УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №10-36 Головуючий у 1-й інст. Бучик

Категорія ст. 165-2 КПК Доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Романова О.В.

суддів: Михайловського В.І., Фоміна Ю.В.

з участю прокурора Хоменка А.В.

захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2010 року про продовження строку тримання під вартою до 4-х місяців обвинуваченого ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого

ОСОБА_3,

12 червня 1957р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 та області, громадянина України – до 4-х місяців.

Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи в період 2006-2007 років ОСОБА_3 у складі організованої групи на територіях міст Києва та Житомира здійснили незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом документального оформлення фіктивного придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг „транзитних” і „фіктивних” підприємств, які фактично не займалися фінансово-господарською діяльністю, а саме ТОВ „Машзавод”, ПП „Дельтагруп”, ТОВ „Праміш”, ТОВ „Будграніт КОРП”, ПП „Ленокс”, ТОВ „Фіндакс”, ТОВ „Крун-рой”.

Таким чином, податкові зобов’язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств-платників ПДВ різних регіонів України незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності та до бюджету не надходили. На банківські рахунки з вищевказаних підприємств згодом надходили кошти в якості оплати за фактично ненадані товари, роботи та послуги. В період з 2006-2007 років вказані кошти зняті ОСОБА_3 з рахунків фіктивних підприємств готівкою.

Проти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5М, 17.09.2009 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3КК України, після чого 27.11.2009 року йому обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Строк досудового слідства заступником прокурора Житомирської області продовженодо 27.03.2010 року.

З урахуванням необхідності виконання по справі значного об’єму слідчих дій, з метою забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розслідування справи, з урахуванням тяжкості пред’явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 4-х місяців.

В апеляції захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить скасувати постанову Богунського районного суду м.Житомира від 26.01.2010 року та обрати ОСОБА_3 більш м’яку міру запобіжного заходу – заставу майна.

Обгрунтовуючи подану апеляцію, захисник посилається на те, що суд не врахував наявності на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей, матері та вітчима похилого віку. На думку апелянта, не врахована також і роль обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину та стан його здоров’я. Сам ОСОБА_3 веденню досудового слідства не перешкоджав, маючи постійне місце проживання, підписку про невиїзд не порушував.

Скаржник також вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам захисту щодо неправельності ведення досудового слідства по справі.

Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, який підпримав подану апеляцію з наведених мотивів, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки, як особа раніше притягався до кримінальної відповідальності. У даний час по вказаній кримінальній справі необхідно виконати значну кількість оперативно-слідчих та процесуальних дій.

Наявність у ОСОБА_3 двох неповнолітні дітей, матері та вітчима похилого віку не може бути обов’язковою підставою для обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу – у виді застави.

Що стосується необхідності врахування ролі ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, неправильності ведення досудового слідства, то вказані обставини можуть бути остаточно перевірені та враховані після остаточного проведення досудового слідства по даній справі.

Таким чином, враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав для скасування постанови Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2010 року та обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигдяді застави.

Керуючись ст.ст.1653, 365, 366 КПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2010 року, якою обвинуваченому ОСОБА_3, 12.06.1957р. народження, продовжено строк тримання під вартою до 4-х (чотирьох) місяців – без зміни.

Судді: