ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2007 Справа № 20/477-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Герасименко І.М.(доповідач)
судді: Прудніков В.В., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання: Кадникова О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача Анісімова Ю.В.;
представник відповідача Рильський Б.О.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги закритого акціонерного товариства фінансово-будівельна компанія “Дніпро-Інвест-Буд”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.06р.
у справі № 20/477-06
за позовом закритого акціонерного товариства в особі філії закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” у м. Дніпропетровську,
до закритого акціонерного товариства фінансово-будівельна компанія “Дніпро-Інвест-Буд”, м. Дніпропетровськ,
про стягнення 80 330 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В:
09.11.2006р. закрите акціонерне товариство в особі філії закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” у м. Дніпропетровську, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства фінансово-будівельна компанія “Дніпро-Інвест-Буд”, м. Дніпропетровськ про розірвання договору № 1 –05/мс від 27.05.05р. та про стягнення 80 330 грн. 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.05.2005 р. між позивачем, як “замовником” та відповідачем, як “підрядником” було укладено договір №1-05/мс на проектування, виготовлення, монтаж базової станції мобільного зв’язку ZAP 434, на виконання якого позивач замовив відповідачу та оплатив вартість робіт, вказавши строк виконання робіт 10.07.2005 р. Відповідач згідно з укладеним договором обумовлені роботи не виконав, чим завдав збитків невиконанням договірних зобов’язань, в сумі 80 330 грн. 00 коп., з яких 70 866 грн. 00 коп. –є сума попередньої оплати; 6736 грн. 26 коп. –сума інфляції; 2731 грн. 74 коп. –3% річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2006 р.( суддя-доповідач Пархоменко Н.В.) позов задоволено частково; розірвано договір №1-05/мс від 27.05.2005 р. укладений між позивачем та відповідачем; стягнуто з відповідача на користь позивача 70866 грн. 00 коп. - збитків, 793 грн. 66 коп. –витрат по сплаті державного мита, 104 грн. 09 коп. –витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. Рішення мотивоване тим, що відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати і 3% річних нараховуються за прострочення грошового зобов’язання, а за договором підряду №1-05/мс від 27.05.2005 р. відповідач не має грошових зобов’язань, а на нього покладено зобов’язання по виконанню робіт.
Відповідач не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати частково і прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що вина відповідача у невиконані договору відсутня, оскільки відповідач на виконання умов вказаного договору отриману від позивача суму передоплати перерахував субпідряднику, який не виконав обов’язку перед сторонами у справі. Також, посилається на порушення судом вимог ст.ст.614, 651 Цивільного кодексу України та вказує, що його вина в невиконанні зобов’язань відсутня.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
27 травня 2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №1-05/мс з додатками до нього. Відповідно до предмету договору відповідач взяв на себе зобов’язання виконати наступні види робіт: проектування, виготовлення, монтаж базової станції ZAP 434 мережі мобільного зв’язку позивача за адресою: Запорізька область, Акимівський район, с. Охримівка, вул. Кірова, 64.
Відповідно до п.п. 2.1., 3.2 вказаного договору, позивач взяв на себе зобов’язання оплатити роботу, у т.ч. шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 60% ціни договору, на підставі рахунку відповідача. Ціна договору (вартість робіт) склала 118 110 грн. 00 коп. ( з ПДВ), відповідно до п. 3.1 договору, протоколу погодження договірної ціни. Залишок суми ( 40% ціни договору) відповідно до п.п. 3.2, 4.1 договору підлягав оплаті зі сторони позивача після повного виконання відповідачем робіт на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт та рахунку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Платіжними дорученнями 07.05.2005 р. №№9485, 9486 на рахунок відповідача, позивачем було перераховано 70 866 грн. 00 коп., як передоплату 60% за договором, на підставі рахунку відповідача №63.
Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, який в матеріалах справи відсутній.
Відповідач, за умовами укладеного договору, повинен був виконати роботи у строк до 10.07.2005 р., але у цей строк відповідач обумовлені укладеним договором роботи не виконав.
01.12.2005 р. відповідачу було надіслано претензію про розірвання укладеного договору та відшкодування збитків, зокрема, по цьому договору у строк до 01.01.2006 р., які вручені відповідачу 12.12.2005 р. Відповідач залишив претензію без відповіді і будь –якого реагування.
Підстави для зміни або розірвання договору встановлені ст. 651 ЦК України, згідно якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Отже, приписами даної правової норми встановлено, що договір за рішенням суду може бути розірвано у разі істотного порушення договору другою стороною. Посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань, передбачених п.п. 1.1, 1.6, 2.2 договору, що є його істотним порушенням, суд першої інстанції обґрунтовано розірвав договір №1-05/мс, і підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні.
Згідно зі ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
В своїй апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що вина відповідача у невиконані договору відсутня, оскільки відповідач на виконання умов вказаного договору отриману від позивача суму передоплати перерахував субпідряднику, який не виконав обов’язку перед сторонами у справі. Будь-яких доказі укладання договору з субпідрядною організацією та перерахуванню грошових коштів, відповідач не надав; свої посилання стосовно того, що на нього не може покладатись вина за невиконання зобов’язання не довів належними доказами.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув суму попередньої оплати. Висновки суду в частині того, що інфляційні та 3% річних не підлягають стягненню є обґрунтованими, законними і в цій частині рішення суду не оскаржувалось.
Зважаючи на викладене, рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства фінансово-будівельна компанія “Дніпро-Інвест-Буд”, м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.06р.
у справі № 20/477-06 –залишити без змін.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді Л.О. Ясир
В.В. Прудніков