Справа № 2-1739/08 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2008 року Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.,

при секретарі     - Стояновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Одеська міська рада - про усунення перешкод в користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулась до суду з позовними вимогами в яких просить усунути перешкоди у користуванні належної їй на праві власності квартири з боку відповідачів. В обґрунтування вимог послалась на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі зазначеного будинку. Вона як власник квартири вирішила провести реконструкцію квартири для наступного її використання під офіс. Для отримання відповідних дозволів органів влади та місцевого самоврядування, першочерговим є погодження власників (користувачів) суміжних квартир про те, що реконструкція квартири під офіс не порушує їхніх прав. Однак, відповідачі не надали такої згоди, пояснюючи це порушеннями та непорозуміннями, які виникали між ними та колишньою власницею квартири. На думку позивачки, проведення реконструкції квартири не яким чином не зачіпає права та інтересі відповідачів. Не надавши згоди, позивачка позбавлена своїх прав відносно користування своєю власністю. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Представник позивачки в судовому засіданні вимоги позову підтримав просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_6 у судовому засіданні пред'явлений позов не визнала та пояснила, що влаштування офісу буде порушувати її права, оскільки особи які будуть приходити до офісу будуть розмовляти під її вікнами, курити, тим самим будуть порушувати її спокій. Відповідач ОСОБА_7 підтримав ОСОБА_6А, в її запереченнях та доповнив, що попередньою власницею квартири, дане приміщення незаконно використовувалось під магазин, внаслідок чого вони не мали можливість спокійно відпочивати.

Відповідачка ОСОБА_3 пред'явлений позов не визнала посилаючись на те, що вона є особою похилого віку та потребує спокій. Однак влаштування офісу, на її думку буде порушувати її спокій оскільки до офісу будуть приходити різни особи. В офісі буде постійно дзвонити телефон. На її думку влаштування позивачкою офісу зменшить вартість її квартири.

ОСОБА_5 не визнавши позовні вимоги послався на те, що багатоквартирний будинок визначений для проживання осіб, використання позивачкою своєї квартири під офіс викликає незручності в їх відпочинку.

ОСОБА_4 також не визнала позовні вимоги пославшись на те, що квартира позивачки не призначена для її використання під офіс.

Представник третьої особи - Одеської міської ради в судове засідання не явився без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів та їх представника, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд дійшов до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_2, яка розташована на першому поверсі зазначеного будинку, що підтверджується договором купівлі-продажу (а.с.7).

Позивачка маючи намір влаштувати в квартирі офіс з влаштуванням входу з вулиці, звернулась до відповідачів за письмовою згодою, але отримала відмову, за тих підстав, що  влаштування офісу в подальшому буде порушувати їх права, оскільки колишня власниця квартири використовувала житлове приміщення під магазин, що порушувала їх спокій.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Частиною 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 357 ЦК України, власник може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову без згоди інших власників, якщо це не порушує їхніх прав.

Відповідно до ст.383 ЦК України, власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім"ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з п.п. 2.2 «Положення про порядок реконструкції встроєних, встроєно-пристроєних та пристроєних приміщень в м. Одесі» від 17.04.2001 року, вимагає в числі інших погоджувальних документів і згоду власників суміжних приміщень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що не надання згоди позивачці на влаштування офісу, з боку відповідачів є безпідставним, та порушує здійснення позивачкою права користування належним їй на прав власності нерухомим майном в повному обсязі відповідно до умов Закону.

Відповідачі по справі не надали суду жодного належного доказу який би вказував на порушення їх прав використанням позивачкою квартири під офіс. Посилання представника відповідачів на лист виконавчого комітету направлений на адресу ОСОБА_1 вказує на неможливість введення в експлуатацію реконструйованої квартири під офіс в зв'язку з відмовою відповідачів в наданні відповідної згоди. Інші листи Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, правового значення для вирішення спору по виниклим між сторонами правовідносинам не мають.

Заперечення відповідачів про можливе в майбутньому порушення їх прав з підстав, що в офісі може бути шумно, особи будуть курити під їх вікнами, буде постійно дзвонити телефон, що раніше колишня власниця квартири незаконно використовувала її під магазин, судом до уваги не приймаються оскільки зазначені заперечення є виключно припущенням відповідачів, а рішення суду не може грунтуватися на припущеннях сторін.

Інші заперечення відповідачів судом відхиляються оскільки є надуманими, безпідставними та такими що не заслуговують на увагу-

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають судовому захисту.

На підставі ст.ст. 316, 317, 320, 357, 383 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 58, 64, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати відмову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про не надання згоди на проведення реконструкції квартири АДРЕСА_3 в.6, такою, що перешкоджає ОСОБА_1 в користуванні зазначеної квартири у проведені її реконструкції та використання під офіс.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.