3
Справа № 2-166/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
06 травня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Варенко О.П.,
секретаря Завгородньої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську
справу за позовом ОСОБА_1 третьої особи, яка заявляє
самостійні вимоги - ОСОБА_2 до Дніпропетровського
міського спеціалізованого комунального підприємства ритуальної служби,
Управління комунального господарства Дніпропетровської міської ради про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на
те, що на Сурсько-Литовському кладовищі ІНФОРМАЦІЯ_1року на могилі її бабусі
ОСОБА_3, на ділянці № 164 (приблизно 10 могила) була
встановлена огорожа, хрест, стіл та дві лави. Огорожа та хрест були
виготовлені зі сталі, що не іржавіє, а стіл та лави на трубах з алюмінію
(діаметр 100 мм). 09 травня 2005 року вона з донькою – ОСОБА_4. приїхали
на кладовище, на могилу бабусі та встановили, що огорожа, стіл та дві лави
відсутні, залишились тільки глибокі ями.
Вона звернулась до Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській
області. Було порушено кримінальну справу № 62051537, але слідством ніхто не
займався, нічого не було зроблено, щоб розкрити цей злочин.
25.07.2005 року вона звернулась з заявою в міськвиконком про відновлення
огорожі, столу та двох лав. Дану заяву було переадресовано в Дніпропетровське
міське спеціалізоване комунальне підприємство ритуальної служби, яке надало
негативну відповідь, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача вартість
огорожі та двох лав і стягнути моральну шкоду.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги – ОСОБА_2. звернулась до суду з
аналогічним позовом, зазначивши, що померлаОСОБА_3. – її мати, просила
зобов’язати відповідачів поновити огорожу з труб зі сталі, що не іржавіє
відповідно до малюнку, доданому до висновку експерта, вартістю 3884 грн, на її
місце – ділянка 164, 1 ряд на могилу її матері ОСОБА_3.; відшкодувати їй
моральну шкоду в розмірі 3000 грн. в зв’язку з моральними стражданнями, які
вона зазнала через бездіяльність охорони відповідачів, що потягло за собою
вчинення злочину та наруги над могилою її матері.
В судовому засіданні позивач надала пояснення, аналогічні викладеним в позові,
зазначила, що огорожу на могилу бабусі робили за замовленням її дядька ОСОБА_5. на Південному машинобудівному заводі, встановлював її він, уточнила
позовні вимоги, просила зобов’язати відповідачів поновити огорожу з труб, що не
іржавіють відповідно до висновку інституту судових експертиз від 25.05.2006
року по наданому малюнку, вартістю 3884 грн. на Сурсько-Литовському кладовищі
на могилі її бабусі ОСОБА_3, яка знаходиться на 164
ділянці 1 ряд, могила 10; стягнути з відповідачів вартість експертизи 264 грн.
94 коп. та в відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
Третя особа ОСОБА_2. в судове засідання не з’явилась, надала заяву про
розгляд справи в її відсутність, на позові наполягає.
Представник відповідача Дніпропетровського міського спеціалізованого
комунального підприємства ритуальної служби ОСОБА_5. пояснила, що
відповідач позов не визнає, оскільки: позивачами не надано жодного документа,
що підтверджує їх право власності на вказану огорожу, стіл та ін.; відсутні
відомості про матеріал, з якого була виготовлена огорожа та її візерунок;
огорожа була встановлена ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто на момент викрадення вже стала
малоцінним предметом на підставі майже 100% експлуатаційної зношеності; по
факту викрадення огорожі порушено кримінальну справу, а відповідно до ст.1177
ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину,
відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або є
неплатоспроможною; згідно п.4 ст.31 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» у
разі навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд та
склепів відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів
місцевого бюджету з наступних їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно з
законом. Таким чином, законодавець чітко встановив вичерпний перелік майна, яке
підлягає відшкодуванню. Відповідно до ст.2 ЗУ «Про поховання та похоронну
справу» майно, заявлене позивачкою не відноситься ні до намогильних споруд, ні
до склепів, ні до колумбарних ніш. Згідно вказаної статті, спірне майно є
предметами ритуальної належності.
