Справа № 2-133/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    10 березня 2009 року                                                                 м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:  

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Єнько Т.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 коштів в розмірі 6000 доларів США, які він сплатив їй в рахунок вартості будинку, що вона мала намір йому продати, та моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

    В позовній заяві позивач вказав, що 26.01.2008 року звернувся до відповідача з проханням продати йому будинок № 77 по вул. Городищанській в м. Малині, оскільки відповідач повідомила, що вона є

ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 матеріальної і моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою. Просить стягнути з відповідачів завдану матеріальну шкоду у розмірі 5000 гривень та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.    

В судове засідання позивач не з’явився. Надав суду заяви в яких вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу буз його участі та згоден на заочний розгляд справи у разі неявки відповідачів.

Відповідачі в судове засідання не з’явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. У зв’язку з цим, за згодою позивача, справа розглядається за правилами ст. ст. 224-233 ЦПК України.

    Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що відповідно до постанови Малинського районного суду від 30 вересня 2008 року (а.с. 4) ОСОБА_5 12 вересня 2008 року о 21-ій годині, керуючи автомобілем «ВАЗ-2102» реєстраційний номер 86448КЕ, не вибрав безпечний інтервал, виїхав на зустрічну смугу руту та зіткнувся з автомобілем «Форд» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 З місця ДТП ОСОБА_5 зник. Він був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. ст. 1222 та 124 КУпАП і притягнутий до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Автомобіль «ВАЗ-2102» реєстраційний номер 86448КЕ, яким керував ОСОБА_5, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 28) належить ОСОБА_4, а автомобіль «Форд» реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до свідоцтва про  реєстрацію (а.с. 5) належить ОСОБА_6 Згідно довідки відділення ДАІ від 14.09.2008 року (а.с. 7) внаслідок зіткнення автомобіль «Форд» отримав наступні механічні пошкодження: деформовано переднє праве крило, двоє правих дверцят, задню праву арку крила; розбиті повторювач повороту, скло повороту, праве дзеркало заднього виду.

    Відповідно до ст. ст. 1187, 1188 ЦК України д жерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

    Згідно із ст. 22 ЦК України о соба, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до кошторису (а.с. 29-31) вартість ремонтних робіт та матеріалів для ремонту автомобіля складає 6200 гривень. Це втрати, які позивач зазнав у зв’язку з пошкодженням автомобіля. Оскільки вини інших осіб, крім ОСОБА_5, у виникненні вищевказаної ДТП не встановлено, то заподіяна позивачу матеріальна шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, але в межах позовних вимог, що становить 5000 гривень. Вона підлягає стягненню з ОСОБА_4, так він є власником автомобіля «ВАЗ-2102» реєстраційний номер 86448КЕ.

Також з ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню і моральна шкода. Згідно ст. 23 ЦК України о соба має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевказане, суд стягує з ОСОБА_4 на користь позивача моральну шкоду в повному обсязі в розмірі 1000 гривень.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 суд відмовляє повністю за безпідставністю.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та на користь держави судовий збір. Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі абзацу 3 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету КМУ „Про державне мито”, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Враховуючи вищевказане, керуючись статтями 3, 11, 60, 88, 185, 196, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі  ст. ст. 22, 23, 1187, 1188 ЦК України,-

вирішив:

    Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 5000 гривень та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 відмовити повністю за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень та на користь держави судовий збір у розмірі 60 гривень.

Від сплати судового збору ОСОБА_6 звільнений на підставі абзацу 3 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету КМУ „Про державне мито”, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Малинського районного суду  протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                                                      А.О. Тимошенко