П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 05.03.2009 р.                                                                                 № 11/335

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді  

Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом    ОСОБА_1

до                   Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва

про                 зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1. (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (надалі УПФУ в Оболонському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними дій по неврахуванню окремих надбавок та зобов'язання перерахувати раніше призначену пенсію з урахуванням суми винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 1013  від 12.09.1997р. та суми надбавки за особливі умови праці, встановленої Указом Президента України НОМЕР_1/2002 від 20.06.2002 року.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 05.04.2006 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2006 р., у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.02.2008 року судові рішення у справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2008 р. прийняти справу до свого провадження та призначити попереднє судове засідання.

Під час судового розгляду позивач уточнив свої позовні вимоги та виклав їх у наступній редакції:

1.          Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо вилучення з перерахунків пенсії позивача винагороди за вислугу років, запровадженою постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 12.09.1997 р. та надбавки за особливі умови праці, запровадженої Указом Президента України НОМЕР_1/2002 р. від 20.06.2002 р. та щодо здійсненого 02.08.2005 р. перерахунку пенсії позивача стосовно дати здійсненого перерахунку пенсії, неврахування права пенсіонера на вибір бази для перерахунку пенсії.

2.          Зобов'язати відповідача перерахувати з урахуванням винагороди за вислугу років, запровадженої постановою Кабінетом Міністрів України № 1013 від 12.09.1997року, та надбавки за особливі умови праці, запровадженої Указом Президента України НОМЕР_1/2002 від 20.06.2002 року, розміри пенсії ОСОБА_1, які були призначені йому відповідно до перерахунків, здійснених станом на 1 вересня 2003 року, 1 листопада 2004 року, 1 квітня 2006 року і 1 лютого 2008 року, і за наслідками цих перерахунків призначити нові розміри пенсії; визначити різницю між новим розміром пенсії, призначеним за наслідком кожного із зазначених перерахунків, і розміром основної пенсії (без урахування доплат, індексацій та інше), фактично виплаченої ОСОБА_1. за кожний місяць між зазначеними датами здійснених перерахунків розміру пенсії, починаючи з 1 вересня 2003 року включно по останню дату фактично виплаченої пенсії, та визначити суму цих різниць; визначити відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»суму індексації і суму компенсації втрати частини пенсії ( визначеної у вигляді суми зазначених різниць у розмірах пенсії) у зв'язку з інфляцією та порушенням строків виплати цієї частини пенсії; надати ОСОБА_1 копію вказаних розрахунків та протягом місяця з дня набрання законної сили цієї постанови виплатити йому суму зазначених різниць у розмірах пенсії та суми індексації і компенсації.

Позивач під час розгляду справи підтримав позов в повному обсязі. Позовні вимоги в цілому мотивовані тим, що працюючим державним службовцям було підвищено заробітну плату, починаючи з 1 вересня 2003 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1207 від 06.08.2003 року, з 1 листопада 2004 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1481 від 04.11.2004 року та з 1 січня 2005 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 37 від 15.01.2005 року. В зв'язку з цими підвищеннями заробітної плати, позивач відповідно до положень ст.37-1 Закону України «Про державну службу»набув право на перерахунок пенсії починаючи з 1 вересня 2003 року, з 1 листопада 2004 року та з 1 січня 2005 року.

За таких обставин, позивачем були отримані в ДПА України довідки для перерахунку пенсії з 1 вересня 2003 року за НОМЕР_1від 29.06.2005 року, з 1 листопада 2004 року за НОМЕР_2 від 29.06.2005 року і з 1 січня 2005 року за НОМЕР_3від 29.06.2005 року.

На підставі зазначених довідок відповідач з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу»перерахував розмір його пенсії станом на 1 вересня 2003 року, на 1 листопада 2004 року, 2 серпня 2005 року. Наслідком недотримання відповідачем положень вказаного Закону стало порушення його прав на перерахунок пенсії, що призвело до зниження розміру перерахованої йому пенсії та її недовиплати.

Виходячи з наведеного, позивач просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва неправомірними та зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії державного службовця.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення на позовну заяву від 30.01.2009 р. № 597/07, які залучені до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що відповідно до довідок від 29.06.2005 року НОМЕР_1станом на 1 вересня 2003 року та від 29.06.2005 року НОМЕР_2 у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 року № 1207 та від 04.11.2004          року № 1481 надбавка за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці у розмірі 100 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років відповідно до Указу Президента України від 20.06.2002 року НОМЕР_1не були враховані при перерахунку пенсії, так як дана надбавка не була встановлена на час призначення пенсії та на момент звільнення не нараховувалась.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 № 646 "Про внесення змін до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865" було внесено зміни до абзацу 4-го підпункту 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 " премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок".

Тому відповідно до довідки від 29.06.2005 року НОМЕР_3надбавка за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці у розмірі 100 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років відповідно до Указу Президента України від 20.06.2002 року НОМЕР_1та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.05 № 646 було враховано при перерахунку пенсії від 02.08.2005 року розпорядженням управління від 19.10.2005 року.

Зокрема, в Законі України "Про державну службу" зазначено, що надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10 %, 5 років - 15 %, 10 років - 20 % і т. д.

Винагороду за вислугу років, зазначену у довідках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3у розмірі 40 % не можна включити тому, що державна служба позивача становить 14 років 10 місяців, а розмір надбавки відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" понад 10 років становить 20 %, таким чином при перерахунках було включено винагороду у розмірі 20 %.

Відповідно до викладеного, представник відповідача проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з 04.01.2002 року був звільнений з посади головного державного податкового інспектора Державної податкової адміністрації України із спеціальним звання -радника податкової служби І рангу. Позивачу, як державному службовцю згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу»у січні 2002 року була призначена пенсія, що була розрахована із посадового окладу, надбавки за ранг, винагороди за вислугу років, надбавки за вислугу років, надбавки відповідно Постанови Кабінету Міністрів від 31.12.1996 року № 1592, середній розмір надбавки за високі досягнення у праці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 року, середній розмір премії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 року № 2288, надбавки за особливі умови праці відповідно до Указу Президента України від 20.06.2002 року НОМЕР_1. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва.

Після виходу позивача на пенсію підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відбулось починаючи з 1 вересня 2003 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1207 від 06.08.2003 року, з 1 листопада 2004 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1481 від 04.11.2004 року та з 1 січня 2005 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 37 від 15.01.2005 року.

В зв'язку з цими підвищеннями заробітної плати,  відповідно до положень ст. 37-1 Закону України «Про державну службу»позивачу було здійснено перерахунок пенсії: з 1 вересня 2003 року, з 1 листопада 2004 року, з 01 квітня 2006 року та з 1 лютого 2008 року.

Позивачем були отримані в ДПА України відповідні довідки для здійснення перерахунку пенсії: з 1 вересня 2003 року за НОМЕР_1від 29.06.2005 року, з 1 листопада 2004 року за НОМЕР_2 від 29.06.2005 року, з 1 січня 2005 року за НОМЕР_3від 29.06.2005 року, з 01 квітня 2006 року за № 493 від 26.05.2006 р., з 01 травня 2007 року за № 739 від 03.07.2007 р. та з 01 лютого 2008 р. за № 907 від 04.06.2008 року.

Разом з тим, відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії не було враховано винагороду за вислугу років у розмірі 40 %, яка встановлена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1013 «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання»і сума якої зазначалась у довідках ДПА України, а також надбавку за Указом Президента України НОМЕР_1від 20.06.2002 року.

Відповідач вважає, що винагороду за вислугу років, зазначену у довідках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3у розмірі 40 % не можна включити тому, що державна служба позивача становить 14 років 10 місяців, а розмір надбавки відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" понад 10 років становить 20 %, таким чином при перерахунках було включено винагороду у розмірі 20 %.

Свою відмову включити до розміру пенсії надбавку у розмірі 100 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років відповідно до Указу Президента України від 20.06.2002 року НОМЕР_1відповідач мотивує тим, що дана надбавка не була встановлена на час призначення пенсії та на момент звільнення не нараховувалась.  

Розглянувши спір по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вставленої у розмірі 40% винагороди та надбавки згідно з Указом НОМЕР_1є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну службу" врегулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, служби безпеки, податкової служби здійснюється відповідно до цього Закону , якщо інше не передбачено законодавством України.

Згідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу»у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Суд приходить до висновку, що твердження відповідача про неможливість враховувати винагороду за постановою Кабінету Міністрів України № 1013 при виплаті пенсії є безпідставними, з огляду на наступне.

Постановою  Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1013 затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання.

Відповідно до цієї Постанови винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби у таких розмірах залежно від стажу роботи: від 1 до 2 років -5, від 2 до 5 років -10, від 5 до 10 років -20, від 10 до 15 років -25, від 15 до 20 років -30, від 20 до 25 років -35, від 25 і більше років -40 відсотків. Розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання.

При цьому до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи: в органах державної податкової служби; на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" з наступними змінами; на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.

Позивачем під час судового розгляду подано довідку, видану ДПА України від 02.03.2009 р. № 215, в якій підтверджується, що на момент звільнення ОСОБА_1. -04.01.2002 р. з ДПА України він займав посаду головного державного податкового інспектора, мав спеціальне звання радника податкової служби І-го рангу і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1013 «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання», йому була встановлена і виплачувалась винагорода за вислугу років у розмірі 40 (сорок) відсотків від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. 

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач на момент звільнення з ДПА України та виходу на пенсію отримував вищевказану винагороду, яка входила до складу заробітної плати, на яку нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Що стосується відмови відповідача включити до розміру пенсії надбавку за особливі умови праці та провести її перерахунок саме з 01.09.2003 р. слід зазначити наступне.

