ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2009 Справа№ 18/279-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Марунич Н.В.
за участю прокурора: Дидюк Н.О. (посвідчення № 32 від 10.03.2009 р.)
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 21.04.09 р.:
від позивача: Акуленко Є.О. (дов. № 12/52-393 від 24.02.09 р.);
від відповідача: Богданов Є.В. (дов. № 179 від 17.04.09 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровськ-Авто” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009 р. у справі № 18/279-08
за позовом Прокурора м. Орджонікідзе в інтересах держави в особі Орджонікідзевської міської ради м. Орджонікідзе
до Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровськ-Авто” м. Дніпропетровськ
про стягнення 264 796 грн. 16 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 15.01.09 р. у справі № 18/279-08 (суддя Петрова В.І.) задоволено позов прокурора м. Орджонікідзе, пред’явленого в інтересах держави в особі Орджонікідзевської міської ради м.Орджонікідзе до Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровськ-Авто” м.Дніпропетровськ про стягнення з відповідача до місцевого бюджету Орджонікідзевської міської ради 264 796 грн. 16 коп. збитків, завданих використанням земельної ділянки.
ВАТ “Дніпропетровськ-Авто” не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Підставою для скасування рішення суду скаржник вважає неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, виходячи з наступного.
Скаржник вважає, що суд необґрунтовано дійшов висновку про існування в період з 01.01.2005 р. по 01.01.2006 р. між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки, розташованої у м. Орджонікідзе, вул. Івана Малки, 2, загальною площею 11 000 кв.м (1,1 га) з правом поновлення договору на новий строк, та безпідставно дійшов висновку про наявність заподіяних позивачу збитків в розмірі орендної плати.
Суд не звернув уваги на заперечення відповідача з приводу того, що у ВАТ “Дніпропетровськ-Авто” не виникло право на оренду земельної ділянки.
Господарський суд Дніпропетровської обл. також не врахував тих обставин (викладених відповідачем в Уточненні до заперечення до позову від 14.01.2009 р.), що ВАТ “Дніпропетровськ-Авто” користується вказаною земельною ділянкою на підставі Державного акту на постійне землекористування серія ІІ-ДП № 002736, який був виданий ВАТ “ДАС” на підставі рішення Орджонікідзевської Ради народних депутатів ХІУ сесії ХХІІ скликання від 13.06.1996 р. та зареєстрований в книзі запису державних актів на право постійного користування землею за № 12.
Згідно рішення загальних зборів акціонерів (Протокол № 1 від 14 квітня 2003 р.), ВАТ “ДАС” було перейменоване у Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровськ-Авто”, про що 09.07.2003 р. виконкомом Дніпропетровської міської ради внесено запис у реєстраційну справу № 04052092ю0010672. У відповідності до вимог ст. 104 ЦК України, перейменування не являється припиненням юридичної особи, а тому право постійного користування земельною ділянкою не припинено на підставі ст. 141 ЗК України (припинення державних підприємств, установ, організацій).
Крім того, відповідач подав клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, посилаючись на поважну причину пропуску те, що апеляційну скаргу було подано 05.02.2009 р. без порушення строку, встановленого для її подання.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2009 р. апеляційну скаргу було повернуто на підставі п.3 ст. 97 ГПК України, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку.
Відповідно до ч.4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин, що були підставою для повернення скарги, відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою від 02.04.09 р., відновив строк подання апеляційної скарги і прийняв апеляційну скаргу до розгляду.
Прокурор м. Орджонікідзе відзив на апеляційну скаргу не надав, а в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає доводи, викладені в позовній заяві, обґрунтованими.
Орджонікідзевська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що повністю підтримує оскаржуване рішення і зазначає наступне.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Розмір збитків завданих місцевому бюджету визначається комісією по визначенню розмірів збитків, завданих внаслідок недодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, створеною рішенням виконавчого комітету, відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 р. “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”.
В даному випадку збитки –це дохід, який міг би отримати бюджет, за зазначений термін, в якості орендної плати за користування земельною ділянкою, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Орджонікідзе.
ВАТ “Дніпропетровськ-Авто” 17.04.2009 р. подало заяву про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по адміністративному позову про визнання нечинним і скасування рішення органу місцевого самоврядування Орджонікідзевської міської ради від 24.10.08 р. № 503/5, яким затверджено матеріали засідання комісії для визначення розмірів збитків, заподіяних власнику землі –територіальній громаді м.Орджонікідзе від 24.10.2008 р.
До заяви про зупинення провадження по справі скаржник додав ксерокопію позовної заяви, яка подана ним до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, на якій вчинено штемпель Дніпропетровським окружним адміністративним судом про отримання позовної заяви 17.04.2009 р.
Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Відповідач не надав доказів, що іншим судом розглядається справа, пов’язана з даною справою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження по даній справі.
28.04.09 р. ВАТ “Дніпропетровськ-Авто” подало заяву про відкладення розгляду справи, у зв’язку із службовим відрядженням представника Богданова Є.В. до м.Новомосковська для участі у судовому засіданні, яке відбудеться у Новомосковському міськрайонному суді, а також просить не проголошувати рішення суду без участі представника відповідача.
Колегія суддів відмовляє відповідачу у задоволенні заяви, оскільки у судовому засіданні 21.04.09 р. справа була розглянута по суті, а перерва до 28.04.09 р. була оголошена для підготовки повного тексту постанови.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 21.04.09 р. до 28.04.09 р. до 14 год. 50 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.
