Справа №33-445/10 Головуючий у суді 1-ї інстанції -

Номер провадження - Суддя-доповідач

Категорія КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року м. Суми

Суддя Апеляційного суду Сумської області Безверхий О.М., при секретареві Литвиненко О.А., з участю адвоката ОСОБА_1 і ОСОБА_2, якого притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 7 вересня 2010 року, якою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

мешканець м. Середино - Буда, Сумської області, вул. Юловська, 36,

на підставі ст. ст. 5 ч.І п „б", 8 ч.І Закону України „ Про боротьбу з корупцією" визнаний винним у скоєнні корупційного правопорушення з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень,

Встановив:

Як слідує з цієї постанови судді, ОСОБА_2 притягнуто до адмінвідповідальності за те, що він, працюючи інспектором відділу прикордонної служби „ Зернове " Сумського прикордонного загону та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при проведенні прикордонного контролю та перевірки документів іноземних громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які слідували залізничним транспортом відповідно 8 і 9 березня 2010 року через державний кордон України до Росії, виявивши те, що тривалість перебування в Україні кожного з них значно перевищила встановлений законодавством термін, свідомо не вжив заходів щодо притягнення їх до адміністративної відповідальності за ст. 203 ч.2 КУпАП, чим виступив їх повіреним у справах державного органу, в якому він працює, та тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 5 ч.І п „ б " Закону України „ Про боротьбу з корупцією ".

У поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 вважає, що вказана постанова судді стосовно ОСОБА_2 є незаконною та прохає скасувати її з закриттям провадження у справі. При цьому зазначає, що фактично в його діях немає складу такого адміністративного правопорушення, оскільки у ОСОБА_2 не було підстав для притягнення вказаних осіб до відповідальності за ст. 203 ч.2 КУпАП, він не діяв в інтересах цих осіб і ніякої винагороди від них не отримав.

Перевіривши матеріали розглянутої справи за доводами апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1С, дослідивши подані ними нові докази та встановивши дійсні обставини справи, знаходжу, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На порушення вимог ст. 245 КУпАП при провадженні у цій справі не було забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідальності з законом.

Розглядаючи справу, суд не звернув увагу на те, що протокол про вчинення корупційного правопорушення відносно ОСОБА_2 був складений на підставі матеріалів однобічно та неповно проведеної перевірки, під час якої, зокрема не були вжиті заходи щодо опитування ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на предмет з'ясування фактичної тривалості перебування кожного з них в Україні до дати виїзду з неї та усіх обставин проходження ними прикордонного контролю з участю інспектора прикордонної служби ОСОБА_2, з письмових пояснень якого між тим не вбачалось, що він виявив з боку вказаних осіб порушення правил перебування в Україні та свідомо з якихось особистих міркувань не склав відносно них протоколи про адміністративне правопорушення ( а.с. 27-29 ).

Отже, в матеріалах перевірки були відсутні достовірні дані, які характеризують об'єктивну і суб'єктивну сторону кожного корупційного правопорушення, а саме - про вчинення ОСОБА_2 описаного правопорушення по службі з протиправним використанням службових повноважень, а також про умисний характер таких його дій та про наявність у нього при цьому особистого інтересу, на задоволення якого й були спрямовані його дії, що виключило можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаним Законом.

У винесеній постанові судді відповідно теж не наведено конкретних достовірних та беззаперечних доказів, якими б стверджувались доведеність винності та факт скоєння ОСОБА_2 корупційного правопорушення.

У цій постанові наведені пояснення ОСОБА_2 в судовому засіданні про те, що він не пригадує обставин проведення ним прикордонного контролю з громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та що він не отримав від даних осіб будь якої винагороди чи інших заохочень.

Однак в протоколі судового засідання від 7 вересня 2010 року зафіксовані показання ОСОБА_2 про те, що він при перевірці документів громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4 начебто встановив факти перебування в Україні кожного з них з перевищенням встановленого законом терміну, але свідомо не вжив заходів до притягнення їх до адміністративної відповідальності, що вочевидь суперечить його показанням, які наведені в постанові судді.

Сам ОСОБА_2 при допиті в засіданні апеляційного суду категорично ствердив, що такі зафіксовані його показання в протоколі судового засідання Конотопського міськрайсуду не відповідають дійсності й ним не давались.

Досліджені та оцінені при апеляційному провадженні нові докази дають підстави дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак корупційного правопорушення.

Так, з письмового пояснення ОСОБА_3 слідує, що 20 липня 2009 року він і його сім'я виїздили на відпочинок потягом через кордон України до м. Севастополя, а через 10 діб вони таким же чином повернулися додому до м. Брянська РФ. Надалі за характером своєї роботи він періодично виїздив як машиніст - електровоза вантажного потягу по маршруту Брянськ - Конотоп або Брянськ - Хутір - Михайлівський, а потім самостійно повертався до м. Брянська.

З документальних доказів у справі видно, що 8 березня 2010 року потягом № 2371 ОСОБА_3 після перетину з РФ державного кордону України о 16 годині 30 хвилин прибув на станцію Хутір - Михайлівський ( а.с. 53 ).

Це узгоджується з іншими даними у справі про те, що в той же день о 18 годині 57 хвилин ОСОБА_3 перетнув державний кордон України у зворотному напрямку потягом Чернівці - Москва. ( а.с. 6 ).

З письмових пояснень ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вбачається, що їхній син ОСОБА_4 є громадянином РФ, проживає в м. Москва і кожний рік приїздить до них в с. Калінінське Липоводолинського району Сумської області, а останній раз прибув у січні 2010 року і уїхав 8 березня 2010 року.

Пояснення цих свідків узгоджується з даними у справі про те, що ОСОБА_5 при виїзді перетнув державний кордон України 9 березня 2010 року о 00 годині 57 хвилин потягом ОСОБА_1 - Москва ( а.с. 6 ).

Таким чином, твердження в протоколі про корупційне правопорушення та в постанові судді про те, що громадяни РФ ОСОБА_3 і ОСОБА_4 порушили максимально встановлений термін перебування в України тривалістю 90 діб, а інспектор прикордонної служби ОСОБА_2 виявив ці порушення та не вжив заходів до притягнення їх до адміністративної відповідальності, не відповідають фактичним обставинам справи.

Тому, постанова судді стосовно ОСОБА_2 підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, що тягне за собою також повернення йому грошової суми 255 гривень, сплаченої ним у виді штрафу за цією постановою, яка скасовується.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 294, 296 КУпАП,-

Постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Конотопського міськрайсуду Сумської області від 7 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 5 ч.І п „б ", 8 ч.І Закону України „ Про боротьбу з корупцією " - скасувати, а провадження у даній справі закрити з підстави відсутності в його діях складу такого правопорушення.

Повернути ОСОБА_2 грошову суму 255 гривень, сплачену ним 7 вересня 2010 року, як штраф, згідно квитанції № 34 у Конотопському відділенні № 246 Державного Ощадбанку України ( а.с. 36).

Дана постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської області О.М. Безверхий