Указом Президента України НОМЕР_1від 20 червня 2002 року, з метою посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби та підвищення ефективності роботи в частині забезпечення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, було встановлено посадовим особам та іншим державним службовцям органів державної податкової служби, крім осіб начальницького складу податкової міліції, надбавку за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці у розмірі 100 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років.

Відповідно до п. 4 постанови КМ України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії»з наступними змінами та доповненнями, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених

Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.  

Згідно з ст. 33 Закону України «Про державну службу»заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно довідки ДПА України від 29.06.2005 р. НОМЕР_1, яка була видана ОСОБА_1. для перерахунку пенсії з 01.09.2003 р., заробітна плата працюючого державного службовця -головного державного податкового інспектора ДПА України, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включала зазначену надбавку у розмірі 100%.

За таких обставин, суд вважає неправомірними дії УПФ у Оболонському районі м. Києва по відмові у здійсненні перерахунку пенсії з включенням цієї надбавки до розміру пенсії саме з 01.09.2003 р. та приходить до висновку, що вказана надбавка повинна входити до складу пенсії позивача з моменту права на перерахунок пенсії -з 01.09.2003 року.

Позовні вимоги про визнання неправомірними дії відповідача щодо здійсненого 02.08.2005р. перерахунку пенсії стосовно дати здійсненого перерахунку пенсії, неврахування права пенсіонера на вибір бази для перерахунку пенсії судом визнаються необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Перерахунок пенсії позивачу 02.08.2005 р. був здійснений УПФ в Оболонському районі м. Києва на підставі довідки НОМЕР_3від 29.06.2005 р., яка визначала заробітну плату державного службовця - головного державного податкового інспектора ДПА України станом на 01.01.2005 р. в сумі 1980,18 грн. Внаслідок цього перерахунку, виходячи з такої суми заробітної плати, яка використовувалась для обчислення пенсії, сума пенсії ОСОБА_1. значно збільшилась у порівнянні з попереднім перерахунком, який був здійснений 01.11.2004 року.

За таких обставин, перерахунок, що був проведений 02.08.2005 р. не погіршив, а покращив становище позивача відповідно до попередньо проведеного перерахунку. При цьому, враховуючи те, що під час проведення перерахунку були використані виключно ті дані, які містились у відповідній довідці ДПА України НОМЕР_3від 29.06.2005 р., суд не вбачає неправомірних дій з боку відповідача щодо обчислення пенсії саме на підставі даних, що були зазначені у цій довідці. 

Також, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визначення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»суму індексації і суму компенсації втрати частини пенсії ( визначеної у вигляді суми зазначених різниць у розмірах пенсії) у зв'язку з інфляцією та порушенням строків виплати цієї частини пенсії, виходячи з наступного.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії.

Індексація проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, встановлений в розмірі 101 %.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації проводиться наростаючим підсумком на підставі щомісячних індексів споживчих цін за даними Держкомстату України починаючи з березня 2003 р. - місяця офіційного опублікування вищезазначеного Закону.

Для подальшої індексації грошових доходів населення (після березня 2003 року - місяця офіційного опублікування вищезазначеного Закону) обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс перевищив поріг індексації. Тобто, починаючи з квітня ц. р. розпочалось нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до чергового перевищення порогу індексації. Подальша індексація доходів має враховувати попередній індекс споживчих цін, який застосовувався для індексації.

Враховуючи те, що позивач не зазначив норму Закону, якою на відповідача покладено обов'язок здійснення розрахунку індексації суми пенсії, позивачем самостійно не розраховано суму індексації пенсії, не надано суду докази на підтвердження того, що сума пенсії позивача підлягає індексації (не зазначено величину індексу споживчих цін тощо), у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо неврахування при здійснення перерахунку пенсії позивачу суми винагороди за вислугу років у розмірі 40% та суми надбавки за особливі умови праці, встановленої Указом Президента України НОМЕР_1/2002 від 20.06.2002 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва перерахувати починаючи з 1 вересня 2003 р. розмір призначеної йому пенсії з урахуванням суми винагороди за вислугу років у розмірі 40% та з урахуванням суми надбавки за особливі умови праці, встановленої Указом Президента України НОМЕР_1/2002 від 20.06.2002 р., а також виплатити недоотриману суму пенсії.

Відповідно до вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо неврахування при здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 суми винагороди за вислугу років у розмірі 40%, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 1013  від 12.09.1997р. та суми надбавки за особливі умови праці, встановленої Указом Президента України НОМЕР_1/2002 від 20.06.2002 року.

3.          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва ОСОБА_1 перерахувати починаючи з 1 вересня 2003 р. розмір призначеної йому пенсії з урахуванням суми винагороди за вислугу років у розмірі 40%, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 12.09.1997р. та з урахуванням суми надбавки за особливі умови праці, встановленої Указом Президента України НОМЕР_1/2002 від 20.06.2002 р. та виплатити недоотриману суму пенсії.

4.          Стягнути з рахунків Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп. (одну гривню сімдесят копійок).

5.          В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -19.03.2009.