ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.05.09 р.                                                                                                       Справа № 33/26                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Об’єднання Шахтострой”         м. Костянтинівка

про стягнення заборгованості у розмірі 298964грн.46коп. та пені у розмірі 10935грн.11коп., на загальну суму 300899грн.57коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Авілов Д.С. за дов. №27/02-9 від 27.02.2009р.

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” м. Київ звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю „Об’єднання Шахтострой”       м. Костянтинівка з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 151045грн.30коп. та неустойки у розмірі 82167грн.55коп., на загальну суму 233212грн.85коп.

           В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів; норми Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач, за умовами договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. відповідачу було передано майно, гусеничний екскаватор Caterpillar, модель 345С, серійний номер BWY00115, 2006 року випуску.

Посилаючись на положення розділу 6 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. позивач зазначає, що за користування майном відповідач мав сплачувати на користь ТОВ „Ласка Лізинг” м. Київ щомісячні лізингові, належні до сплати за договором фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р.

Внаслідок несплати відповідачем лізингових платежів, за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. виникла сума заборгованості у розмірі 151045грн.30коп.

Згідно із пунктом 8.5 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. у разі якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплату встановлених договором платежів, лізингодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі 0,1% від поточного боргу лізингоодержувача за кожен день прострочення платежу, а лізингоодержувач зобов’язується її сплатити.

Посилаючись на те, що відповідач прострочив сплату лізингових платежів, позивач пред’явив до стягнення суму неустойки за період з 30.11.2008р. по 21.01.2009р. у розмірі 82167грн.55коп.

У запереченнях на позовну заяву, наданих до суду 16.03.2009р., відповідач вказав про невідповідність п. 8.5 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. та розрахунку неустойки вимогам діючого законодавства, внаслідок нарахування останньої у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Разом з тим зазначив, що розрахунок суми основного боргу (розмір комісії, розмір вартості майна), вказаної у консолідованих рахунках не відповідає розміру, вказаному у графіку внесення платежів, який є додатком №1 до договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. За думкою відповідача, перерахунок суми в умовних одиницях, вказаному у вищезазначеному додатку, до державної валюти, по курсу діючому на дату надання консолідованих рахунків не співпадає.

У засіданні суду 17.03.2009р. позивач надав клопотання про уточнення позовних вимог від 16.03.2009р., відповідно до якого збільшив розмір заборгованості на 147919грн.16коп., внаслідок несплати відповідачем лізингових платежів за 27 та 28 періоди. Одночасно, просив суд обмежити стягнення неустойки (пені) у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.  

На підставі вищевикладеного, просив суд стягнути з відповідача суму загальної заборгованості за період з жовтня 2008р. по березень 2009р. у розмірі 298964грн.46коп. та пеню, за період з 02.12.2008р. по 16.03.2009р. у розмірі 10935грн.11коп.

Відповідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач до прийняття рішення вправі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог. Враховуючи це, суд приймає до уваги клопотання про уточнення позовних вимог від 16.03.2009р., як збільшення позовних вимог та розглядає спір з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

У запереченнях на відзив відповідача від 07.04.2009р., наданих у судовому засіданні 15.04.2009р., ТОВ „Ласка Лізинг” зазначило, що розрахунок прострочених відповідачем лізингових платежів з 24 по 28 періоди здійснювались відповідно до п. 6.1.2 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р., згідно якого поточний лізинговий платіж, який підлягає сплаті в гривнях, розраховується як добуток суми лізингового платежу вираженої в “у.о.” згідно “Графи 3” додатку №1 на відповідну дату проведення платежу та Курсу 2, збільшеного на 1%, де Курс 2 – це курс, встановлений НБУ для одного долару США на дату встановлену для проведення платежу.

Крім цього, позивачем надано клопотання щодо розгляду справи за наявними в справі матеріалами без присутності його представника в подальшому судовому процесі.

У судовому засіданні 12.05.2009р. представник відповідача підтримав правову позицію викладену раніше.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією представників сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” (далі – лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Об’єднання Шахтострой” (далі – лізингоодержувач) був підписаний договір фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р., відповідно до якого лізингодавець передав лізингоодержувачу у строкове платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу предмет лізингу, гусеничний екскаватор Caterpillar, модель 345С, серійний номер BWY00115, 2006 року випуску.

Згідно п. 4.3 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р., строк дії договору обчислюється від дати підписання його сторонами. Договір припиняється після виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань, а також у інших випадках встановлених законом або договором.

У пункті 4.2 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. зазначено про те що, строк фінансового лізингу складається з періодів, які вказані у “Графі 1” додатку №1 до договору.

Виходячи з графіку внесення платежів, який є додатком №1 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р., строк фінансового лізингу складається з 48 періодів, з 31.10.2006р. по 30.10.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткової накладної №РН-0000359 від 15.11.2006р. та довіреності на отримання матеріальних цінностей серії ЯМИ №387345, виданої на ім’я Коваль Олександра Григоровича, Товариством з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” м. Київ 15.11.2006р. було передано Товариству з обмеженою відповідальністю „Об’єднання Шахтострой” м. Костянтинівка, предмет договору фінансового лізингу, гусеничний екскаватор Caterpillar, модель 345С, серійний номер BWY00115, 2006 року випуску.

