ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/768а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2007 р.
10год., м. Черкаси
За адміністративним позовом приватного сільськогосподарського підприємства „Михайлівка”
до державної податкової інспекції у Кам’янському районі
про зобов’язання списати податковий борг
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Шульга Д.Г. –директор підприємства, Журба М.В. – за довіреністю від 07.02.2007р.;
від відповідача: Павленко О.М. –за довіреністю від 13.12.2006р.
Заявлено адміністративний позов про зобов’язання відповідача списати з позивача податковий борг у сумі 141018грн. 82коп., у тому числі 125553грн. 26коп. з податку на додану вартість і 141018грн. 82коп. з прибуткового податку з громадян.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що заявлений до списання податковий борг виник до 31 грудня 1999 року і не був сплачений станом на 21.02.2001р., тому на підставі ст. 18 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ) підлягає списанню, але фактично не був списаний відповідачем.
У засіданні суду представники позивача позов підтримали.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.
У засіданні суду представник відповідача проти позову заперечив, пославшись при цьому на відсутність у обліку відповідача заявлених позивачем до списання сум податкового боргу.
Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.
10 березня 2000р. Кам’янською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація державна реєстрація позивача як юридичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності.
Згідно з п. 1.1 статуту позивача останній був створений шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства „Україна” і є його правонаступником.
За актом розподілу кредиторської заборгованості колективного сільськогосподарського підприємства „Україна” між його правонаступниками станом на 01.04.2000р. до позивача перейшли зобов’язання зі сплати до бюджету 125553грн. 26коп. податкового боргу з податку на додану вартість і 141018грн. 82коп. податкового боргу з прибуткового податку з громадян, а усього 141018грн. 82коп.
Підпунктом 18.1.1 п.18.1 ст.18 Закону №2181-ІІІ встановлено, що списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31 грудня 1999 року і не був сплачений на день набрання чинності цією статтею.
Відповідно до пп. 18.1.5 п. 18. 1 ст. 18 Закону №2181-ІІІ у разі коли платники податків самостійно виявляють податкові зобов’язання, що виникли у податкових періодах, попередніх податковому періоду, на який припадає набрання чинності цією статтею, та здійснюють їх декларування протягом 60 календарних днів від дня набрання чинності цією статтею, податкові зобов’язання (включаючи пеню) підлягають списанню або розстроченню, у порядку визначеному цією статтею, залежно від часу їх виникнення.
Стаття 18 Закону №2181-ІІІ набрала чинності з 20 лютого 2001р.
З викладених вище норм Закону №2181-ІІІ вбачається, що списання податкового боргу проводиться відповідним податковим органом без втручання платника податку. Відтак, податковий орган повинен знати про наявність у платника податку податкового боргу, що підлягає списанню. Такий податковий борг не повинен бути сплаченим станом на 20.02.2001р.
Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У відповідача за картками особових рахунків позивача заявлені останнім до списання суми податкового боргу не числяться.
Позивач не довів того, що про прийнятий ним від колективного сільськогосподарського товариства „Україна” податковий борг у сумі 141018грн. 82коп. він повідомив відповідача і що цей податковий борг обліковувався відповідачем і не був сплачений позивачем станом на 20.02.2001р.
За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У адміністративному позові відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.