1 із 3 ССправа № 2-566/10

Ном. стат. звіту -24

Код суду -0707

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого - судді Рижиков В.Г.

при секретарі Лисничка І.П.

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною

заявою ОСОБА_3 до акціонерного страхового товариства «Вексель», третя особа, яка

не заявляє самостійні вимоги : Проминвестбанк України в особі філії -«відділення ПІБ в м.Рахів» про

стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди -

встановив:

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просить суд винести рішення, яким :

1.Стягнути з Акціонерного Страхового Товариства «Вексель» на його користь страхову виплату в

сумі 18674 грн., а також пеню в сумі 1019,14 грн., збитки, пов’язані з інфляцією в сумі 170,41 грн. та

3% річних в сумі 127,39 грн.

2.Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 20000 грн.

3.Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги і просить суд :

1.Визнати недійсним п. 11.2.6 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів

№202-1312/08-МКЧ від 7 серпня 2008 року, укладеного між ним та Акціонерним Страховим

Товариством «Вексель», в частині права цього Товариства відмовити у здійсненні страхового

відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання дій, передбачених п.8.1.1 договору

(неповідомлення про подію, що має ознаки страхової, до Асистуючої компанії), з моменту укладення

цього договору.

2.Стягнути з Акціонерного Страхового Товариства «Вексель» на його користь страхову виплату в сумі

18 674 грн., а також пеню в сумі 1019,14 грн., збитки, пов'язані з інфляцією в сумі 170,41 грн. та 3 %

річних в сумі 127,39 грн.

3.Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 20000 грн.

4.Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Змінений позов мотивує тим, що 7 серпня 2008 року ним з Акціонерним Страховим Товариством

«Вексель» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-

1312/08-МКЧ (далі - договір), яким було застраховано транспортний засіб ОСОБА_4,

реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору — один рік з моменту укладення. Згідно п. 7.4.3

зазначеного договору відповідач зобов'язувався здійснити виплату страхувальнику страхового

відшкодування у передбачені договором строки при визнанні страховим випадком події, що сталася із

транспортним засобом. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення

страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені, розмір якої визначається умовами

договору.

12 лютого 2009 року сталася дорожньо-транспортна подія за участю застрахованого автомобіля

ОСОБА_4, р.н. НОМЕР_1, внаслідок якої вказаний автомобіль отримав механічні

пошкодження. Того ж дня посадовою особою ІДПС ВДАІ та АТІ м.Мукачева та Мукачівського району

складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБ № 280806, в якому було

викладено обставини дорожньо-транспортної пригоди. Разом з протоколом про адміністративне

правопорушення складено схему ДТП, протокол огляду транспортного засобу та протокол медичного

огляду. У протоколі огляду транспортного засобу описано пошкодження автомобіля, а також зазначено

справність технічних деталей транспортного засобу до настання ДТП. Протоколом медичного огляду

№169 встановлено відсутність факту вживання алкоголю та стану сп'яніння водієм під час ДТП.

Одразу ж після настання події він повідомив про настання страхового випадку та подав необхідні

документи, передбачені п. 8.1.5 для отримання страхового відшкодування.

Не отримавши відповідь, він провів ремонт застрахованого автомобіля за власний рахунок.

Згідно акта виконаних робіт № Ку-К-00923 від 25.03.2009 р., виданого ПП ОСОБА_5, сума

понесених ним витрат на ремонт автомобіля ОСОБА_4, р.н. НОМЕР_1 складає 18 674 грн.

30.03.2009 р. він звернувся до відповідача з заявою про виплату йому понесених витрат, на яку отримав

відповідь від 07.04.2009 р. № 276 про відмову йому у виплаті страхового відшкодування. У зазначеному

листі відповідач посилається на п. 11.2.6- договору страхування, як причину відмови, а саме:

виконання мною п. 8.1.1 договору, згідно якого при настанні страхового випадку страхувальник

зобов»язаний негайно повідомити про подію, що має ознаки страхової, до Асистуючої компанії за

телефоном, вказаним в цьому договорі або сервісній картці та виконувати всі надані рекомендації.

Одразу ж після настання події він дзвонив на всі номера Асистуючої компанії, вказані у договорі – 8(044) 455-74-85 та 8(044)229-06-84 та 8(044)229-06-85, однак за жодним номером йому не відповідали,

Наступного дня на виконання розділу 8 договору страхування він повідомив відповідача про настання

страхової події, на підставі чого відповідач звернувся за довідкою до ВДАІ та АТІ з обслуговування

м. Мукачево та Мукачівського району. Підтвердженням цього є довідка № 73 від 26.02.2009 р.,

видана вказаним органом внутрішніх справ відповідачу.

