ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.01.07 р. Справа № 36/96
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП „Донвуглереструктуризація” м. Макіївка Донецької області
до відповідача державного підприємства „Донецька залізниця”м. Донецьк в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень м. Ясинувата Донецької області
про стягнення 48867грн.12коп.
За участю:
представників сторін:
від позивача: Соколова Р.В. – юрисконсульт (довіреність № 01-15/20 від 31.12.2006);
від відповідача: Черніков О.Л. – юрисконсульт (довіреність № Н-01/4006 від 25.12.2005)
Позивач - державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація” м. Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень м. Ясинувата Донецької області про стягнення невикористаної суми попередньої оплати в розмірі 47503грн. 57коп. та пені в сумі 1363грн.55коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 22-88П/04 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 28.01.2004р., додаткові угоди та додатки до нього, платіжне доручення № 40763 від 08.12.2005, претензію № 01-15-09-17/358 від 09.02.2006 на суму 918грн.84коп.
06.04.2006 відповідач через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву (вих. № 5 від 05.04.2006), в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на порушення позивачем умов п. 6.1. договору № 22-88П/04 від 28.01.2004.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2006р. по справі 36/96 у задоволенні позовних вимог державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація” м. Макіївка до державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень про стягнення 48867грн.12коп. було відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області, державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація” м. Макіївка направило апеляційну скаргу до Донецького апеляційного господарського суду.
24.07.2006р. Донецьким апеляційним господарським судом винесено постанову, відповідно до якої апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення господарського суду від 16.05.2006р. – без змін.
Не погодившись з постановою Донецького апеляційного господарського суду, державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація” м. Макіївка звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 16.05.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2006р.
24.10.2006р. Вищим господарським судом України винесено постанову, відповідно до якої рішення господарського суду від 16.05.2006р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2006р. були скасувані, а справа № 36/96 – передана на новий розгляд господарському суду Донецької області.
21.11.2006р. справа № 36/96 надійшла до господарського суду Донецької області.
Ухвалою від 22.11.2006р. суд прийняв справу до розгляду та розгляд справи призначив на 19.12.2006р.
Позивач направив суду заяву про уточнення розміру позовних вимог (вих. № 01-15/1 від 09.01.2007), в якій зазначив, у зв’язку з тим, що за час розгляду даного спору (з березня місяця 2006р. по теперішній час) сума основного боргу – 47503грн.57коп. використана позивачем та зарахована на 01.07.2006 за поточні послуги, надані відповідачем, позивач зменшує позовні вимоги в частині повернення невикористаної суми попередньої оплати в розмірі 47503грн.57коп. та просить стягнути з відповідача з посиланням на п. 2.5. договору № 22 та наказ Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998 пеню в сумі 3005грн.20коп.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
28.01.2004 між державним підприємством „Донецька залізниця” (Залізниця) та державним підприємством „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Об’єднаної дирекції „Укрвуглеторфреструктуризація” (Вантажовласник) був укладений договір № 22-88П/04 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 28.01.2004.
Відповідно до п. п. 2.1. та 2.2. зазначеного договору Вантажовласник зобов’язується пред’явити Залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу. Залізниця зобов’язується приймати до перевезення вантажі Вантажовласника, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками Вантажовласника та надавати Вантажовласнику додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів.
Пункт 2.4. даного договору передбачає, Вантажовласник зобов’язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзній колії, на рахунок Залізниці ТЕХПД Ясинувата.
На виконання умов зазначеного договору позивач платіжним дорученням № 40763 від 08.12.2005 здійснив попередню оплату за договором № 22-88П/04 від 28.01.2004 на суму 56277грн.68коп.
Відповідачем, в свою чергу, були надані позивачу послуги на суму 8774грн.11коп.
Залишок невикористаної попередньої оплати склав 47503грн.57коп.
Заявою про уточнення розміру позовних вимог (вих. № 01-15/1 від 09.01.2007) позивач зменшив свої вимоги на суму невикористаної попередньої оплати, яка становить 47503грн.57коп., та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3005грн.20коп.
З огляду на це, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1669 від 28.07.2004 до договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 був доповнений п. 3.1. розділу 3 договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 реченням наступного змісту: „У випадку перерахування суми попередньої оплати в розмірі, більшому за отриманий обсяг послуг, Вантажовласник через 20 днів з моменту здійснення попередньої оплати направляє Залізниці лист про повернення надмірно перерахованої суми на вказаний у п. 2.5. договору реєстраційний рахунок впродовж 5 днів”.
Згідно п. 3 цієї угоди розділ 4 договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 був доповнений п. 4.6. наступного змісту: „За невиконання обов’язків за п. 1.1. договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 протягом календарного місяця після отримання бюджетних коштів у вигляді попередньої оплати (при наявності вагонів під подачу на адресу Вантажовласника) Залізниця виплачує Вантажовласнику штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання п. 1.1. згідно з наказом Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998р.”.
