ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2009 Справа№ 31/28-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Марунич Н.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 23.04.09 р.:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 196 від 22.04.09 р.);
від відповідача: представник у судове засідання не з’явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009 р. у справі № 31/28-09
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Кривий Ріг
до Криворізької міської ради м. Кривий Ріг
про визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 03.03.09 р. у справі № 31/28-09 (суддя Єременко А.В.) відмовлено у позові фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 м. Кривий Ріг до Криворізької міської ради м. Кривий Ріг про визнання недійсним договору оренди землі від 21.10.05 р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Позивач не погодилася з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення по суті спору та задовольнити позов.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції скаржник зазначає те, що висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи; судом неправильно застосовані норми діючого законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу Криворізька міська рада просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, оскільки вважає рішення суду першої інстанції правомірним, таким, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, не повідомив суд про поважні причини неявки, не скористався наданим законом правом на участь в судовому засіданні. Неявка відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.04.09 р. до 28.04.09 р. до 15 год. 10 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що Криворізька міська рада (орендодавець), на підставі рішення міської ради від 25.05.2005 р. № 3219, уклала з приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) договір оренди земельної ділянки від 21.10.2005 р.
Згідно з п.1.1 договору орендодавець зобов’язаний був надати орендарю в строкове платне користування земельну ділянку прибудинкової території житлового будинку, відповідно до частки власності у житловому будинку, для розміщення вбудованого приміщення офісу.
В оренду повинна була бути передана земельна ділянка загальною площею 201 кв.м, кадастровий номер ділянки 1211000000:04:135:0006.
Договір укладено на п’ять років (п.3.1).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п’ятиденний термін після державної реєстрації цього договору, але вказана земельна ділянка не передавалася позивачу.
Умовами пункту 13.2 договору передбачено, що невід’ємними частинами договору є план або схема земельної ділянки; технічний звіт з встановлення меж в натурі.
Як вбачається з матеріалів справи, план, схема земельної ділянки, технічний звіт з встановленням меж в натурі відсутні, про що свідчить сама Криворізька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу.
У статті 15 Закону України “Про оренду землі” перелічено істотні умови договору і встановлено, що невід’ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність, на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Оскільки невід’ємними частинами договору оренди земельної ділянки, згідно до вимог ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, є: план або схема земельної ділянки; технічний звіт з встановлення меж в натурі, які відсутні в договорі, то вказаний договір слід визнати недійсним.
Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України) (а.с. 33-34), листом від 15.06.2004 р. за № 14-22-12/5303, надав роз’яснення щодо деяких питань в галузі земельних відносин.
У вказаному роз’ясненні зазначено, що, відповідно до пункту 4.4. Положення про порядок встановлення закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду, тимчасове спільне користування або спільну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затвердженого спільним наказом Держкомзем, Держкоммістобудування, Держжитлокомунгоспу та Фонду державного майна 05.04.96 р. № 31/30/53/396 та зареєстрованого у Мінюсті 26.04.1996 р. за № 203/1228 частка власності (користування) земельної ділянки кожного власника квартири (квартир) чи нежитлового приміщення у спільній частині власності визначається відношенням загальної площі квартири (квартир) нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, до спільної площі квартир і нежитлових приміщень будинку.
Виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається.
Виходячи з вищевикладеного, місцева рада не може укладати договір оренди земельної ділянки на частину прибудинкової території у разі неможливості виділення її меж у натурі (на місцевості).
Позивач не займається господарською діяльністю по обслуговуванню житлового будинку, а значить не може орендувати частку земельної ділянки, яка розташована під багатоквартирним житловим будинком.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення неповно з’ясував обставини справи, що відповідно до статті 104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.15 Закону України “Про оренду землі”, ст. 203, 215-216 ЦК України, ст. 42 Земельного кодексу України, статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Кривий Ріг задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009 р. у справі № 31/28-09 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.10.2005 р., укладений між Криворізькою міською радою та приватною підприємницею ОСОБА_2.
Стягнути з Криворізької міської ради на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 42 грн. 50 коп. витрати по сплаті державного мита.
Доручити господарському суду Дніпропетровської обл. видати наказ, відповідно до вимог статей 116-117 ГПК України.
Головуючий Р.М.Бахмат
Судді: Л.О.Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г. Логвиненко
28.04.2009 р.