Чернівецький районний суд Вінницької області

с. Мазурівка, вул. Леніна, 20, 24106, (04357) 2-19-06

Справа № 2-143/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2010 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Виваля Б.А.,

при секретарі Шалак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30 % надбавку до пенсії дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2010 року позивач звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати недоплаченої їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30 відсотків надбавки до пенсії) з 01 січня 2006 року по теперішній час незаконною, зобов’язати відповідача нарахувати їй недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30 відсоткову надбавку до пенсії, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01 січня 2006 року по даний час, стягнути з відповідача на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30 відсоткову надбавку до пенсії, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01 січня 2006 року по даний час, зобов’язати відповідача призначити і виплачувати в подальшому 30 відсоткову надбавку до пенсії.

В обґрунтування позову позивач вказала, що вона, маючи статус особи, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.

В судове засідання позивач не з'явилась, в позовній заяві просила суд справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надано суду заяву про слухання справи у його відсутність та письмові заперечення, в яких послалися на те, що відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195- ІV) дітям війни пенсія підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, проте, розмір мінімальної пенсії за віком а ні Законом № 2195- ІV, а ні іншими нормативно-правовими актами не визначено, в кошторисі Пенсійного фонду України такі виплати не передбачені. Фінансування ст. 6 Закону № 2195- ІV проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету пенсійного фонду України тому підстав для зобов’язання до вчинення дій по перерахунку та виплаті щомісячної суми підвищення, як дитині війни не має. Крім цього зазначив, що вимога в подальшому здійснювати перерахунок виплат, не може бути задоволена, оскільки суд, не наділений повноваженнями на прийняття рішення з приводу майбутніх правовідносин, які не настали. Просить повністю відмовити в позові.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась 1936 року та є особою, на яку поширюється дія статті 1 Закону № 2195- ІV, та має статус «дитини війни», що підтверджується відповідним посвідченням.

Згідно статті 6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Отже, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини 3 статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Стосовно вимог по виплатам за 2006 рік суд дійшов висновку про їх необґрунтованість оскільки, пунктом 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія статті 6 Закону № 2195- ІV була зупинена на 2006 рік. Статтю 110 вказаного Закону викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону № 2195- ІV у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році, в порядку визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону № 2195- ІV, тому підвищення пенсії не провадилось. Вказані вище положення неконституційними не визнавались.

Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, суд виходив з наступного.

Дію статті 6 Закону № 2195- ІV на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону 2195-ІV, тобто відновлено дію статті 6 Закону № 2195-ІV.

Отже, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог статті 6 Закону № 2195- ІV з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Стосовно вимог по виплатам за 2008, 2009, 2010 роки, суд виходив з наступного.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень статті 6 Закону № 2195- ІV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію статті 6 Закону №2195-ІV.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України та відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону №2195-ІV чинним законодавством не зупинялася на 2009 та 2010 роки, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених статтею 6 Закону №2195-ІV з 22 травня 2008 року по 20 серпня 2010 року.

Порушені права позивача підлягають усуненню шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 6 Закону №2195-ІV за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 20 серпня 2010 року.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись статтями 10-11, 28-29, 57-60, 158, 179, 185, 208-209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30 % надбавку до пенсії дитині війни,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області по не нарахуванню ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 20 серпня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 20 серпня 2010 року з урахуванням раніше проведених виплат в 2007, 2008, 2009, 2010 роках.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України

понесені нею судові витрати – 51,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області. У разі ухвалення рішення без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Виваль Б.А.