Згідно рішення ХХУІІІ сесії ІУ скликання Орджонікідзевської міської ради від 30.12.2004 р. за № 17 Орджонікідзевська міська рада (орендодавець –власник землі) надала в оренду Дніпропетровській автосервісній філії “Дніпропетровськ-Авто” - станція технічного обслуговування № 11 (орендар) в строкове платне користування земельну ділянку, за категорією цільового призначення, згідно Земельного кодексу України –землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Орджонікідзе, вул. І. Малки,2, загальною площею 11 000 кв.м (1,1 га). Земельна ділянка передавалася в оренду з 01.01.2005 р. до 01.01.2006 р.
Земельна ділянка передавалася в оренду з метою обслуговування та експлуатації станції технічного обслуговування № 11 (п.21 договору).
Умовами п. 26 договору встановлено, що передача земельної ділянки здійснюється у 10-ти денний термін після державної реєстрації цього договору за актом прийому –передачі.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється. Згідно ст. 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Як вбачається з договору оренди від 28.01.2005 р. цей договір не був зареєстрований відповідно до закону, а тому у відповідача не виникло право на оренду земельної ділянки, так як договір оренди земельної ділянки від 28.01.2005 р. не набрав чинності.
Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 86) 13.06.1996 р. рішенням Орджонікідзевської Ради народних депутатів ХІУ сесії ХХІІ скликання від 13.06.1996 р. ВАТ “ДАС” був виданий Державний акт на право постійного землекористування серія ІІ-ДП № 002736, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 12.
В подальшому, згідно рішення загальних зборів акціонерів від 14.04.2003 р., ВАТ “ДАС” було перейменоване у відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровськ-Авто”, яке стало правонаступником ВАТ “ДАС” і до ВАТ “Дніпропетровськ-Авто”, згідно до ст. 59 Господарського кодексу України, перейшли всі майнові права та обов’язки ВАТ “ДАС”, у тому числі і право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Орджонікідзе, вул. Івана Малки, 2, загальною площею 11 000 кв.м (1,1 га), а тому доводи прокурора м. Орджонікідзе, які вказані в позовній заяві і вказані в акті обстеження земельної ділянки від 23.10.2008 р. (а.с. 26), що відповідач фактично використовує земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів, не є дійсною.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Розміри податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів –учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Статтею 15 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка.
Плата за землю справляється відповідно до закону.
Оскільки відповідач використовував земельну ділянку на підставі Державного Акту на право постійного землекористування серії ІІ-ДП № 002736, він, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 51-72), сплачував земельний податок.
Земельний податок нараховується за ставками у відсотках від грошової оцінки земель, згідно до вимог статей 6-7 Закону України “Про плату за землю”.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (ст. 13 Закону України “Про плату за землю”).
Стаття 14 вказаного Закону передбачає, що платники земельного податку за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідач надав акти звірки розрахунків із Орджонікідзевською державною податковою службою за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 01.12.08 р. щодо сплати земельного податку (а.с. 89-90), які свідчать, що у відповідача немає заборгованості перед бюджетом по земельному податку.
Прокурор м. Орджонікідзе звернувся з позовом в інтересах держави –Орджонікідзевської міської ради до ВАТ “Дніпропетровськ-Авто” про стягнення з відповідача 264 796 грн. 16 коп. збитків, завданих використанням земельної ділянки для обслуговування власних будівель та споруд станції технічного обслуговування по вул. І.Малки, 2 в м. Орджонікідзе, загальною площею 11 000 кв.м, без належно оформлених правовстановлюючих документів, тобто порушення ст. 2 Закону України “Про плату за землю”.
Прокурором в позові вказано, що порушення ст. 3 Земельного кодексу України встановлено при проведенні прокуратурою м. Орджонікідзе перевірки, але в матеріалах справи відсутній акт перевірки. Стягуючи збитки, прокурор посилається на ст.ст. 96, 156, 206 Земельного кодексу України.
Стаття 156 Земельного кодексу України передбачає підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у випадках, перелічених у названій статті.
Відповідачем не були заподіяні власнику землі –Орджонікідзевській міській раді збитки, передбачені ст. 156 Земельного кодексу України.
Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачами передбачено ст. 157 Земельного кодексу України.
Збитки підлягають відшкодуванню за умов неправомірних дій відповідача і наявності причинного зв’язку між неправомірними діями і заподіяними збитками.
Прокуратурою не прийнято до уваги, що частиною 3 ст. 377 ЦК України встановлено, що у разі відчуження житлового будинку, будівлі, споруди до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частина ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Колегія суддів не вбачає з матеріалів справи, що відповідачем заподіяні збитки позивачу, а тому відсутні правові підстави для відшкодування збитків у сумі 264 796 грн. 16 коп.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції по даній справі підлягає скасуванню, так як господарський суд Дніпропетровської обл. неповно з’ясував обставини справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровськ-Авто” м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009 р. у справі № 18/279-08 скасувати.
У позові відмовити.
Стягнути з Орджонікідзевської міської ради м.Орджонікідзе на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровськ-Авто” 1 323 грн. 98 коп. витрати по сплаті державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Дніпропетровської обл. видати наказ, відповідно до вимог статей 116-117 ГПК України.
Головуючий Р.М.Бахмат
Судді: Л.О.Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г. Логвиненко
28.04.2009 р.