03.03.07
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
15 лютого 2007р. справа № 10/332/47 (12/112)
|
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нива” |
|
15520, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Роїще |
|
До відповідача: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
АДРЕСА_1 |
|
Про стягнення 12 500 грн. збитків. |
Суддя Пашкіна С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
позивача: Василенко П.О. директор
позивача: Костіна Н.М. довіреність № б/н від 05.01.2007 повноважний представник
відповідача: ОСОБА_1 СПД
відповідача: ОСОБА_2 довіреність № б/н від 15.01.2007 повноважний представник
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви на підставі ст..77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 12 500 грн. збитків, заподіяних внаслідок невиконання зобов'язань згідно договору від 15.07.2003 року.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що зобов'язання за договором були виконані в повному обсязі. Грошові кошти були перераховані позивачем за виконаний об'єм робот.
Представник позивача в судовому засіданні 30.01.2007року надав заяву про зміну предмету позовних вимог у справі. Просить стягнути перераховані відповідачеві кошти, як повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Заява приймається судом до розгляду по суті, оскільки не суперечить чинному законодавству України.
Дослідивши надані матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Нива” і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір від 15.07.2003р. відповідно до якого позивач (замовник) доручає, а відповідач (виконавець) приймає на себе зобов'язання надати консультаційні послуги по врегулюванню майнових відносин реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства.
Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість послуг по договору становить 12 500 грн., які були сплачені відповідачу платіжними дорученнями НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
Судом встановлено, що сторонами не було визначено строку (терміну) виконання відповідачем свого обов'язку, а також те, що позивач звернувся до відповідача з вимогою від 08.09.2005 року про передачу всіх матеріалів за договором від 15.07.2003 року.
Вказані факти встановлені рішенням господарського суду Чернігівської області по справі 2/190 від 03.11.2005р. Вказане рішення набрало законної сили, а тому відповідно до ст..35 Господарського процесуального кодексу України встановлені факти даним рішенням не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беріть участь ті самі сторони.
Вказаним рішенням був встановлений і той факт, що акт прийому-передачі виконаних робіт відсутній.
В судовому засіданні з пояснень представників сторін факт відсутності акту був підтверджений обома сторонами і відповідач не надав суду доказів які б вказували на виконання відповідачем свого обов'язку за договором.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, в разі коли не визначено строк ( термін ) виконання зобов'язання або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги .
Як вбачається із матеріалів справи вимога щодо виконання зобов'язання була пред'явлена позивачем 08.09.2005р., відповідно відповідач зобов'язаний був виконати вимогу позивача в строк до 15.09.2005р.
Відповідач вимогу позивача в установлений строк не виконав, і доказів виконання взятих на себе зобов'язань на час розгляду справи суду не надав.
Виходячи з видів договорів можна вважати, що між сторонами було виключено договір про надання послуг коли одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України Договір про надання послуг може бути розірваний у тому числі в односторонньому порядку .
В зв'язку з тим, що відповідач зобов'язання за договором не виконав позивач звернувся до відповідача з листом НОМЕР_4 в якому позивач вказав про відмову від договору. Вказаний лист був отриманий відповідачем 09.02.2006р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення НОМЕР_5.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа , яка набула майно, або зберегла, його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа також зобов'язана повернути це майно і тоді коли підстава на якій вона набуло це згодом відпала. Вказані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Враховуючи все вищезазначене суд приходить до висновку, що відповідач повинен повернути отримані ним кошти в сумі 12500грн., які позивач сплатив по договору, виконавши тім самим свої зобов'язання за договором.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав жодних доказів, які б підтвердили виконання умов договору укладеного з позивачем (акт виконаних робіт підписаний сторонами та ін.) відповідачем, а тому суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 125 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст.530, 615,1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 33,35,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нива” 15520, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Роїще (р/р 2600800011046 в Укрексімбанку, МФО 353649, код 03795626) грошові кошти в сумі 12500грн., 125грн. держмита та 118 грн. витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя С.А.Пашкіна.
Повне рішення підписано 20 лютого 2007р.
Суддя С.А.Пашкіна.