ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "08" квітня 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 2/43

Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович пори секретарі Добровольській А.Я., розглядаючи справу

за позовом Прокурора Садгірського району м.Чернівці в інтерсах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1

про примусове стягнення єдиного податку на підприємницьку  діяльністьз фізичних осіб - 1205,94 грн.

за участю представників:

позивача: Маниліч Л.І., довіреність від 23.09.2008

відповідача: не з"явився

прокурора Пацарен В.Я.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Садгірського району м.Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівці звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця  ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про примусове стягнення єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 1205,94грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судове засідання двічі не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

Не з'явлення у судове засідання представника відповідача та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами. 

08.04.2009 позивач уточнив позовні вимоги, надавши розрахунок заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку станом на 07.04.2009р. Так заборгованість приватного підприємця ОСОБА_1. складає 1092,97 грн. та 20,42 грн. пені.

Розглянувши подані прокурором та позивачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Так, відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.12.2007, відповідач обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком.

Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від  3 липня 1998 року № 727/98 визначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. 

Відповідач зобов'язання по сплаті єдиного податку належним чином не виконував, у результаті чого за період з 20.08.2008 по 20.11.2008 виник податковий борг у сумі 1092,97 грн. та нараховано пеню у сумі 20,42 грн., що підтверджується наданим податковим органом розрахунком.

Пунктом 5 Указу передбачено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно з законодавством України.

У зв'язку з наведеним на відповідача поширюються норми Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон) щодо порядку узгодження і погашення зобов'язання по сплаті єдиного податку. Вжитими позивачем заходами зі стягнення податкового боргу заборгованість відповідача перед бюджетом не погашена.

Враховуючи, що згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, суд вважає податкове зобов'язання відповідача по щомісячній сплаті єдиного податку у визначеній сумі та встановлені Указом строки узгодженим з моменту подання відповідачем заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності. Згідно з підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодження податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до пункту 3.1.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в ред. Закону України від 12.01.2005 р. № 2322-ІV) встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Згідно статті 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. 

За  таких обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити.

На підставі  викладеного та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд    

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву позивача про уточнення суми позовних вимог.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з приватного підприємця  ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь державної податкової інспекції у м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-А, ід. код  21432838, р/р 040161400712 в Обласному управлінні НБУ) податковий борг у сумі 1113,39 грн.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

Суддя                                                             І.В. Скрипничук