УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів,  проспект Миру , 20                                                                                       тел. 7-44-62

У Х В А Л А

“01” березня  2007 року                                                                          справа № 12/96

За скаргою стягувача: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Охтирка Сумської області» 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Ярославського, 2 Суб’єкт оскарження: Державна виконавча служба у Новозаводському  районі м. Чернігова              14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 118 Боржник: Приватне підприємство „Технорем” 14030, м. Чернігів, вул. Шевчука, 8, кв. 132

Скарга на дії державного виконавця.

                                                                                                                Суддя       Л.М. Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

Стягувач: не з’явився

Боржник: не з’явився

Представник ДВС: Рокач А.В. –представник, довіреність б/н від 18.01.2007 року.

ВСТАНОВИВ:

             Стягувачем  - Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним  банком (Закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Охтирка Сумської області»  подано скаргу на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова по справі № 12/96, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову Державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова від 01.12.2006 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) про примусове виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 29.05.2006 року по справі № 12/96 стосовно стягнення з боржника –приватного підприємства „Технарем” на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, але стягувач та боржник повноважних представників в судове засідання не направили.

До початку судового засідання від стягувача надійшла факсограма,  в якій стягувач підтримав свої вимоги по скарзі та просив розглянути скаргу  без участі повноважного представника. Дане клопотання задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України,  є правом сторони.

Представник Державної виконавчої служби в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

В судовому засіданні представник Державної виконавчої служби проти скарги стягувача заперечував.

          Враховуючи, що відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу

України неявка боржника та стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, та враховуючи можливість розгляду скарги за наявними матеріалами, суд доходить висновку, що неявка представника боржника та стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Розглянувши подані матеріали і документи, вислухавши пояснення представника державної виконавчої служби, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають суттєве значення для розгляду скарги по суті, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.05.2006 року по справі №12/96 позовні вимоги були задоволені повністю та стягнуто з Приватного підприємства “Технорем” м. Чернігів, вул. Шевчука, 8/132 на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Охтирка Сумської області”, м. Охтирка вул.Ярославського, 2, заборгованості за кредитом 209020 грн. 55коп., заборгованості по сплаті відсотків 25 479 грн. 45коп., 4500 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 2390 грн. державного мита та витрати в сумі 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставне майно згідно договору застави від 10.02.2005р. В резолютивній частині рішення від 16.05.06р. по справі №12/96 наведено перелік заставного майна та вказано, що воно зберігається за адресою Чернігівська обл., смт.Ріпки.

          Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

29.05.06р. господарським судом Чернігівської області стягувачу видано наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення.

          Відповідно до ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” № 606 від 21.04.1999р. (далі по тексту –ЗУ №606) державний виконавець зобов’язаний вживати заходи примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Як свідчать матеріали справи, стягувач 20.11.2006р. звернувся до Державної виконавчої служби у Новозаводському  районі м. Чернігова з заявою про виконання рішення суду від 16.05.06р. у справі № 12/96.

          01.12.2006р. державним виконавцем Державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова винесено постанову, відповідно до якої державним виконавцем Рокач А.В. відмовлено стягувачу в прийнятті до провадження рішення та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №12/96 з мотивів, що у процесі проведеної перевірки встановлено, згідно ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчі дії проводяться за місцезнаходженням постійно діючого органу юридичної особи або майна юридичної особи, і  згідно виконавчого документу суму боргу необхідно стягнути шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке зберігається за адресою: Чернігівська область, смт. Ріпки., тобто виконавчий документ подано не за місцем виконання рішення суду.

В поданій скарзі скаржник (стягувач) зазначає, що дана постанова Державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова від 01.12.2006р., винесена державним виконавцем Рокач А.В. є незаконною та порушує вимоги ст.ст. 19, 20 Закону України „Про виконавче провадження”, а також посилається на те, що місцезнаходження боржника – м. Чернігів, вул. Шевчука, 8/132 вказано в наказі господарського суду від 29.05.2006 року, а також у постанові Державної виконавчої служби у Деснянському районі від 10.11.2006 року про відмову у відкритті виконавчого провадження вказано, що вул. Шевчука у м. Чернігові знаходиться на території Державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова.

          Так, згідно ч.1 ст. 20 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійного діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються її функції, належать стягувачу.

Відповідно  до довідки  Управління архітектури  та містобудування Чернігівської  міської  Ради   від 09.11.06р. № 1502 , будинок № 8  по вулиці  Шевчука  знаходиться в Новозаводському районі м. Чернігова , на  який поширюються  функції  Державної виконавчої служби  у Новозаводському районі м. Чернігова.

          Таким чином, стягувач, подавши заяву від 20.11.06р. № 923 до Державної виконавчої служби у Новозаводському  районі м. Чернігова про примусове виконання рішення суду від 16.05.06р. у справі № 12/96, реалізував своє право вибору місця виконання рішення суду між кількома відділами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню судового рішення на території, на яку поширюються їх функції.

          Однак, 01.12.06р. державний виконавець Рокач А.В. виносить постанову про відмову у прийнятті до провадження рішення та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №12/96 при цьому керуючись п.4 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” та зазначаючи, що згідно виконавчого документу суму боргу необхідно стягнути шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке зберігається за адресою: Чернігівська область, смт. Ріпки.

          З огляду на викладене суд доходить висновку, що дії державного виконавця Державної виконавчої служби у Новозаводському  районі м. Чернігова  щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 01.12.2006р. є неправомірними та суперечать приписам ст.20 Закону України “Про виконавче провадження”.

          Відповідно постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 01.12.2006р. з примусового виконання наказу №12/96 є неправомірною і підлягає скасуванню.

          

Керуючись ст. 5, 19, 20, 24, 26 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.  86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

1.  Скаргу задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною та скасувати постанову Державної виконавчої служби у Новозаводському  районі м. Чернігова від 01.12.2006р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) про примусове виконання наказу № 12/96 про стягнення з приватного підприємства “Технорем” боргу.

3. Дану ухвалу направити стягувачу, боржнику та Державній виконавчій службі у Новозаводському  району м. Чернігова.

          

                        Суддя                                                                        Л.М. Лавриненко