ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2009 Справа№ 31/118(23/221)-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Марунич Н.В.
За участю прокурора Зіма Вікторії Борисівни, посвідчення №117 від 13.08.2007р.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 23.04.2009 року:
від позивача: Демченко А.Б., головний спеціаліст, довіреність №32 від 24.12.08;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність ВЕТ №500679 від 14.08.07;
від відповідача: Ляш В.М., представник, довіреність №2012 від 07.08.08;
від третьої особи: Ложкін М.В., головний спеціаліст, довіреність №01-20/134-691/08 від 08.09.08;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Новомосковськ, Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009р. у справі № 31/118(23/221)-08.
за позовом: Новомосковського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради, м.Новомосковськ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області
про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок
ВСТАНОВИВ:
У липні 2008 року Новомосковський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область, з урахуванням уточнення позовних вимог, про зобов’язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0875 га в районі житлового будинку на АДРЕСА_1 шляхом демонтажу палаток "Оболонь" та столів для клієнтів, трьох дерев’яних бесідок та пристроїв для приготування їжі на кострі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року (суддя Єременко А.В.) по справі 31/118(23/221)-08 позовні вимоги Новомосковського міжрайонного прокурора задоволені повністю: зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,0875 га, що знаходиться в м. Новомосковську в районі житлового будинку по вул.Радянській, 45/23 шляхом демонтажу палаток "Оболонь" та столів для клієнтів, трьох дерев'яних бесідок та пристроїв для приготування їжі на кострі та повернути в комунальну власність територіальної громади м. Новомосковська в особі Новомосковської міської ради; стягнуто з відповідача в доход держбюджету 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року по справі № 31/118(23/221)-08 скасувати та провадження по справі припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним і таким, що підлягає скасуванню в зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що ним до справи долучені документи, з яких очевидно, що користувачами спірної земельної ділянки є він та його дружина ОСОБА_3 Відповідачу на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 10.02.І998 р. належить земельна ділянка площею 0, 0544 га за адресою: м. Новомосковськ, вул. Радянська, 54. Рішенням суду від 05.02.2009 р. відповідач зобов'язаний повернути в комунальну власність територіальної громади м. Новомосковська земельну ділянку площею 0,0875 га.
Скаржник зазначає, що це рішення неможливо виконати, оскільки такої площі землі він не має, а вказана в ньому земельна ділянка йому не належить.
На суміжну земельну ділянку площею 0,0796 га рішенням третейського суду від 11.06.2007 р. визнано право власності за ОСОБА_3, але до неї позов не було подано. Правовстановлюючі документи ОСОБА_5. не були одержані через незаконні дії посадових осіб Новомосковського міського відділу земельних ресурсів, про що свідчать долучені до справи документи. Однак суд, керуючись на ст. 126 Земельного кодексу України, відхилив посилання відповідача на рішення третейського суду, яке не оскаржене і не скасоване до цього часу і є обов'язковим для виконання на всій території України, тим самим фактично дозволив його не виконувати. Але згідно до законодавства ОСОБА_3 може одержати і звернути до виконання виконавчий лист на рішення третейського суду у будь-який момент протягом трьох років.
Скаржник зазначає, що рішення є ще одним доказом того, що позов до нього було подано безпідставно, бо він не має відношення до предмета спору. Згідно договору про спільну діяльність від 29.06.2007 р. він лише використовує земельну ділянку у своїй підприємницькій діяльності.
У запереченні на апеляційну скаргу Новомосковський міжрайонний прокурор просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року по справі № 31/118(23/221)-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Прокурор вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а висновки суду повністю підтверджені матеріалами справи.
Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності підтверджується не тільки актом перевірки земельного законодавства від 10.08.07 р., підпис на якому відповідач не визнає, а й актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.11.2008 p., складеним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Ложкіним М.В. з участю спеціалістів-геодезистів КП „Новоград", згідно якого земельна ділянка площею 0,0875 га зайнята самовільно і використовується без оформлення правовстановлюючих документів під кафе. Факт використання земельної ділянки під кафе, підтверджується наявністю на зайнятій ділянці двох палаток „Оболонь" та столиків для клієнтів, трьох дерев'яних бесідок та пристроїв для приготування їжі на кострі.
Таким чином, облаштування спірної земельної ділянки свідчить про те, що вона використовується для здійснення підприємницької діяльності. Суб'єктом підприємницької діяльності є відповідач ОСОБА_1. і його доводи, що земельна ділянка використовується його дружиною ОСОБА_3. нічим не підтверджуються.
Крім того, матеріалах справи є ухвала Новомосковського міськрайонного суду від 04.09.2008 р. про скасування ухвали Новомосковського міськрайонного суду від 05.07.2007 р. про видачу виконавчого листа ОСОБА_3. на виконання рішення третейського суду від 11.06.07 р., відповідно до якого за нею визнано право власності на земельну ділянку площею 0,0796 га на АДРЕСА_2. Зазначене також свідчить про відсутність відношення ОСОБА_3. до використання самовільно зайнятої земельної ділянки.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 07.04.2009 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року розгляд справи відкладався до 23.04.2009 року.