Як вже зазначалося, позивач згідно п. 2.4. договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за послуги в сумі 56277грн.68коп.
Відповідачем із загальної суми попередньої оплати були надані послуги на суму 8774грн.11коп. Не використана сума попередньої оплати склала 47503грн.57коп. Тобто, попередня оплата була здійснена у більшому розмірі, ніж надано та отримано послуг.
Позивач при нарахування пені посилається на додаткову угоду № 1669 від 28.07.2004 до договору № 22-88П/04 від 28.01.2004, якою передбачено нарахування штрафу в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання п. 1.1. згідно з наказом Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998р. за невиконання Залізницею обов’язків за п. 1.1. договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 протягом календарного місяця після отримання бюджетних коштів у вигляді попередньої оплати (при наявності вагонів під подачу на адресу Вантажовласника).
Пункт 1.1. договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 передбачає, предметом цього договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
З аналізу зазначених пунктів договору, додаткової угоди та відношень, які склалися між Сторонами, вбачається, що Залізницею свої зобов’язання були виконані на частину перерахованої попередньої оплати.
У зв’язку з чим, у позивача – Вантажовласника виникло право, передбачене п. 3.1. договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 в редакції додаткової угоди № 1669 від 28.07.2004, через 20 днів з моменту здійснення попередньої оплати направити Залізниці лист про повернення надмірно перерахованої суми попередньої оплати місячного об’єму послуг впродовж 5 днів.
Позивач лист про повернення надмірно перерахованої суми попередньої оплати на адресу відповідача не направив.
У відповідності до п. 6.1. договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 усі спірні питання з виконання умов цього договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості – у претензійно-позовному порядку.
З огляду на зазначений пункт договору позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 01-15-09-17/358 від 09.02.2006) з вимогою перерахувати на його користь пеню в розмірі 918грн.84коп. за неповернення невикористаної суми попередньої оплати.
При пред’явленні претензії позивачем не було враховано: по-перше те, що Залізницею послуги були надані, але на суму меншу, ніж перераховано; по-друге, не був прийнятий до уваги п. 3.1. договору в редакції Додаткової угоди №1669 від 28.07.2004.
Стаття 230 Господарського кодексу України визначає поняття штрафних санкцій. Так, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Частина 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, неустойкою (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у випадку порушення боржником зобов’язання.
Стаття 610 Цивільного кодексу України закріплює, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які звичайно ставляться.
Зобов’язання вважається порушеним у випадку повного його виконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
У випадку порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
З аналізу перелічених статей Цивільного та Господарського кодексів України вбачається, що право на нарахування неустойки виникає у випадку порушення зобов’язання, тобто його невиконання або неналежного виконання.
Договором № 22-88П/04 від 28.01.2004 передбачена відповідальність Залізниці за невиконання обов’язків по наданню послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів.
Відповідач зі свого боку зобов’язання виконав на частину перерахованої суми попередньої оплати. Тобто, з дій відповідача не вбачається невиконання обов’язків за договором. Якщо приймати до уваги норми цивільного законодавства, неналежне виконання зобов’язань з боку Залізниці також відсутнє, оскільки, по-перше, умовами договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 не передбачено, що Залізниця повинна надати послуги на всю перераховану позивачем суму попередньої оплати; по-друге, лист про повернення надмірно перерахованої суми попередньої оплати на адресу відповідача позивачем не направлявся.
Уважно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення норм цивільного та господарського законодавства, умови договору № 22-88П/04 від 28.01.2004 та додаткових угод до нього, суд дійшов наступного висновку: право на нарахування пені виникає після порушення зобов’язання; позивач не довів факт порушення відповідачем зобов’язання за договором, лист про повернення надмірно перерахованої суми попередньої оплати, як-то передбачено п. 3.1. договору в редакції Додаткової угоди № 1669 від 28.07.2004, на адресу відповідача не направив. Таким чином, у позивача не виникло право на нарахування пені на суму попередньої оплати, яка була перерахована у розмірі більшому, ніж надано Залізницею послуг, оскільки таке право за умовами договору (п. 3.1. в редакції додаткової угоди № 1669) виникає внаслідок неповернення надмірно перерахованої суми попередньої оплати після отримання відповідно листа або претензії.
Отже, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 3005грн.20коп. не мають під собою правового та доказового підгрунття.
Таким чином, суд вважає, що в позовних вимогах позивачу слід відмовити.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
В вимогах державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація” м. Макіївка Донецької області до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень м. Ясинувата Донецької області про стягнення пені в сумі 3005грн.20коп. ВІДМОВИТИ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
Тел. 3056827
Надруковано 3 примірники:
1 прим.. – до справи;
1 прим.. – позивачу;
1 прим.. – відповідачу