01.03.07   УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“01” березня   2007 року                                                               справа № 12/37

Позивач:           Закрите акціонерне товариство комерційний банк  "ПриватБанк" в особі Чернігівського РУ ПриватБанку,  вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14006

Адреса юридичної особи: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, 

Відповідач:           Приватний підприємець ОСОБА_1, 

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 42317,9 грн.

                                                                                           Суддя    Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

позивач: Богаєвська   І.В. - представник,  довіреність № 4990 від 15.11.2006 року.

відповідач: не з"явився  

СУТЬ   СПОРУ:

             Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 36 728 грн. 55 коп. заборгованості за простроченим кредитом., 3864 грн. 04 коп. заборгованості по простроченим відсоткам та 1725 грн. 31 коп. пені, згідно договору про надання овердрафтового кредиту НОМЕР_1.

           Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, документи, витребувані ухвалою суду від 22.02.2007 року суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача підтримав свої  позовні вимоги та надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Ухвалою суду від 22.02.07р.  відповідач був попереджений, що не з'явлення в судове засідання повноважного представника не є  перешкодою для розгляду справи по суті.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

28 грудня 2005р. між сторонами було укладено договір НОМЕР_1 про надання овердрафтового кредиту.

Відповідно до п. 1.1.  договору банк  взяв на себе зобов'язання здійснювати овердрафтове  обслуговування клієнта, яке полягало  в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. даного договору, шляхом дебетування поточного рахунку. Ліміт перерахування було встановлено  в сумі 30 000 грн.   на строк до 28.12.2005р.

Додатковою угодою НОМЕР_2 року до Договору НОМЕР_1 про надання овердрафтового кредиту від 28.12.2005 року  пункт 1.3. Договору було викладено в новій редакції, відповідно до якої ліміт складає 37 000 грн.

На виконання умов зазначеного договору  позивач здійснив овердрафтове кредитування відповідача, що підтверджується  випискою із рахунку відповідача.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п.1.5 договору  про надання овердрафтового кредиту кредитування відповідача здійснюється  у межах ліміту та терміну, встановленого п.п. 1.3,1.4 договору, з періодом безперервного користування кредитом  не більше 30 днів.

Пунктом 2.2.3 договору  встановлено зобов'язання відповідача  робити погашення  кредиту, отриманого в межах  установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п. 1.5 даного договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав  кредитні кошти 07.08.2006р. Відповідно до умов договору  повернути суму отриманих коштів  відповідач зобов”язаний був до 05.09.2006р.

В порушення умов договору відповідач  не здійснив своєчасного погашення кредиту в сумі 36 728 грн. 55 коп. Заборгованість по кредиту становить 36 728 грн. 55 коп.

Відповідно до п. 4.1. договору  відповідач зобов'язаний був сплачувати банку відсотки виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у Додатку № 1 до договору.

Додатком № 1 до  договору НОМЕР_1 передбачено, що відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту і визначається таблицею: термін користування кредитом: протягом 1-3 днів, відсоткова ставка 12% річних., протягом 4-7 днів, відсоткова ставка 14 % річних., протягом 8-15 днів, відсоткова ставка 18 % річних., протягом 16-30 днів, відсоткова ставка 20 % річних.

Пунктом 4.2 кредитного  договору  передбачено , що при порушенні  клієнтом будь - якого  із зобов”язань , передбачених п.1.4,1.5,2.2.3,2.2.4,2.2.5,2.3.4 даного договору, клієнт сплачує банку  відсотки за користування кредитом  в розмірі 40 %  річних  від суми залишку  непогашеної заборгованості.

За період користування грошовими коштами з 06.09.2006р. по 11.12.2006р. банком нараховано відповідачу відсотки в сумі  3864 грн. 04 коп.

Згідно п. 2.2.2 договору відповідач зобов'язаний був сплатити відсотки за увесь час фактичного користування кредитом, згідно п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору.

Як слідує із матеріалів справи  відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати відсотків  в повному обсязі не виконав. Заборгованість  по відсотках становить 3864 грн. 04 коп.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1725 грн. 31 коп. пені, що складається з 1642 грн. 22 коп. пені за несвоєчасну оплату кредиту та 85 грн. 49 коп. за несвоєчасну оплату прострочених відсотків.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також  частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3. договору, термінів повернення кредиту, винагороди відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,2 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової  ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.

За таких обставин суд доходить висновку. Що позивачем правомірно нарахована  відповідачу пеня за прострочку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Приймаючи до уваги, що заборгованість у відповідача виникла у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю через важку хворобу, та враховуючи . що умовами договору передбачена сплата  підвищених відсотків за користування кредитом у разі прострочки платежу , а тому суд   у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України вважає за  можливе  зменшити розмір  пені на 90 %, відповідно пеня  за  неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати кредиту та відсотків,   підлягає стягненню  в сумі  172 грн. 53 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав,  кредит в установлений строк в повній сумі не повернув, відсотки за його користування та пеню за прострочені відсотки та кредит не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині  стягнення  36 728 грн. 55 коп. заборгованості  по кредиту,  3 864 грн. 04 коп.  заборгованості по  відсотках та 172 грн. 53 коп.  пені за прострочку сплати  відсотків і кредиту, врешті позову відмовити.

Оскільки спір виник  з вини відповідача то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу з відповідача підлягає стягненню на користь позивача   423 грн. 17  коп. держмита  та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 525, 526,  546, 549, 1046,1048, 1049,  Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232  Господарського кодексу України, ст.ст. 49,75, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

                                             ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити  частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,  (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50  (рахунок № 20623777134301 в обласному управлінні Національного банку  України в Чернігівській області, МФО 353586, код 26085169)  36 728 грн. 55 коп. заборгованості  по кредиту,  3 864 грн. 04 коп.  заборгованості по  відсотках, 172 грн. 53 коп.  пені за прострочку сплати  відсотків і кредиту, 423 грн. 17  коп. держмита  та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Суддя                                                                           Л.М.Лавриненко