Таким чином вини з його сторони у невиконанні п.8.1.1 договору страхування не має.

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик

зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Згідно п. 13.1

договору страхування за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором

сторони цього договору несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової

ставки НБ України від суми невиконаного стороною цього договору зобов'язання за кожний день

прострочення, але не більше 10% від суми боргу. Згідно п.п. 8.1.5, 10.1, договору страхування рішення

про здійснення виплати страховиком приймається не пізніше 10-ти календарних днів у випадку

пошкодження ТЗ з моменту отримання страховиком відповідних документів, зокрема,

документа, що підтверджує розмір збитків. Документ про понесені витрати (акт виконаних робіт від

25.03. 2009 р.) відповідач отримав 30.03.2009 р. разом з заявою про виплату страхового

відшкодування. Таким чином період прострочення відповідачем складає 83 днів: з 10.03.2009 р. по

31.05.2009 р. (звернення до суду). Відповідно до листа НБУ від 16.02.2009 р. облікова ставка НБУ з

16.02.2009 р. становить 12 % річних. Таким чином сума пені згідно формули становить 1019,14 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України правовими наслідками у разі порушення зобов'язання є,

зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано

збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема,

є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частиною третьою вищевказаної статті передбачено, що збитки відшкодовуються у повному

обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

ч.2 ст. 625 ЦК України покладає на боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання,

обов’язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Індекс інфляції за березень 2009 р. - 101,4, за квітень 2009 р. - 100,9. Інфляція: за березень 2009 р.:

18 674 грн. х 101,4 / 100 % = 1 8 935, 44 грн., за квітень 2009 р.: 18 935,44 грн. х 100,9 / 100 % = 19

105,85 Інфляційні збитки за вказаний період складають: 19105,85 грн. - 18935,44 грн. = 170,41

грн.

Розрахунок 3 % річних за період з 10.03.2009 р. по 15.05.2009 р. згідно формули іскладають

170,41 грн., 3% річних -127,39 грн.

Згідно наданого ПП ОСОБА_5 рахунку від 26.02.2009 р. сума витрат, необхідних на ремонт

автомобіля ОСОБА_4, р.н. НОМЕР_1 мала скласти 39 423,50 грн., про що було повідомлено

відповідача. Однак в зв'язку з невиплатою відповідачем страхового відшкодування, він, як уже вище

зазначив, провів ремонт автомобіля за власний рахунок. Не маючи необхідних коштів він змушений був

відмовитись від заміни пошкоджених деталей новими, в результаті чого сума ремонту склала наполовину

менше необхідної для якісного ремонту - 18 674 грн. Проте він важко сприйняв факт, що не зможе

якісно відремонтувати власний автомобіль по вині відповідача.

Він являєтьсь підприємцем і міг би витрачені на ремонт автомобіля кошти вкласти у власну

підприємницьку діяльність для отримання прибутку. Крім того ці кошти він би міг спрямовувати на

погашення кредиту та процентів згідно кредитного договору на придбання застрахованого автомобіля.

Натомість він змушений був витрачати власні кошти не тільки на виплату зобов'язань по кредитному

договору, але й на проведення ремонту автомобіля, що поставило його в важке матеріальне

становище на сьогоднішній день. Тому вважає, що відповідачем йому завдано моральну шкоду в сумі

20 000 грн.

Таким чином відповідач зобов'язаний окрім сплати основного боргу -18 674 грн., відшкодувати

йому пеню в сумі 1019,14 грн., збитки, пов'язані з інфляцією в сумі 170,41 грн. та 3 % річних в сумі

127,39 гри., моральну шкоду в сумі 20 000 грн., а також судові витрати.

Відповідно до ч.7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або

представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням. Договір

добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-1312/08-МКЧ від 07.08.2008 р.

укладено мною з Мукачівською філією Акціонерного Страхового Товариства «Вексель», яке

знаходиться за адресою: м.Мукачево, вул. Я.Мудрого, 23. Тому він, користуючись правом вибору

підсудності згідно ст. 110 ЦПК України, звертаєтьсь до суду за місцезнаходженням філії ACT

«Вексель».

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з

наведених вище підстав і просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і подав суду у письмовому

вигляді заперечення в яких просить позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення, оскільки

ним були порушені умови договору страхування, а саме пункт 8.1.1 (строки повідомлення про

страховий випадок), а тому 03 квітня 2009 року ACT «Вексель» було прийнято рішення про відмову у

виплаті страхового відшкодування.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійні вимоги : Проминвестбанк України в особі

філії -«відділення ПІБ в м.Рахів» в судове засідання не з’явився повторно по невідомій суду причині,

про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін по справі вважає, що дана

змінена позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 7 серпня 2008 року ОСОБА_3 та Акціонерним

Страховим Товариством «Вексель» було укладено договір добровільного страхування наземних

транспортних засобів № 202-1312/08-МКЧ, яким було застраховано транспортний засіб ОСОБА_4

Соната, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.9). Строк дії договору — один рік з моменту укладення.

Згідно п. 7.4.3 зазначеного договору відповідач зобов'язувався здійснити виплату страхувальнику

страхового відшкодування у передбачені договором строки при визнанні страховим випадком події, що

сталася із транспортним засобом. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне

здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені, розмір якої визначається

умовами договору.

12 лютого 2009 року сталася дорожньо-транспортна подія за участю застрахованого автомобіля

ОСОБА_4, р.н. НОМЕР_1, внаслідок якої вказаний автомобіль отримав механічні

пошкодження. Того ж дня посадовою особою ІДПС ВДАІ та ATI м.Мукачева та Мукачівського району

складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБ № 280806, в якому було

викладено обставини дорожньо-транспортної пригоди (а.с.25). Разом з протоколом про

адміністративне правопорушення складено схему ДТП, протокол огляду транспортного засобу та

протокол медичного огляду (а.с.26-27). У протоколі огляду транспортного засобу описано пошкодження

автомобіля, а також зазначено справність технічних деталей транспортного засобу до настання ДТП.

Протоколом медичного огляду №169 встановлено відсутність факту вживання алкоголю та стану

сп'яніння водієм під час ДТП.

Одразу ж після настання події позивач повідомив про настання страхового випадку та подав

необхідні документи, передбачені п. 8.1.5 для отримання страхового відшкодування.

Не отримавши відповідь, позивач провів ремонт застрахованого автомобіля за власний рахунок.

Згідно акта виконаних робіт № Ку-К-00923 від 25.03.2009 p., виданого ПП ОСОБА_5, сума

понесених ним витрат на ремонт автомобіля ОСОБА_4, р.н. НОМЕР_1 складає 18 674 грн.

(а.с.12-13).

30.03.2009 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому понесених витрат

(а.с.49), на яку отримав відповідь від 07.04.2009 р. № 276 про відмову йому у виплаті страхового

відшкодування. У зазначеному листі відповідач посилається на п. 11.2.6 договору страхування, як

причину відмови, а саме: невиконання мною п. 8.1.1 договору, згідно якого при настанні страхового

випадку страхувальник зобов'язаний негайно повідомити про подію, що має ознаки страхової, до

Асистуючої компанії за телефоном, вказаним в цьому договорі або сервісній картці та виконувати всі

надані рекомендації.

Одразу ж після настання події позивач дзвонив на всі номера Асистуючої компанії, вказані у

договорі - 8(044)455-74-85 та 8(044)229-06-84 та 8(044)229-06-85, однак за жодним номером йому не

відповідали. Наступного дня на виконання розділу 8 договору страхування він повідомив відповідача

про настання страхової події, на підставі чого відповідач звернувся за довідкою до ВДАІ та ATI з

обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району. Підтвердженням цього є довідка № 73 від

26.02.2009p., видана вказаним органом внутрішніх справ відповідачу (а.с.53).

Суд вважає, що вини позивача по справі у невиконанні п.8.1.1 договору страхування не має.

П. 11.2.6 договору в частині права відповідача відмовити у здійсненні страхового відшкодування

за невиконання або несвоєчасне виконання дій, передбачених п.8.1.1 договору (неповідомлення про

подію, що має ознаки страхової, до Асистуючої компанії), підлягає визнанню недійсним з огляду на

наступне.

Ст. 911 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про страхування» містять перелік

підстав для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування, серед яких є несвоєчасне

повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин. В

зазначених статтях зазначено, що договором страхування можуть бути передбачені інші підстави для

відмови здійснити страхову виплату, однак якщо це не суперечить закону.

Ст. 989 ЦК України і ст. 21 Закону України «Про страхування» встановлено обов'язок

страхувальника повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений

умовами страхування.

Таким чином, законом визначено, що про настання страхового випадку повідомляється лише

страховик, та не передбачено обов'язку страхувальника повідомляти про настання такого випадку ще

когось крім страховика.

Відповідно до ст.ст.З та 509 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є

справедливість, добросовісність та розумність, а зобов'язання мають грунтуватися на цих засадах.

Договором страхування передбачено обов'язок страхувальника не пізніше двох робочих днів

письмово повідомити про подію, що має ознаки страхової, страховика (п. 8.1.3), невиконання якого

надає останньому право відмовити у здійсненні страхової виплати. Тому встановлення в якості підстави

для такої відмови нездійснення страхувальником ще одного повідомлення про подію, що має ознаки

страхової, а саме до Асистуючої компанії (п. 8.1.1) безумовно не може бути визнано справедливим,

добросовісним та розумним, а відтак і законним.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим

актам цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 215 та ст. 217 ЦК України передбачено, що

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною

(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсність окремої

частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо

можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з

моменту його вчинення.

На підставі викладеного та перелічених норм закону п. 11.2.6 договору страхування в

частині права відповідача відмовити у здійсненні страхового відшкодування за невиконання або

несвоєчасне виконання дій, передбачених п. 8.1.1 договору (неповідомлення про подію, що має ознаки

страхової, до Асистуючої компанії), підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить закону і засадам

цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик)

зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні

(страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а

страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. На

підставі п.З) ч.І ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку

здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі

страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором

або законом. Згідно п.13.1 договору страхування за невиконання чи неналежне виконання

зобов'язань за цим договором сторони цього договору несуть відповідальність шляхом сплати пені в

розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми невиконаного стороною цього договору

зобов'язання за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми боргу. Згідно п.п. 8.1.5, 10.1,

договору страхування рішення про здійснення виплати страховиком приймається не пізніше 10-ти

календарних днів у випадку пошкодження ТЗ з моменту отримання страховиком відповідних

документів, зокрема, документа, що підтверджує розмір збитків. Документ про понесені витрати (акт

виконаних робіт від 25.03.2009 р.) відповідач отримав 30.03.2009 р. разом з заявою про виплату

страхового відшкодування. Таким чином період прострочення відповідачем складає 83 днів: з

10.03.2009р. по 31.05.2009 р. (звернення до суду). Відповідно до листа НБУ від 16.02.2009 р. облікова

ставка НБУ з 16.02.2009 р. становить 12 % річних. Таким чином сума пені згідно формули становить

1019,14 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України правовими наслідками у разі порушення зобов'язання є,

зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано

збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема,

є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частиною третьою вищевказаної статті передбачено, що збитки відшкодовуються у повному

обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України покладає на боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання,

обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Індекс інфляції та Розрахунок 3 % річних за період з 10.03.2009 р. по 15.05.2009 р. згідно

формули нараховано вірно.

Моральна шкода по справі не доведена, а тому в задоволенні даної вимоги позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 210-215 ЦПК України, ст.. 16, 22, 611, 625, 629, 979, 988, 992 ЦК

України, ст. 21 Закону України «Про страхування», суд -

ВИРІШИВ:

Змінений позов ОСОБА_3 до акціонерного страхового товариства «Вексель»,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги : Проминвестбанк України в особі філії -«відділення ПІБ

в м.Рахів» про стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

1.Визнати недійсним п. 11.2.6 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів

№202-1312/08-МКЧ від 7 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та

Акціонерним Страховим Товариством «Вексель», в частині права цього Товариства відмовити у

здійсненні страхового відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання дій, передбачених

п.8.1.1 договору (неповідомлення про подію, що має ознаки страхової, до Асистуючої компанії), з

моменту укладення цього договору.

2.Стягнути з Акціонерного Страхового Товариства «Вексель» на його користь страхову виплату в сумі

18 674 грн., а також пеню в сумі 1019,14 грн., збитки, пов'язані з інфляцією в сумі 170,41 грн. та 3 %

річних в сумі 127,39 грн.

3.Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме 400

(чотириста) грн. 00 коп. державне мито та 250 (двісті п’ятдесят) грн. 00 коп. за інформаційно-

технічне забезпечення судового розгляду справи.

4.В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 моральної

шкоди в сумі 20000 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її

копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: В.Г.Рижиков