Справа №22-1553а 2008 р.   Рішення ухвалено під головуванням Люлько В.В.

Категорія 37                            Доповідач Матківська М.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 11 липня 2008 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Кучевського П.В.

Суддів : Матківської М.В., Чорного В.І.

При секретарі : Сніжко О. А.

За участю: представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2

на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про продовження строку на прийняття спадщини за законом, -

встановила:

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 травня 2008 року задоволено позов ОСОБА_3.

Визнано пропущений строк на прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_5 поважним. Надано ОСОБА_3 двохмісячний термін для прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3.

Зазначили, що рішення суду вважають незаконним, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити; вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим та просить його залишити без зміни.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд виходив із того, що він являється сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 і тому є спадкоємцем першої черги за законом. Шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустив по поважній причині, що підтверджується відповідними медичними довідками, згідно яких він знаходився на лікуванні з березня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 і відкрилася спадщина (а. с. 5). Позивач по справі ОСОБА_3 являється її сином ( а. с. 4). Він не проживав постійно разом із матір'ю.

Згідно ч. 1 і 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкодавцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Позивач ОСОБА_3 в шестимісячний строк, який закінчився 26.07.2007 року, не подав особисто до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчать наявні в матеріалах справи листки непрацездатності ОСОБА_3 хворів з 01.03.2007 року по 30.04.2007 року (а. с. 10), з 18.05.2007 року по 03.08.2007 року (а. с. 9), з 04.08.2007 року по 14.08.2007 року (а. с. 8), з 06.09.2007 року по 16.09.2007 року (а. с.7)/га з 21.08.2007 року йому встановлена третя група інвалідності, причиною якого стало загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату (а. с. 6).

Отже, спадкоємець ОСОБА_3 довів суду поважність причини

пропуску встановленого в законі строку в шість місяців.  

Суд першої інстанції виконавши вимоги процесуального закону, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку та прийняв законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, неістотними і не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 травня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.