Справа № 22- 1231/2008 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 48 Овсюка Є.М.
Доповідач Матківська М. В.
РІШЕННЯ
Апеляційного суду Вінницької області
від 2 липня 2008 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Кучевського П.В.
Суддів : Матківської М. В., Денишенко Т.О.
При секретарі: Сніжко О.А.
За участю : позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
встановила:
В січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів із 1/4 частки до 1/8 частки від усіх доходів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється інвалідом Ш групи з дитинства і лікування потребує затрати значних коштів. За станом здоров'я він потребує сторонньої допомоги в веденні домашнього господарства, на що змушений витрачати певні кошти. Характер його роботи - регіонального менеджера також вимагає витрати значних коштів на відповідний зовнішній вигляд та наявність автомобіля певного класу. Він змушений був оформити та виплачувати кредит на покупку такого автомобіля. Власного житла не має, тому змушений орендувати його, на що також затрачає немалу кількість свого доходу. Для підтримання задовільного стану здоров'я та роботи на такій посаді він витрачає значну кількість свого
доходу, що є необхідним. На утримання своєї чотирьохрічної доньки за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2007 року він виплачує кожен місяць аліменти в розмірі 1/4 частки доходу, тобто 4-5 тис. гривень щомісячно, чого вона не потребує. При зменшенні розміру аліментів до 1/8 частки його доходу дочка буде отримувати суму аліментів достатню для задоволення її потреб, а він в змозі буде продовжувати виконувану роботу та забезпечувати свої потреби з врахуванням стану здоров'я. Просив задоволити його позов.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задоволити його позов.
Зазначив, що рішення суду є незаконним, так як суд порушив норми матеріального й процесуального права: не дав вірної оцінки зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, а посилаючись на норми матеріального закону не керується ними, а порушує їх вимоги.
Позивач заперечила апеляційну скаргу, просить її відхилити, оскільки вона є безпідставною, а рішення суду залишити без змін, так як воно є законним і правильним.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що від зареєстрованого 16.02.2002 року між сторонами шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, батьком якої являється позивач по справі ОСОБА_1, який по рішенню Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.08.2007 року зобов'язаний до сплати аліментів на її утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відмову в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів суд мотивував тим, що після ухвалення судом 22.08.2007 року рішення про стягнення аліментів у позивача не було підстав стверджувати про зміну матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, що могло викликати потребу зменшити розмір аліментів. Будь-яких заслуговуючих на увагу доказів, які б стали підставою для зменшення розміру аліментів позивач не навів.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від
дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі ( ст. 181 СК України).
Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2007 року позивача зобов'язано до сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження по 1/4 частині всіх видів заробітку.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України.
Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів ( ст. 57 ЦПК України).
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідач не довела ті обставини, якими вона заперечує позовні вимоги та відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України не підтвердила ці свої заперечення відповідними доказами, передбаченими ст. 57-59 ЦПК України.
При цьому, по справі встановлено, що позивач являється інвалідом Ш групи дитинства (а. с. 6) і з 11.09.2007 року інвалідність йому встановлена безстроково із зазначенням протипоказання праці із фізичним навантаженням, з напругою на верхні кінцівки (а. с. 18).
Також судом встановлено, що позивач не має свого житла, тому змушений орендувати його, сплачуючи орендну плату (а. с. 9). Займаючи посаду регіонального менеджера, має виїзний характер роботи для чого йому потрібен автомобіль, який позивач придбав в кредит, борг по кредитному договору існує в сумі 22163 доларів США (а. с 12). Середньомісячна заробітна плата позивача складала 12 225, 74 гр. (а. с. 10, 11), а 1/4 частка аліментів нараховується в сумі близько 3000 гр. в місяць, в той час, коли прожитковий мінімум для дитини 4-х річного віку визначено з 01.07.2008
року в розмірі 540 гр. в місяць. Отримання аліментів в такому розмірі створюватиме передумови для їх використання на утримання не лише доньки, а й інших осіб, з якими вона проживає; для втрати дитиною потреби готуватися до самостійного життя.
Крім того, стаття 180 СК України обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття покладає як на матір, так і на батька і цей їх обов'язок лежить на них в рівній мірі.
Із матеріалів справи та пояснень в судовому засіданні вбачається, що дитина проживає із матір'ю, має задовільний стан здоров'я, відвідує (безкоштовно) дитячий садочок санаторного типу із покращеними умовами утримання, позивач періодично купує дитині необхідні речі.
Врахування на виконання вимог ст. 182 СК України всіх цих обставин справи; їх оцінка відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України; а також визначених статею 3 ЦК України загальних принципів цивільного судочинства, зокрема: справедливості, добросовісності і розумності, дає суду право, закріплене в ст. 192, 183 СК України зменшити розмір стягнутих аліментів із 1/4 до 1/8 частини всіх видів доходу.
Виходячи із положень ст. 192 СК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 23 постанови № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зменшений розмір аліментів підлягає стягненню з дня набрання чинності рішенням суду, в зв'язку з чим підлягає закінченню виконання по рішенню Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.08.2007 року (виконавчий лист № 2-3520 від 09.11.2007 року) про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування і ухвалення нового, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи і судом порушено норми матеріального права.
За таких обставин колегія суддів враховуючи все вищенаведене, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із скасуванням судового рішення і постановления нового про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 квітня 2008 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задоволити.
Стягувати із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1, працюючого в ТОВ "Ферреро Україна", на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження аліменти в розмірі 1/8 частки від всіх видів заробітку (доходів)
щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Виконавчий лист за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.08.2007 року відкликати.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.