ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" липня 2006 р. | Справа № 11/4140 |
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" м. Рівне
до М'якітський виробничо-торгівельний комплекс с. М'якоти, Ізяславський район
про стягнення 1931,26 грн.
Суддя Радченя Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача Толстий Ю.А. - представник за довіреністю від 29.09.2005р.
від відповідача не з’явився
Позивач –ТОВ „Імпульс-Рівне” м. Рівне звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ М’якітського виробничо-торгівельного комплексу с. М’якоти Ізяславського району Хмельницької області на свою користь 1 627, 88 грн. основного боргу, що утворився через неналежне виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №ІР-0000029 від 09.02.2006р., а також 103, 38 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та 200, 00 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду від 07.07.2006 року порушено провадження у справі № 11/4140. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням того, що відповідач повідомлений про розгляд справи є поштове повідомлення №697723, з датою вручення 14.07.2006р.
В судовому засіданні 19.07.2006р. повноважний представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Повноважний представник відповідача в судове засідання 19.07.2006р. не з’явилися, однак ним факсограмою надано клопотання з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу визнає. В даному клопотанні відповідач повідомляє суд, що рішенням засновника М’якітського виробничо-торгівельного комплексу Ізяславського РСТ прийнято рішення від 20.06.2006р. щодо припинення юридичної особи - М’якітського виробничо-торгівельного комплексу у зв’язку з його ліквідацією. Як стверджує відповідач, 06.07.2006р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про рішення засновників юридичної особи щодо припинення юридичної особи.
Однак доказів виключення юридичної особи - М’якітського виробничо-торгівельного комплексу, з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідачем суду не надано.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
09 лютого 2006 року між сторонами по справі , укладено договір купівлі-продажу за №ІР-0000029.
У відповідності до умов даного договору, позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити товар –кондитерські вироби в асортименті та кількості, замовлених та узгоджених сторонами та вказаних у накладних..
Згідно п. 5.1 договору, порядок проведення за поставлений товар визначається за домовленістю сторін і здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 10 календарних днів, з моменту поставки товару шляхом переказу коштів на поточний рахунок продавця.
Так на виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 627 грн. 88 коп., підтвердженням чого є видаткові накладні: №ФК00003117 від 09.02.2006р. на суму 1 517, 39 грн. та №ФК 00003118 від 09.02.2006р. на суму 110, 49 грн. та довіреність на отримання товару від 09.02.2006р.
Однак свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав і станом на 21.06.2006р. його заборгованість становить 1 627, 88 грн.
Згідно п. 7.2 договору, у разі порушення покупцем умов договору, покупець виплачує пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки оплати, а якщо прострочка платежу буде продовжуватися більш ніж тридцять календарних днів, покупець зобов’язаний додатково сплатити 3% річних.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що в разі прострочення оплати за доставлений товар понад 90 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 200, 00 грн.
Окрім суми основного боргу на підставі п. 7.2 та п. 7.3 договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 103, 38 грн. – пені за прострочку платежу та 200, 00 грн. - штрафу.
Претензія позивача відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належним доказами і підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договірні зобов’язання за договором купівлі-продажу №№ІР-0000029 від 09.02.2006р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.
Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.
Згідно п. 7.2 договору, у разі порушення покупцем умов договору, покупець виплачує пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки оплати, а якщо прострочка платежу буде продовжуватися більш ніж тридцять календарних днів, покупець зобов’язаний додатково сплатити 3% річних.
У відповідності до п. 7.3 договору передбачено, що в разі прострочення оплати за доставлений товар понад 90 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 200, 00 грн.
Як встановлено ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Позивачем на підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», нараховано відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 103, 38 грн.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ „Імпульс-Рівне” м. Рівне підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 538 Цивільного кодексу України, ст. 33, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс-Рівне” м. Рівне до М’якітського виробничо-торгівельного комплексу с. М’якоти Ізяславського району Хмельницької області про стягнення 2 151 грн. 26 коп. задоволити.
Стягнути з М’якітського виробничо-торгівельного комплексу с. М’якоти Ізяславського району Хмельницької області, вул.. Фестивальна, 3 (код ЗКПО 30004025) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс-Рівне” м. Рівне, вул. Млинівська, 23 (код ЗКПО 32936191) суму основного боргу в розмірі 1 627, 88 грн., 103, 38 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 200, 00 грн. штрафу, витрати по оплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.
Видати наказ.
Суддя Д.І. Радченя