Справа № 2- а – 525 / 2009 р
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2009 року Бобровицький районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді Іванюка І.І..
при секретарі Ященко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, мотивуючи, що він є дитиною війни та відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” йому щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 % мінімальної пенсії за віком. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ч. 2 ст. 3 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч положень ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод . Згідно Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік від 20.12.2005 року та п. 12 ст.71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни „ було обмежено. Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп / 2007 та № 10-рп / 2008 від 22.05.2008 р. положення ст. 6 Закону було визнано такими, що не відповідають Конституції України( є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином відповідач зобов”язаний був здійснювати виплату допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006- 2007 роки.
Просить зобов”язати відповідача надати інформацію про розмір виплаченої пенсії із зазначенням розміру доплат, якшо такі проводилися, передбачених ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2006 р . по 31.12.2008 р. Визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною. Зобов”язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн 30 коп.
Позивач просить справу слухати в його відсутність, вимоги позову підтримує
Відповідач надав письмове заперечення, вимоги не визнає і просить справу слухати у його відсутність.
Розглянувши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволеню з таких підстав.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та зеперечення.
Ст. 1 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ВВв ( 02 вересня 1945 року ) було менше 18 років , відповідно позивач є дитиною війни, що підтверджено посвідченням і не заперечує цьому відповідач /а.с. 4/.
Відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, яка діяла до 01 січня 2008 року дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання, державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно Закону є дітьми війни. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами , передбаченими ст. 28 ч.1 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого нормативно –правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір відсутній.
Ст. 7 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. Мотивування відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни , що створює ситуацію правової невизначеності, шодо коштів з яких повинна виплачуватися ця надбавка, а відповідно ця обставина, не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка передбачена законом .
В ст. 28 ч. 3 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування № 1058 від 09.07.03 р. передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 абз. 1 цієї статті, застосувується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, так як наявність такої норми та відсутність іншого мінімального за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, а тому суд не бере до уваги положення ст. 28 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах є безпідставними , так як органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як причину невиконання своїх зобов”язань, що передбачені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „ Про соціальний захїист дітей війни” щодо визначення розміру та виплати пенсій. Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів , не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до Закону України „ Про внесення змін до Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 р та ст. 110 Закону України „ Про державний бюджетУкраїни на 2006 рік „ від 20.12.2005 р було внесено зміни, якими установлено, що пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст. 5 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються у першому півріччі у порядку визначеному КМ України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, а тому відповідач діяв правомірно і положення статті неконституційним не визнавалось
Згідно ст. 71 п.12 Закону України „ Про Державний бюджет на 2007 рік” з метою проведення окремих норм законів у відповідність з цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст. 111 цього Закону рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року було визнано такими , що не відповідають Конституції України( є неконституційними), так положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” , яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст.111 цього Закону.
На підставі ст.. 6 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього закону та Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту „ дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Ст. 152 ч.2 Конституції України, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність.
Згідно ст. 99 ч.2 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав , свобод та інтерсів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для зверненння до адміністративного суду , якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням того, що відповідач вимоги не визнав і наполягає на відмові в задоволенні позову в зв”язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду, а позивач не підтвердив поважність причин пропущення строку, так як з моменту виплати пенсії без урахування її підвищення повинен був дізнатися про порушення свого права, тому суд у відповідності ст. 100 ч. 1 КАС України вважає за необхідне в частині нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни ОСОБА_1. за період 2006 - 2007 роки відмовити у зв”язку з порушенням строку звернення з позовом до суду.
Відповідно до ст. 11 ч.2 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 160-163 КАС України , суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано . Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінченнеляційного розгляду справи, якщо не буде постанова скасована.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього в двадцятиденний строк апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.
Суддя
вик. І.Іванюк