Справа № 2-а-161/2009 р.
Рядок статзвіту № 49
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2009 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі судді Н.М.Жиганської
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Сваляві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2006-2007 року в сумі 2733 грн. 30 коп.,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до Свалявського районного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі, в якому просить суд: поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р.; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 закону України "Про соціальний захист дітей війни за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. у сумі 2733,3 грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він належить до соціальної категорії "Дитина війни" та, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Однак, відповідач не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення пенсії.
Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що позивач у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни та право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Разом з тим, відповідними Законами “ Про державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 роки чітко визначено порядок і розмір виплати вказаної соціальної допомоги, що і було виконано управлінням пенсійного фонду у Свалявському районі.
Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус "дитини війни", за рахунок яких коштів повинні здійснюватись ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. При цьому, відповідачем зазначено, що позовна заява ОСОБА_1вже знаходиться на розгляді в Свалявському районному суді на суму 2243,40 грн. за період з 09.07.2007 року по 31.12.2008 року, та по якій вже відкрито провадження по справі.
Також, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.
Поскільки сторонами заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутності, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 122 ч.3 КАС України
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Позивач мав статус "Дитини війни", що також підтверджується пенсійним посвідченням, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 5).
Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень УПФУ в Свалявському районі, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу нарахування зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.
Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та виплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Крім того, надаючи перевагу Законам України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року , суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України, Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік".
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Свалявського районного суду від 26 лютого 2009 року по справі № 2-а-152/2009 р. за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як «дитині війни» за 2007-2008 роки в сумі 2243 грн. 40 коп. – позов ОСОБА_1 задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду, зобов’язано управління пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити їй пенсію з урахуванням підвищення пенсії як «дитині війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. В задоволенні решти вимог – відмовлено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України – суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, даний спір між ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2007 рік вже розглянуто судом та винесено постанову по справі, яка ще не набула законної сили, а тому в цю частину позовних вимог слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 6-14, 71, 155, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі в частині стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2006 рік та стягненні витрат зі сплати судового збору – відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі в частині стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2007 рік - залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови Свалявського районного суду.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з моменту оголошення постанови суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на постанову суду подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Свалявський районний суд.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.М.ЖИГАНСЬКА