Справа № 2-606

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого – судді Калиновського М.М.

при секретарі Равлюк М.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії, як інваліду ІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області в якому просить зобов’язати УПФ в Снятинському районі здійснити перерахунок і виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії з 01.01.2005 року, як інваліду ІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС.

Позовну заяву мотивувала тим, що вона являється інвалідом ІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, що стверджується довідкою МСЕ, а ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідач не виплачує їй в повному обсязі державної та додаткової пенсії, як це передбачено статтями 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і становить для інвалідів ІІ групи у розмір не меншому від 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія), та у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія). Просила зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату призначеної пенсії як інваліду ІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС з 1 січня 2005 року.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги позовні вимоги підтримала повністю, просила зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, як інваліду ІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС з 1 січня 2005 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС, та отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю на підставі ст. 49 вищевказаного закону. Розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії встановлено Постановою КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1. Відповідно до якої розрахунок проводиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року, який вступив в законну силу 01.01.2008 року, внесено зміни до ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і встановлює, що в усіх випадках пенсії для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС в 1987-1990 роках не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія відповідно до ст. 50 вищевказаного закону проводиться в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначеною постановою конкретно визначено розмір та порядок виплат пенсії та

доплати громадянам даної категорії. Дана постанова чинна та у встановленому порядку не скасована. Просила в позові відмовити.

Вислухавши сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А № 033711 від 10 липня 1998 року та вкладкою до нього № 087271 від 18 грудня 2000 року (а.с.8) та перебуває на відповідному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі.

Відповідно до експертного заключення № 7 від 09.04.1998 року та довідки медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ № 040056 від 10 червня 1998 року позивачка є інвалідом ІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с. 6,7).

Позивачка зверталася до Управління Пенсійного Фонду України Снятинського району про проведення їй перерахунку пенсії відповідно до Закону України Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в зв’язку з чим 05.05.2010 року отримала відповідь про відмову в проведенні такого перерахунку (а.с.13).

Відповідач посилався на те, що при проведенні розрахунків пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи - застосовувалися положення Постанов Кабінету Міністрів України.

Суд не може погодитися з правильністю нарахування пенсії Управлінням Пенсійного Фонду України Снятинського району для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” віднесена до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Зі змісту ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” слідує, що розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими – восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” особам віднесеним до І категорії, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 53 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком.

Що ж до відсутності визначення у законі поняття та базової величини мінімальної пенсії за віком для проведення перерахунку, то суд враховує ту обставину, що згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законодавець дає визначення розміру мінімальної пенсії за віком, яка підлягає до застосування в порядку ст. 8 ЦПК України за аналогією.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір державної пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, і перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Мінімальна пенсія за віком встановлюється Законом України про державний бюджет України на віповідний рік.

Доводи представника відповідача про те, що при розрахунку пенсії вони виконували вимоги Постанов Кабінету Міністрів України не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 8 ЦПК України у разі якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а в разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення рішення зміни, внесені п.12 ст. 71 ЗУ № 489-V від 19.12.2006 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 були визнані неконституційними та втратили чинність з для ухвалення рішення зміни, внесені пп.12 п.28 розділу ІІ ЗУ від 28.12.2007р. №107-VІ.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач має право на проведення перерахунку та виплату пенсій відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на пенсійне забезпечення.

В силу ч.1 ст. 107 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсії, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно з законом.

Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсії, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії.

З метою забезпечення повного захисту порушеного права, суд вважає за доцільне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 недоотриманої державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50. ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року виходячи з мінімального розміру пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. В решті позову відмовити.

Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 46, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст.ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_3 державну пенсію та додаткову пенсії інваліду 2-ї групи, захворювання якого пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.

В решті позову відмовити.

Cтягнути з Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі в користь ОСОБА_3 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження через Снятинський райсуд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду М.М.Калиновський