У судовому засіданні 23.04.2009 року оголошувалась перерва до 28.04.2009 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:
На виконання вимоги Новомосковської міжрайонної прокуратури від 18.11.2008 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області 27 листопада 2008 року за участю спеціалістів –геодезистів КП “Новоград” у присутності ОСОБА_4 була проведена перевірка додержання Земельного кодексу України ОСОБА_1.
Перевіркою встановлено, що земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Новомосковськ, вул.Радянська,54/21, 23,24 загальною площею 0,1569 га використовується під розважальний комплекс (кафе, сауна, літній майданчик) власником кафе “Шансон” гр.ОСОБА_1.
Частина зазначеної земельної ділянки в розмірі 0,0544 га є приватною власністю ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю НМ № 947 від 10.02.1998 року та надана відповідачу для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. ОСОБА_1. використовує земельну ділянку, що надана йому у власність, не за цільовим призначенням, а у комерційних цілях, що є порушенням п.1 ст.96 Земельного кодексу України. Земельна ділянка площею 0,0875 га зайнята самовільно і використовується без оформлення правовстановлюючих документів під кафе, на земельній ділянці встановлено дві палатки “Оболонь” та столики для клієнтів, три дерев’яні бесідки та пристрої для приготування їжі на кострі.
За наслідками перевірки був складений акт від 27.11.2008 року, який направлений ОСОБА_1 поштою 03.12.2008 року та вручений останньому 06.12.2008 року, що підтверджується квитанцією Укрпошти №1448912 від 03.12.2008 року та повідомленням про вручення поштового відправлення, оригінали яких оглянуті колегією суддів у судовому засіданні.
До акту доданий план-схема земельної ділянки.
Згідно із ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
В силу ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов’язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Поняття «самовільно зайняті земельні ділянки»встановлено статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно цієї норми самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (визначення з урахуванням змін, внесених Законом України №271 від 15.04.2008 року).
Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).
Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за N1223/8544 (надалі –Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Згідно зазначеного Порядку Держкомзему та її територіальним органам надано право проводити наступні види перевірок: планові, позапланові і оперативні. Відповідно до п.3.2 Порядку №312 позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему і проводиться за наявності доручення, у тому числі і органів прокуратури. При цьому, вона може проводитися без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб у разі неможливості їх своєчасного повідомлення (обмеження строку на проведення перевірки, тощо).
Як вже зазначалося підставою проведення перевірки 27.11.2008 року стала вимога Новомосковського міжрайонного прокурора, про що зазначено в акті.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра..., які знаходяться в межах території України, ... є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. На день подання позову не відбулося розмежування землі на державну та комунальну власність. Згідно п.12 Перехідних положень до Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
Так як спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (міста Новомосковська), то повноваження власника (особи, що розпоряджається землею) цієї земельної ділянки здійснює Новомосковська міська рада.
Перевірка проведена у відповідності з п.4.1 Порядку № 312 без присутності власника, але за наявності двох свідків.
У відповідності з п.5.3 Порядку № 312 акт надісланий особі, яка перевірялася, з повідомленням про вручення.
Акт перевірки містить всі передбачені Порядком відомості.
З огляду на викладене зазначений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства є належним доказом у справі з огляду на приписи ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин порушення з боку відповідача земельного законодавства доведені належними доказами у справі.
Колегія суддів також враховує, що дії Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області по проведенню перевірки 27.11.2008 року та складенню відповідного акту у встановленому законом порядку не оскаржені.
Посилання скаржника на те, що спірна земельна ділянка використовується не ним, а його дружиною ОСОБА_3., право власності якої на суміжну земельну ділянку визнано рішенням третейського суду від 11.06.2007 року є безпідставним з огляду на наступне.
Дійсно, рішенням третейського суду від 11.06.2007 року № 09/06-07 за ОСОБА_3 визнано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0796 га, що розташована за адресою: м. Новомосковськ, вул.Радянська,54/24.
На час звернення Новомосковського міжрайонного прокурора з позовом та на час прийняття рішення у справі зазначене рішення виконано не було.
Крім того, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду від 04.09.2008 року скасована ухвала про видачу виконавчого листа ОСОБА_3.
05.03.2009 року Верховною Радою України прийнятий Закон № 1076-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів”. Закон набрав чинності з дня його опублікування 31.03.2009 року (газета “Урядовий кур’єр” № 57 (3963).
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 05.03.2009 року № 1076- VI не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.
Так, згідно із змінами, внесеними зазначеним Законом до ст.6 Закону України “Про третейські суди” не підлягають розглядові третейськими судами справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.
Таким чином, рішення третейського суду від 11.06.2007 року, яким за ОСОБА_3. визнано право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2, не підлягає виконанню.
З акту перевірки від 27.11.2008 року вбачається, що спірна земельна ділянка використовується під встановлені палатки "Оболонь", столики для клієнтів, бесідки та пристрої для приготування їжі на кострі, тобто для клієнтів кафе "Шансон", власником якого є ОСОБА_1. – відповідач у справі.
До таких же висновків дійшла і комісія, що здійснювала 27.11.2008 року перевірку дотримання вимог земельного законодавства.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягали задоволенню
З урахуванням на вищенаведеного, рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Новомосковськ, Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009р. у справі № 31/118(23/221)-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв