ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/7201.04.09

За позовом     Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради  

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик»

про                  стягнення  4 960,29 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від прокуратури: не з’явились;  

від позивача:        Марусиченко В.В. - предст. за дов. №7/8-245-004/58 від 01.09.08р.;

від відповідача:   не з’явились.

В судовому засіданні 01.04.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача,                                                                                                                                                                                                                                                  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради до Відкритого акціонерного товариства «Гермес»про стягнення з відповідача на користь позивача боргу по орендним платежам в розмірі 4 960,29 грн.          

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач систематично не виконував свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2009р. порушено провадження у справі №35/72, розгляд справи призначено на 11.03.2009р.

В судовому засіданні 11.03.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/72 від 02.02.2009р.

Прокуратура та відповідач в судове засідання 11.03.2009р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/72 від 02.02.2009р. не виконали, витребуваних документів суду не надали.

Натомість, в судове засідання 11.03.2009р. з’явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик»та надав суду письмові пояснення, згідно з якими Відкрите акціонерне товариство «Гермес» 11.09.2007р. було реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик»і останнє є правонаступником всього майна, прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства «Гермес», в т.ч. за спірним Договором оренди №4621/2 від 28.02.2000р.

На підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи та надані представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик»пояснення, суд дійшов висновку про те, що Відкрите акціонерне товариство «Гермес»є неналежним відповідачем у даній справі, у зв’язку з чим первісний відповідач (Відкрите акціонерне товариство «Гермес») має бути замінений на належного відповідача, а саме - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик».  

В судовому засіданні 11.03.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 20.03.2009р.

Сторони та прокуратура у судове засідання 20.03.2009р. не з’явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили,  Прокуратура та позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/72 від 02.02.2009р. не виконали, витребуваних документів суду не надали.

В судове засідання 20.03.2009р. з’явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик», останній заперечував проти позову, мотивуючи це відсутністю заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями №10213 від 28.11.2008р. та №10583 від 10.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.04.2009р., а також здійснено заміну первісного відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Гермес», на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик».

Представник позивача в судове засідання 01.04.2009р. з’явився, але вимог суду, викладених в ухвалі №35/72 від 20.03.2009р. не виконав, витребуваних документів не надав, про поважність причин невиконання суд не повідомив, підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити повністю.    

Відповідач в судове засідання 01.04.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.

Прокуратура в судове засідання 01.04.2009р. не з'явилась, своїх представників не направила, про поважність причин нез'явлення суд не повідомила, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/72 від 02.02.2009р. та ухвали суду №35/72 від 20.03.2009р. не виконали, витребуваних документів суду не надали.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

Про місце, дату та час судового засідання прокуратура була повідомлена належним чином, але в судові засідання 11.03.2009р., 20.03.2009р. та 01.04.2009р. представники прокуратури не з’явились.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -  

         ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2000 року між Комунальним підприємством «Управління житлового господарства»Шевченківського району м. Києва (далі –Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Гермес», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Геремес –Логістик»(далі –відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщення) №4621/2 (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування приміщення загальною площею 144,1 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 60, для розміщення магазину.

За користування приміщенням Орендар сплачує орендну плату щомісячно в розмірах, визначених в додатках 1, 2 до даного договору, які є його невід’ємною частиною (п.3.1 Договору).

Згідно з розрахунком орендної плати, наведеним в Додатку №1 до Договору, розмір місячної плати складає 630,81 грн.

В п.5.1 Договору визначено, що строк дії останнього з 28.02.2000р. по 30.09.2001р.

11.12.2000р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди №4621/2 від 28.02.2000р., згідно з якою строк дії Договору було продовжено до 31.12.2010р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач систематично порушував свої договірні зобов’язання в частині повної і своєчасної сплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості, яка за період з вересня по листопад 2008 року складає 4 960,29 грн.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про те, що заборгованість, про яку йдеться в позовній заяві, погашена, що підтверджується  платіжними дорученнями №10213 від 28.11.2008р. та №10583 від 10.12.2008р.

Зважаючи на вищенаведене, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю, як необґрунтованого та безпідставного.     

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися  відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна„ термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п.1, п.3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушував свої договірні зобов’язання в частині здійснення орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості за вересень-листопад 2008 року в розмірі 4 960,29 грн.

Однак, з наданих до матеріалів справи доказів, а саме копій платіжних доручень №10213 від 28.11.2008р. та №10583 від 10.12.2008р., вбачається, що заборгованість за вказаний період була погашена відповідачем.

Тобто, станом на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором оренди за спірний період виконав, сплативши суму заборгованості.   

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, обов‘язок доведення покладено законом на позивача.

Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених ним в позові.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є необгрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 24.04.2009р.