивача виникло з 19.01.2006р, а  позивач звернувся до суду з позовною заявою лише  07.02.2007р, тобто з пропуском річного строку позовної давності, і підстави для його поновлення відсутні.

Відповідачем, у відповідності до ч. 3 с. 267  Цивільного кодексу України,  в судовому засіданні було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення  штрафу в сумі 3624 грн 76 коп   є безпідставні і задоволенню не підлягають.

          Керуючись ст. ст. 258,267, 525, 526,  553, 554,559 546, 549, 1046,1048, 1049,  Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232  Господарського кодексу України, ст.ст. 49,75, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

                                             ВИРІШИВ:

                              У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                           Л.М.Лавриненко