ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/576а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2007 р.
9год., м. Черкаси
За адміністративним позовом Погребської сільської ради
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Зернова компанія „Хорс”
про зобов’язання сплачувати податок з доходів фізичних осіб до Погребської сільської ради
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Пісний П.П. –сільський голова;
від відповідача: Буйвол О.Б. - за довіреністю від 09.02.2007р., Астахіна Е.В. - за довіреністю від 03.04.2006р.
Заявлено адміністративний позов про зобов’язання відповідача сплачувати податок з доходів фізичних осіб за місцем свого знаходження до бюджету Погребської сільської ради.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що відповідач як такий, що був зареєстрований як юридична особа на території Погребської сільської ради, з моменту реєстрації усю суму нарахованого ним податку з доходів фізичних осіб сплачував до бюджету Погребської сільської ради, а з вересня 2005р. почав розподіляти цей податок і сплачувати його до бюджетів тих сільських рад, на території яких орендував земельні ділянки, незважаючи на план Погребської сільської ради по надходженням до її бюджету з цього податку. Позивач вважає, що такий порядок сплати відповідачем податку з доходів фізичних осіб суперечить вимогам ст. 16 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі –Закон №.889-ІУ).
У засіданні суду представник позивача позов підтримав.
Відповідач письмового заперечення проти позову до господарського суду не подав.
У засіданні суду представники відповідача проти позову заперечили, оскільки на відміну від позивача вважають, що сплата відповідачем податку з доходів фізичних осіб до бюджетів відповідних сільських рад за місцезнаходженням його виробничих підрозділів, в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів, відповідає вимогам ст. 16 Закону №889-ІУ та ст. 64 Бюджетного кодексу України.
Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.
4 квітня 2003р. Драбівською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як юридичної особи з місцем знаходження с. Погреби, Драбівським район, Черкаська область, 19814.
Пункт 1.5 ст. 1 Закону №889-ІУ термін „податковий агент” визначає як юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізичну особу чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону №889-ІУ зобов’язує податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Статтею 16 Закону №889-ІУ встановлено, що податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку. Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - уповноважений підрозділ). Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу. Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України. Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно із нормативами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Стаття 64 Бюджетного кодексу України передбачає, що до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належить і податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу. При цьому податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.
Відповідно до пп. 2.1.4 п.2.1 та пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту є податкові органи, а органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно з ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Стаття 16 Закону №889-ІУ та ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачають порядок, згідно з яким податок з доходів фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.
Позивач конкретних фактів порушення відповідачем такого порядку ні у позові ні у засіданні суду не привів.
Позивач не уповноважений законом здійснювати контроль за дотриманням податковими агентами передбаченого ст. 16 Закону №889-ІУ та ст.64 Бюджетного кодексу України порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб. Повноважними органами щодо здійснення такого контролю є податкові органи. А це означає, що позивач, як суб’єкт владних повноважень, не має права звертатися до адміністративного суду з таким позовом.
За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
В адміністративному позові відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.