ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Єригіна І.М.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" серпня 2015 р. Справа № 295/8798/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "15" липня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Богунського районного суду м.Житомира з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови включити до суми заробітку, з якої проводиться нарахування пенсії, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію, з урахуванням зазначених виплат відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з 19 грудня 2012 року.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області у включенні до складу розрахунку ОСОБА_3 пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» інших виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації на заробітну плату.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, відповідно до Закону України Про державну службу з 12 грудня 2014 року по 31 травня 2015 року (включно) та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією, з урахуванням 80% від суми її заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В частині вимог, щодо здійснення перерахунку пенсії, відповідно до Закону України Про державну службу та виплати різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією, з урахуванням 80 % від суми її заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01 червня 2015 року та визнання протиправними дій УПФУ в м.Житомирі щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3, як державному службовцю, з дати її призначення на виконання вимог ст.37 ЗУ «Про державну службу», ст.66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 80 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загально-обов'язкове державне страхування - відмовлено.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області виконати постанову негайно у межах суми платежу за один місяць.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в позовних вимогах позивачу. Вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Позивач також звернулась до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнити її вимоги - виключивши з нього кінцеву дату перерахунку пенсії.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПФ не підлягає задоволенню, а скарга Позивача - ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 19 грудня 2012 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80 % від суми заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань.

02.04.2015 року та 19.05.2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, як державному службовцю, з включенням суми індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань

Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області від 16.04.2015 року за № 157/А-02 та 22.05.2015 року за №236/А-02 позивачу ОСОБА_3 роз'яснено, що врахувати вказані виплати для перерахунку розміру пенсії немає підстав.

Зі змісту довідок, виданих державною податковою інспекцією у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 18.12.2012 року за № 43525/А/105 та №15924/А/06-25-05-00 від 13.05.2015 року про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" вбачається, що за 2010-2012 рр. позивач отримував інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення; індексація заробітної плати матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань) в сумі 20 055,18 грн., на які було нараховано виплати на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і які не були включені до складу заробітної плати при визначенні розміру пенсії.

Позивач, вважаючи дії відповідача по відмові в донарахуванні пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення пенсії таких складових заробітної плати як «інші виплати» протиправними, звернулася до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, прийшов до висновку, що відмова у проведенні перерахунку не ґрунтується на вимогах чинного пенсійного законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч.1 ст.1 Закону).

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, висновки Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: відповідачем перевагу було надано положенням законів №3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону №1788.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11 та від 03.06.2014 року.

Індексація заробітної плати згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №708/0/4-143 є складовою частиною заробітної плати є додатковою заробітною платою.

Відповідно до ч.6 ст.95 КЗпП України заробітна пата підлягає індексації у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області провести перерахунок та виплачувати їй пенсію з урахуванням індексації, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України "Про державну службу" є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Що ж стосується посилань відповідача у скарзі на те, що право на перерахунок пенсії у позивача могло б виникнути тільки з 01.06.2015, то слід вказати про їх помилковість.

Як вже зазначалось, довідку встановленої форми про складові заробітної плати позивач подав до відповідача ще в грудні 2012 року.

Таким чином, відповідач мав врахувати здійснені виплати матеріальної допомоги на оздоровлення й матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при призначенні пенсії позивачу, однак цього не зробив.

З врахуванням дати звернення позивача до суду - 12.06.2015 та приписів ст.99 КАС України правомірним є перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 12.12.2014 (як правильно визначив суд першої інстанції).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визначення ним періоду перерахунку пенсії позивачу.

При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі виплати пенсії. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок), а також підвищення до пенсії. Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія (підвищення) не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Відтак, пенсію позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати.

За таких обставин, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання перерахувати та виплатити позивачу пенсію підлягають задоволенню, починаючи з 12.12.2014 року без зазначення кінцевої дати.

Також, суд першої інстанції не врахував, що пенсії державних службовців, які були призначені до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213 не є скасованими. Даним Законом скасовані спеціальні пенсії, призначення на які громадяни матимуть після 01.06.2015 року. Тобто цей Закон регулює питання порядку призначення пенсії особам, які мали право на спеціальні пенсії, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунок вже призначеної пенсії.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та є підставою постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м.Житомира від "15" липня 2015 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області у включенні до складу розрахунку ОСОБА_3 пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» інших виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації на заробітну плату.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, відповідно до Закону України "Про державну службу" та її виплату з 12 грудня 2014 року у розмірі 80 % від суми її заробітної плати з урахуванням при розрахунку всіх її складових, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації на заробітну плату, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період 24 календарні місяці (з грудня 2010р. по листопад 2012р.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10003

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003

- ,