Представник відповідача Управління комунального господарства Дніпропетровської
міської ради в судове засідання не з’явився, про час розгляд справи
повідомлявся належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_2., дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив, що на
Сурсько-Литовському кладовищі ІНФОРМАЦІЯ_1 року на могилі бабусі позивача та
матері третьої особи ОСОБА_2. - ОСОБА_3, на ділянці №
164 1 ряд 10 могила ОСОБА_5 – дядьком позивача та
братом третьої особи була встановлена огорожа, хрест, стіл та дві лави.
Огорожа та хрест були виготовлені, зі слів позивача, на Південному
машинобудівному заводі зі сталі, що не іржавіє, а стіл та лави на трубах з
алюмінію (діаметр 100 мм).
09 травня 2005 року позивач з донькою – ОСОБА_4. приїхали на кладовище,
на могилу бабусі та встановили, що огорожа, стіл та дві лави відсутні,
залишились тільки глибокі ями.
Позивач звернулась до Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській
області. Згідно повідомлень Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС України в
Дніпропетровській області від 28.11.2005 року та 13.01.2009 № 46/3-183
25.05.2005 року за фактом наруги над могилою ОСОБА_3. була порушена
кримінальна справа № 62051537 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.297
КК України. Після проведення всіх необхідних слідчих дій та оперативно-
розшукових заходів, 29.11.2005 року провадження у справі зупинено за ст.206 п.3
КПК України, в зв’язку з тим, що встановити осіб, які вчинили даний злочин
неможливо.
25.07.2005 року позивач звернулась з заявою в міськвиконком про відновлення
огорожі, столу та двох лав. Дану заяву було переадресовано в Дніпропетровське
міське спеціалізоване комунальне підприємство ритуальної служби, яке надало
негативну відповідь.
За висновком спеціаліста Дніпропетровського НДІСЕ від 23.05.2006 року вартість
огорожі з труб, що не іржавіють діаметром 50 мм и 20мм, розмірами 2м50см х
2м50см, заввишки 1м80см, всього 10 погонних метрів, зазначеної на малюнку
позивача складає 3884 грн.
Згідно п.4 ст.31 Закону України «Про поховання та похоронну справу» у разі
навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд та
склепів відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів
місцевого бюджету з наступних їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно з
законом. Таким чином, законодавець чітко встановив вичерпний перелік майна, яке
підлягає відшкодуванню. Відповідно до ст.2 Закону України «Про поховання та
похоронну справу» майно, заявлене позивачем та третьою особою не відноситься ні
до намогильних споруд, ні до склепів, ні до колумбарних ніш.
Крім того, позивачем та третьою особою не надано жодного документа, що
підтверджує їх право власності на вказану огорожу, стіл та ін.; відсутні
відомості про матеріал, з якого була виготовлена огорожа та її візерунок,
висновок спеціаліста не може бути доказом у справі, оскільки він складений лише
на підставі заяви та малюнку позивача.
Шкоду було завдано внаслідок злочину, вчиненого невстановленою особою.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної
особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу,
яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.
Фінансування витрат держави, у відповідності до вимог Указу Президента України
від 27.04.1995 № 335/95 „Про Державне казначейство України" та Положення про
Державне Казначейство України від 31.07.1995 № 590, покладено на державне
казначейство України та його територіальні органи на місцях.
Згідно з вимогами ч.2 ст.1177 ЦК України умови та порядок відшкодування
майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину
встановлюється законом, але на теперішній час Закону України, або іншого
нормативно-правового акту, в якому були б встановлені умови та порядок
відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від
злочину, не прийнято, а тому на сьогоднішній день норма ч.1 ст.1177 ЦК України
не підлягає застосуванню.
Таким чином, на теперішній час немає правових підстав для задоволення вимог
позивача та третьої особи про відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди,
тобто позовні вимоги позивача та третьої особи – ОСОБА_2. задоволенню не
підлягають.
Керуючись ст.ст.10, 60, 214-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити в повному обсязі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до Дніпропетровського
міського спеціалізованого комунального підприємства ритуальної служби,
Управління комунального господарства Дніпропетровської міської ради про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.
Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення
заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно: