Драбівський районний суд Черкаської області

смт. Драбів, вул. Шевченка, 13, 19800, (04738) 3-05-51

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року Драбівський районний суд

Черкаської області

в складі: головуючого судді - Фай В.Г.

при секретарі - Медведенко С.О.

з участю прокурора - Задорожної О.І. представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Драбів справу за позовом

Прокурора Драбівського району

в інтересах ОСОБА_2

до:

Головного управління праці і соціального захисту

населення Черкаської обласної державної адміністрації

в особі Управління праці та соціального захисту населення

Драбівської районної державної адміністрації

про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги

на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській

АВС, як відновлення порушеного права останнього. -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, який став інвалідом III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2009 рік в розмірі 2876 гривень.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав і пояснив, що він представляє інтереси ОСОБА_2,який являється особою, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи та стала інвалідом III групи. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він мас право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, яка визначається щорічно на момент виплати і дані виплати йому відповідно до вищезазначеного закону повинен проводити відповідач, який в добровільному порядку не бажає виплатити недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, а тому при таких обставинах він і змушений був звернутися до прокурора з проханням надання допомоги звернутися до суту за захистом своїх прав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що Управління праці та соціального захисту населення діяло в межах законодавства, порушень по питанню нарахування щорічної допомоги на оздоровлення не було. В своїй роботі при нарахуванні вони керувались Постановою Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005 року та № 836 від 26.07.96 р., де зазначено розмір щорічної допомоги, який і був виплачений ОСОБА_2

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХИ щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат і відповідно до ч.5 ст.48 вищезазначеного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, і відповідно до ч.7 ст.48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В суді встановлено, що ОСОБА_2 дійсно являється потерпілим в наслідок Чорнобильської катастрофи, який став інвалідом III групи, що підтверджується копією посвідчення серія А № 406990 та довідкою МСЕК за № 007824. Відповідно до абзацу 3 частини 4 ст.48 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ч.4 ст.48 вищезазначеного закону визначається на момент виплати.

Мінімальна заробітна плата на момент проведення Троя ну Л.С. виплат в 2009 році становила 744 гривні, що в чотирикратному виразі буде становити суму в 2976 гривень. (744 грн. х 4 = 2976). Таку суму щорічної допомоги на оздоровлення повинен був виплати Троя ну Л.С. відповідач за вищевказаний період, однак за даний період відповідачем було виплачено - 100 грн., що стверджується довідкою відповідача, тобто недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за вищевказаний період часу складає 2876 гривень ( 2976 - 100= 2876 ).

В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня, який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається. Крім цього в п.5.4. рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року вказано, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Твердження відповідача щодо неможливості провести виплату допомоги ОСОБА_2, по причині відсутності коштів з Державного бюджету, суд не може взяти до уваги з огляду на наступне.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом до уваги не приймається.

Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть, посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії та зобов'язання держави щодо їх виконання, через відсутність коштів для їх виплати не г підставою для виправдання дій відповідача. Крім того, суд також вважає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів по невиплаті заборгованості, оскільки відсутність коштів не може бути визнана, як виключна обставина.

Такі доводи відповідача суперечать п. 1 ст. б, ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України згідно Закону України від 11.09.1997 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 19, 22 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року №796-ХІІ, рішеннями Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та ст.ст. 10, 15, 60, 213,215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов прокурора Драбівського району в інтересах ОСОБА_2 задоволити повністю.

Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації в особі Управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, яка стала інвалідом III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 2876 ( дві тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень.

Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області протягом двадцяти днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з часу проголошення рішення.

Головуючий: