Судове рішення #4711965
Копія

                                                                                                    Копія

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

 27.04.2009

                                      Справа № 22-а-2040/08                 Попередній № справи 2-а-251/08

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Кучерука О.В.,

суддів           Ілюхіної Г.П. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання          Петрашова Ю.Б.                              

за участю представників сторін:

позивач, ОСОБА_1- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, 

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м.Сімферополя- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, 

представник відповідача, Міністерства праці та соціальної політики АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, 

розглянувши апеляційну скаргу  Міністерства праці та соціальної політики АР Крим  на постанову Центральний районний суд м. Сімферополя (суддя     Гулевич Ю.Г. ) від 16.10.08 у справі № 2-а-251/08

за позовом  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до           Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м.Сімферополя (вул. 60 років Жовтня, 13/64, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95044) 

Міністерства праці та соціальної політики АР Крим (вул. Горького, 7, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95005)

про визнання дій неправомірними, відносно виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранові війни, і стягнення 3 148,00 грн. суми, що недоплатили щорічної разової грошової допомоги ветеранові війни,-

                                                           

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    ОСОБА_1 звернувся до  Центрального районного суду м. Сімферополя з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя про визнання неправомірними дій відповідача у відношенні виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни за 2005-2007 року в розмірі меншому, ніж передбачено ст.1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". 14.07.2008 року  позивач надав суду уточнення, в яких визначив ще одного відповідача -  Міністерство праці та соціальної політики АР Крим.

                    Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач відмовляється зробити доплату щорічної разової грошової допомоги ветеранові війни позивачу, як учаснику війни, відповідно до  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

                    Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 16.10.2008р. у справі " 2-а-251/08 (№22-а-2040/08) визнано неправомірними дії Міністерства праці та соціальної політики АР Крим відносно виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги ветеранові війни у розмірі меншому, ніж визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Міністерства праці та соціальної політики АР Крим 3148 грн. щорічної разової грошової допомоги ветеранові війни, за 2005-2007 роки.

          Постанова суду мотивована тим, що позивач має право на пільги, встановлені для ветеранів війни -учасників війни  Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22.10.1993; відповідачем позивачу в 2007 році виплачувалась грошова допомога, яка не відповідає встановленим Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22.10.1993 розмірам.

                    Не погодившись з рішенням суду, Міністерство праці та соціальної політики АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу  в задоволенні позовних вимог.         

          Апеляційна скарга мотивована тим, що підстави для стягнення коштів за минулі роки на виплату недоплаченої щорічної грошової допомоги ветеранам війни відсутні, оскільки для забезпечення цієї виплати у встановлених  Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22.10.1993 розмірах необхідно щорічно передбачати значні грошові кошти, але вони державою не виділяються, тому розмір цієї допомоги встановлюється Законом України «Про Державний бюджет»на відповідний рік, відповідно до якого позивачу виплачувалась ця допомога.

                    Представники сторін у судові засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

                    ОСОБА_1 до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність

                    Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

          Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням абзацу другого резолютивної частини постанови у новій редакції на підставі пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.

                    Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що  підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12 липня 1999  року. (а.с.5)

                    Відповідачем виплачено у 2005 році позивачеві грошову допомогу у розмірі 50грн., у 2006 році - 50 грн., у 2007 році - 55 грн., тобто у розмірі, передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України" на 2005-2007 р.р. (а.с. 4)

                    Правовідносини сторін регулюються статтями 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22.10.1993 (зі змінами та доповненнями), в редакції, що діяла в спірний період, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006.

                    Згідно зі ст.14 Закону України № 3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції до 01.01.2008 року учасники війни мають право на разову допомогу до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

                    Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)  положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”  щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

                    У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно частини третьої ст. 22, ст. 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

                    Згідно з частиною першою статі 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.

                    При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни до законодавства. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.

Частиною третьою статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 17-1 Закону України № 3551-ХII особи мають право звернутися за отриманням грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, судова колегія вважає, що з 09.07.2007р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп\2007, у позивача, на підставі частини третьої ст.152 Конституції України, виникло право на отримання недоплаченої разової грошової допомоги, передбаченої ст.13 Закону України № 3551-ХII.

                    Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо виплати позивачу недоотриманої грошової допомоги, як учаснику війни за 2005-2006 роки.

                    Колегія суддів вважає, що невиплачена ОСОБА_1 щорічна грошова допомога як учаснику війни за 2007 рік підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

                              Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 12.01.2005 року встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі - 332 грн., на  01.04.2006 року встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі - 359 грн., на 01.04.2007 року встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі 410,06 грн., тому за  2005 рік позивачу підлягала виплаті щорічна разова грошова допомога у розмірі 946 грн. (332 х 3 -50), за 2006 рік - 1027 грн. (359 х 3 - 50), за 2007 рік  позивачу підлягала виплаті щорічна разова грошова допомога у розмірі 1175,18 грн. (410,06х3-55).

                    Суд першої інстанції  при винесенні рішення помилково застосував мінімальну пенсію за віком, встановлену на 2007 рік у розмірі 410,00 грн. Однак застосуванню підлягає мінімальна пенсія за віком у розмірі 410,06 грн. відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", враховуючи зміни внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 15.03.2007 року. 

                    Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що всього на користь позивача за 2005-2007 рік підлягає стягненню грошова допомога у розмірі 3148,18 грн.

                    Суд першої інстанції при винесенні рішення помилково визначив стягнути  щорічну разову грошову допомогу з Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, оскільки відповідно до діючого законодавства обов'язок щодо здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на  Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м.Сімферополя.

                    Що стосується вимог позивача  про стягнення  щомісячної разової грошової допомоги ветеранові війни за 2005-2006 роки, то відповідно до частини першої ст.100 Кодексу адміністративного судочинства, пропущений строк звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Як вбачається з матеріалів справи відповідачі не наполягали на відмові у задоволенні позову з підстав пропуску строк звернення до суду.  Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення  щомісячної разової грошової допомоги ветеранові війни за 2005-2006 роки.

                    На підставі викладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Міністерства праці та соціальної політики АР Крим підлягає частковому задоволенню, а постанова Центрального районного суду м. Сімферополя від 16.10.2008р. у справі " 2-а-251/08 підлягає зміні.

          Керуючись статтями 195, 196, пунктом 2 частини першої статті 198,  п.1 частини першої ст. 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                   

                    Апеляційну скаргу  Міністерства праці та соціальної політики АР Крим частково задовольнити.

                    Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 16.10.2008р. у справі " 2-а-251/08 змінити, виклавши абзац перший та другий її резолютивної частини в наступній редакції:

                    "Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м.Сімферополя відносно виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги ветеранові війни у розмірі меншому, ніж визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

                    Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м.Сімферополя  на користь ОСОБА_1 3148,18 грн. щомісячної разової грошової допомоги ветеранові війни за 2005-2007 роки".

                    В іншій частині постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 16.10.2008р. у справі " 2-а-251/08 залишити без змін.

                    Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

                    Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.            

                                                           

Головуючий суддя          підпис                              О.В.Кучерук

Судді           підпис                               Г.П.Ілюхіна

 підпис                               Г.М. Іщенко

 

З оригіналом згідно

 

Суддя                                                             О.В.Кучерук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація