УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №11/0690/585/11 Головуючий у 1-й інст. Білоусенко
Категорія ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Михайловський В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого – судді Михайловського В.І.
суддів: Фоміна Ю.В., Єрещенка А.М.,
з участю: прокурора Філя С.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_1 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, не судимого,
засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на два роки при умові, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки передбачені п.3, 4 ст.76 КК України, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід залишено попередній – підписка про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 7166 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., а всього 57166 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 4943,60 грн.
Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_1, 13 грудня 2006 року, близько 10-ї год., керуючи автомобілем «Міцубісі», держарний номер НОМЕР_1 - 5, який належить ОСОБА_3, рухався по автодорозі Виступовичі-Могилів-Подільський в напрямку м. Коростень. Проїжджаючи с.Потаповичі Овруцького району Житомирської області по вул.. Центральній зі швидкістю 57...71 кмгод, не стежив за дорожньою обстановкою, виявив неуважність до дорожніх обставин та їх змін, перевищив дозволену швидкість у населеному пункті, на нерегульованому перехресті виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв наїзд на мопед «Навігатор», під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку та здійснював маневр повороту наліво.
Внаслідок наїзду водій мопеда «Навігатор» ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої чепепно-мозкової травми як наслідок забою головного мозку з крововиливами під його оболонки з послідуючим розвитком набряку та набухання головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті 14 грудня 2006 року в реанімаційному відділенні Овруцької центральної районної лікарні.
В даних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_1, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, своїми необережними діями створив небезпеку для руху, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, завдав матеріальних збитки, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну; відволікся від керування транспортним засобом, перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух, перевищив дозволену у населених пунктах швидкість.
Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди, та її наслідків.
В апеляції прокурор, який брав участь в суді першої інстанції, просить вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2011 року скасувати в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, також неповним викладенням диспозиції закону, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 286 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортним засобом. Також просить виписати по новому звинувачення, відповідно до ч.2 ст. 286 КК України, виклавши її в наступній редакції: порушення водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_4, а в решті вирок залишити без зміни.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування. Вважає, що по справі необхідно призначити та провести судову почеркознавчу експертизу стосовно підписів у протоколі огляду місця ДТП, встановити чи був загиблий у стані алкогольного сп’яніння на момент вчинення ДТП, провести за його участю відтворення обстановки та обставин події у якості обвинуваченого та за участю його захисника, допитати свідка ОСОБА_6 щодо зміни ним показів відносно підпису у схемі ДТП та її дійсності.
Також свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на досудовому слідстві та в суді першої інстанції були допущені порушення вимог кримінально- процесуального закону, а саме, залучення органами досудового слідства в якості понятого батька потерпілого; схема ДТП сфальсифікована, оскільки відсутній підпис ОСОБА_1; при проведенні відтворення обстановки та обставин події були змінені дані та підозрюваний брав участь в якості свідка.
Вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а саме щодо перевищення ОСОБА_1 дозволеної швидкості руху у населеному пункті , мопед при контакті з його автомобілем рухався, а не стояв у нерухомому стані; на зустрічну смугу обвинувачений виїхав в зв’язку з тим, що у нього виникла небезпека для руху у вигляді мопеду. Покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 протирічать результатам висновку судово-технічної експертизи проведеної Київським НДІСЕ щодо місця зіткнення.
Крім того, допущена неповнота досудового та судового слідства, оскільки не встановлено місце зіткнення транспортних засобів та обставини ДТП; не з’ясовано, чи був водій ОСОБА_4 у стані алкогольного сп’яніння.
Також засуджений ОСОБА_1 заперечує проти задоволення моральної шкоди по цивільному позову в зв’язку з тим, що потерпілий ОСОБА_8 сам допустив порушення вимог п.10.1 ПДР і знаходився в стані алкогольного сп’яніння на момент вчинення ДТП.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляцію з наведених мотивів та заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію, та заперечував проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу внаслідок чого було скоєно ДТП та заподіяні тілесні ушкодження і настала смерть потерпілого ОСОБА_4, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні та наведеними у вироку.
Зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, план схемою та фото таблицею до нього від 13.12.2006 року (т.1. а.с. 5-8), протоколами: огляду транспортного засобу - мопеда «Навігатор», (т.1 а.с. 17) і транспортного засобу - автомобіля «Міцубісі», державний номер 76- 77 АЕ -5 (т.1 а.с. 18), які підтверджують факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1
Вина ОСОБА_1 також підтверджується показаннями: свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, допитаних в судовому засіданні, які були понятими при проведенні огляду місця події, а також показаннями свідків ОСОБА_3, яка їхала в автомобілі з ОСОБА_1 і була очевидцем ДТП, свідка ОСОБА_9, який як учасник слідчо-оперативної групи проводив заміри на місці пригоди, свідка ОСОБА_10, яка проводила огляд потерпілого на місці пригоди в якості чергового лікаря швидкої допомоги Овруцької ЦРЛ, свідка ОСОБА_7, яка була очевидцем події ДТП, також даними в судовому засіданні показами допитаного в якості свідка дізнавача Овруцького РВ ОСОБА_11, який складав схему ДТП та проводив огляд місця пригоди ДТП.
В судовому засіданні були допитані в якості свідків слідчий Бондур С.А. та понятий, який брав участь у відтворенні обстановки та обставин події, ОСОБА_12.
Судом першої інстанції допитані експерти ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15, які пояснили, що ними проводилось судово-автотехнічі експертизи по даній справі і на підставі вихідних даних, які надавались слідчими, вони робили свої висновки. Вказані вихідні дані були зазначені органом досудового слідства в постанові про призначення експертизи, їх спосіб отримання та достовірність сумнівів не викликають.
Крім того, судом першої інстанції були враховані рапорта оперативного чергового Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області щодо отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та про доставлення його в Овруцьку ЦРЛ, де від отриманих тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди він помер (т. 1 а.с. 2), висновки судово-медичної експертизи № 162 від 10.02.2007 року, які свідчать про тяжкість тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_4, отриманих при ДТП, які знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті 14 грудня 2006 року потерпілого (т.1 а.с. 102-104, 175); судово-технічної експертизи № 3\45 від 12.02.2007 р. автомобіля «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1 - 5, від 12.02.2007 p.(т.1 а.с. 60-69); судово-технічної експертизи № 3\13 від 09.02.2007 р. мопеда „Навігатор”(т.1 а.с. 50-58); комплексної судово-автотехнічно-трасологічної експертизи № 3/554 від 26.11.2009 p., з яких слідує, що причиною створення аварійної обстановки та виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1 (т.2 а.с. 109-116); судово-трасологічної експертизи № 3/14 від 10.02.2007 p.(т.1 а.с. 71-83); автотоварознавчої експертизи мопеда «Навігатор», про матеріальний збиток заподіяний власнику внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с. 53-60).
Постановою про приєднання до справи речових доказів - автомобіля «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1 - 5, та мопеда «Навігатор».
Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України.
При обранні покарання засудженому, суд обгрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, дані про особу засудженого, який характеризується позитивно, має сім’ю та постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судом також враховано думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні ОСОБА_1 та, з урахуванням відсутності будь-яких обтяжуючих покарання обставин, обгрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ст 286 ч.2 КК України та застосував ст.ст.75,76 КК України.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції всебічно дослідив питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 57166 грн. та обгрунтовано стягнув з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 7166 тисяч гривень заподіяної матеріальної шкоди та 50 000 тисяч гривень моральної шкоди, вирішивши таким чином цивільний позов у відповідності до вимог ст. 328 КПК України.
Апеляційний суд вважає безпідставними вимоги ОСОБА_1 щодо необхідності призначення по справі додаткових експертиз у тому числі щодо визначення стану алкогольного сп’яніння загиблого ОСОБА_4, оскільки зазначені питання, як і стан сп’яніння потерпілого, були з’ясовані як під час досудового слідства так і під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Вказані докази були предметом ретельного дослідження судом першої інстанції, та здійснені у зв’язку з цим юридичні висновки є правильними та будь-яких сумнівів не викликають.
Крім того, апеляційний суд не погоджується з наведеними в апеляції прокурора висновками щодо необхідності зміни формулювання обвинувачення ОСОБА_1, оскільки у мотивувальній частині вироку суду зазначено, що ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу в результаті чого скоїв ДТП та внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження і смерть потерпілого ОСОБА_4
Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 та направлення кримінальної справи на додаткове розслідування як не вбачає підстав для постановляння нового вироку і посилення призначеного судом за ст.286 ч.2 КК України ОСОБА_1 покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Судді :