ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
07.04.2009 | Справа №2-18/1343-2009 |
За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс» (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 116)
До відповідача – Закритого акціонерного товариства «Майбел» (95015, м. Сімферополь вул. Севастопольська, 62)
Про стягнення 6424,95 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Журікова І.В. – представник, дов. від 19.03.2009 року.
Від відповідача – не з’явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Майбел» (далі-відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 4963,97 грн., штраф у розмірі 248,19 грн., 5% річних у сумі 256,20 грн., інфляцію у розмірі 956,59 грн. та послуги адвоката у сумі 1000,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено дистриб’юторський договір купівлі-продажу № 137 від 01.02.2006 року.
Відповідно до умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 7168,84 грн. Відповідач лише частково сплатив суму заборгованості, у зв’язку із чим на дійсний час за відповідачем числиться заборгованість у сумі 4963,97 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.
07.04.2009 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву, в якій вказано, що відповідач платіжним дорученням № 32261 від 27.03.2009 року частково сплатив суму боргу у розмірі 2900,00 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини нез’явлення суду не відомі. Про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справи за наявними у ній документами у порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
01.02.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс» та Закритим акціонерним товариством «Майбел» укладено дистриб’юторський договір купівлі-продажу № 137.
Відповідно до пункту 2.1 договору, продавець продає товар у власність дистриб’ютору, який купує його та здійснює оплату отриманого товару на умовах даного договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що асортимент та ціни на товар визначаються у прайс-листі продавця. Узгоджена кількість та асортимент товару зазначається у накладній.
Відповідно до ст.655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач відповідно до умов договору своєчасно поставив відповідачу продукцію на загальну суму 7168,84 грн., що підтверджується видатковими накладним № 3251 від 14.11.2007 року на суму 2251,88 грн., № 3575 від 19.12.2007 року на суму 3534,56 грн. та № 638 від 26.03.2008 року на суму 1382,40 грн.
Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом у вищевказаних накладних у графі «одержав».
Згідно з пунктом 6.2 даного договору, оплата за кожну отриману партію товару здійснюється в безготівковій формі протягом 21 дня з моменту отримання товару.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір розбіжностей до договору № 137 від 01.02.2006 року, відповідно до якого у пункті 6.2 договору цифра «21» (двадцять один календарний день) замінено на цифру «35» (тридцять п’ять календарних днів).
Відповідач умови договору у частині оплати поставленої продукції своєчасно і у повному обсязі не виконав, у зв’язку із чим за ним, на момент подання позову до суду, склалася заборгованість у сумі 2063,97 грн.
У ході вирішення спору відповідач ще частково сплатив суму боргу у розмірі 2900,00 грн., у зв’язку із чим провадження у справі у цій частині підлягає припиненню по пункту 1-1 ст. 80 ГПК України.
Доказів оплати суми боргу у розмірі 2063,97 грн. відповідачем суду не представлено.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість за договором у сумі 2063,97 грн., у зв’язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 11.1 договору № 137, з урахуванням протоколу розбіжностей до даного договору, передбачено, що у разі прострочення оплати за поставлений товар в узгоджені строки, відповідач сплачує 5 процентів річних від простроченої суми.
Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення 5% річних у сумі 256,20 грн. та інфляційних витрат у сумі 956,59 грн. також підлягають задоволенню
Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у сумі 248,19 грн.
Поняття штрафу передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.
Пунктом 11.4 договору № 137, з урахуванням протоколу розбіжностей до даного договору, передбачено, що у разі прострочення оплати за поставлений товар в узгоджені строки, відповідач сплачує штраф у розмірі 5% від суми отриманого товару.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при задоволенні позову – на відповідача.
Як убачається з матеріалів справи, між відповідачем та адвокатом Журіковою Іриною Вікторівною було укладено договір про надання послуг від 19.03.2009 року № 19/03 року на представлення інтересів відповідача у суді.
У виконання вказаного договору та додаткової угоди до нього, відповідач сплатив адвокату 1000,00 грн. за представлення інтересів у суді, що підтверджується квитанцією № 19/3 від 19.03.2009 року.
Те, що Журікова Ірина Вікторівна є адвокатом підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1902 від 20.10.2008 року.
Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1000,00 грн. за послуги адвоката.
За вказаних обстави позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: у частині стягнення заборгованості у сумі 2063,97 грн., 5% річних у сумі 256,20 грн., інфляційних витрат у сумі 956,59 грн., штрафу у сумі 248,19 грн. та адвокатських послуг у сумі 1000,00 грн. У іншій частині провадження у справі підлягає припиненню по пункту 1-1 ст. 80 ГПК України.
Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на відповідача. При цьому суд враховує, що оплата заборгованості у розмірі 2900,00 грн. була сплачена відповідачем вже у процесі вирішення спору.
06.04.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.04.2009 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Майбел» (95015, м. Сімферополь вул. Севастопольська, 62; код ЄДПРОУ 22229967, банківські реквізити суду не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс» (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 116; р/р 26004085472111 в ДОФ АКБ «УкрСоцБанк», МФО 305017, код ЄДПРОУ 32130719) 2063 грн. (дві тисячі шістдесят три грн.) 97 коп. заборгованості; 5% річних у сумі 256 грн. (двісті п’ятдесят шість грн.) 20 коп.; інфляційні збитки у сумі 956 грн. (дев’ятсот п’ятдесят шість грн.) 59 коп.; штраф у сумі 248 грн. (двісті сорок вісім грн.) 19 коп.; послуги адвоката у сумі 1000 грн. (одна тисяча грн.) 00 коп.; 102 грн. (сто дві грн.) 00 коп. державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Провадження у справі у частині стягнення суми боргу у розмірі 2900,00 грн. припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.