Пунктом 6.1 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. сторони визначили, що валютою договору є умовна одиниця (далі – у.о.). Під умовною одиницею розуміється сума, виражена у гривнях України, яка рівна одному долару США за курсом згідно п. 6.1.1 договору.

У пункті 6.1.1 вищевказаного договору визначені поняття Курсу 1 та Курсу 2.

Курс 1 – курс, встановлений НБУ для одного долару США на дату 31.10.2006р.

Курс 2 – курс, встановлений НБУ для одного долару США на дату, встановлену для проведення чергового лізингового платежу згідно графіку внесення платежів (додаток №1 до договору).

Згідно пункту 6.1.2 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р., поточний лізинговий платіж, який підлягає сплаті в гривнях, розраховується як добуток суми лізингового платежу вираженої в “у.о.” згідно “Графи 3” додатку №1 на відповідну дату проведення платежу та Курсу 2, збільшеного на 1%. При цьому у погашення вартості майна відноситься сума, виражена у гривнях та розрахована, як добуток відповідної суми в “у.о.”, вказаної у “Графі 4” додатку №1 та Курсу 1.

За приписами пункту 6.5 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р., лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу вказаний у графіку внесення платежів (додаток №1 до договору).

Як встановлено судом, у графіку внесення платежів, який є додатком №1 до договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. та підписаний уповноваженими представниками обох сторін, сторони визначили розмір лізингових платежів за кожний період строку фінансового лізингу, дати сплати лізингових платежів.

Разом з тим, у пункті 6.8 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. сторони зазначили, що лізингоодержувач зобов’язаний вносити всі грошові суми у рахунок оплати лізингових платежів у об’ємі та в строки, встановлені у графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, у тому числі, у період технічного обслуговування ремонту, втрати майна, протягом строку лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача за спірний період виставлялись рахунки-фактури №7038 від 30.10.2008р., №7853 від 30.11.2008р., №8543 від 30.12.2008р., №9275 від 30.01.2009р., №10398 від 28.02.2009р., проте своєчасно та в повному обсязі сплачені відповідачем не були.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р., за період з жовтня 2008р. по березень 2009р. утворилась заборгованість у розмірі 298964грн.46коп., яка й заявлена позивачем до стягнення.

Згідно п. 3 ч.2 статті 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Доказів того, що сума заборгованості в розмірі 298964грн.46коп. оплачена в повному обсязі відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім суми основного боргу, позивач наполягає на стягненні суми пені, нарахованої за період з 02.12.2008р. по 16.03.2009р. у розмірі 10935грн.11коп.

Пунктом 8.5 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. сторони визначили, що у разі якщо лізингоодержувач в установлені договором строки не здійснює оплату встановлених договором платежів, лізингодовець має право вимагати сплати неустойки у розмірі 0,1% від поточного боргу лізингоодержувача за кожен день прострочення платежу, а лізингоодержувач зобов’язується її сплатити.

Разом з тим, у пункті 6.8 договору фінансового лізингу №508/10/2006 від 31.10.2006р. сторони зазначили, що лізингоодержувач зобов’язаний вносити всі грошові суми у рахунок оплати лізингових платежів у об’ємі та в строки, встановлені у графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, у тому числі, у період технічного обслуговування ремонту, втрати майна, протягом строку лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи клопотання позивача від 16.03.2009р., останній просив суд обмежити стягнення неустойки (пені) у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, внаслідок чого розмір пені за період з 02.12.2008р. по 16.03.2009р. склав 10935грн.11коп.

Судом перевірений розрахунок суми пені за період з 02.12.2008р. по 16.03.2009р. і встановлено, що належний розмір пені за вказаний проміжок часу становитиме 10704грн.17коп. замість  10935грн.11коп. вирахуваних позивачем.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд частково задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Об’єднання Шахтострой” м. Костянтинівка про стягнення заборгованості у розмірі 298964грн.46коп. та пені у розмірі 10935грн.11коп.

Суд присуджує до стягнення суму заборгованості за період з жовтня 2008р. по березень 2009р. в розмірі 298964грн.46коп., суму пені за період з 02.12.2008р. по 16.03.2009р. у розмірі 10704грн.17коп. У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 230грн.94коп. відмовити через необґрунтованість.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Об’єднання Шахтострой” м. Костянтинівка про стягнення заборгованості у розмірі 298964грн.46коп. та пені у розмірі 10935грн.11коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Об’єднання Шахтострой” м. Костянтинівка (85110, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 48, ЄДРПОУ 31933561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” м. Київ (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, Бізнес-Центр “Реноме”, ЄДРПОУ 33104543) суму заборгованості за період з жовтня 2008р. по березень 2009р. у розмірі 298964грн.46коп., пені за період з 02.12.2008р. по 16.03.2009р. у розмірі 10704грн.17коп., державного мита у розмірі 3096грн.68коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117грн.91коп.  

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 230грн.94коп. відмовити.

Видати позивачу довідку на повернення надлишково сплаченого державного мита в розмірі 712грн.33коп.

В судовому засіданні 12.05.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

          

               Суддя                                                                                                            Новікова Р.Г.                               

Вик.: Ващенко О.С., надруковано у 3-х примірниках:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.