КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.04.2009                                                                                           № 37/407

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 при секретарі:           Терещенко Я.О.

 За участю представників:

 від позивача - Неділько Ж.В., дов.від 10.11.08

 від відповідача - Чичкань С.Д., дов.від 24.11.08

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Фінансовий Альянс"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 16.03.2009 за заявою           Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім

          “КАМАЗ”

про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.08

 у справі № 37/407 (суддя Кондратова І.Д.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансовий Альянс"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камаз"

              

             

 про                                                   стягнення суми,

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансовий Альянс” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КАМАЗ” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 20-06/08.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.08 № 37/407 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто  з відповідача на користь позивача 393993,42 грн. основного боргу, 2525,88 – 3% річних від простроченої суми, 11031,82 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 4075,50 грн. державного мита та 112,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення пені в розмірі 20151,79 грн. в позові відмовлено.

          19.12.08 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення суду у справі № 37/407.

          Відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про розстрочку виконання зазначеного вище рішення.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.09 № 37/407 заяву відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.08  задоволено: розстрочено виконання цього рішення на чотири місяців з періодичністю в наступні строки: до 05.04.09 – 77934,69 грн., до 05.05.09 – 77934,69 грн., до 05.06.09 – 77934,69 грн., до 05.07.09 – 77934,69 грн.

          Ухвалу мотивовано тим, що коштів на рахунках відповідача недостатньо для виконання рішення суду, а арешт коштів може призвести до негативних наслідків, зокрема, щодо несплати працівникам підприємства заробітної плати та банкрутства підприємства.

          Не погодившись з ухвалою, позивач  звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. Доводи скарги мотивовані тим, що суд виніс ухвалу без належного повідомлення товариства про дату і час розгляду заяви відповідача; скрутне фінансове становище боржника не відноситься до виняткових випадків, коли допускається розстрочення виконання рішення суду; винесена ухвала суперечить ч.3 ст.121 ГПК України.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.09 позивачеві відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, апеляційна скарга прийнята до розгляду на 27.04.09.

          Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не надавався.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та не зв’язаний доводами апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

          На виконання прийнятого у даній справі рішення про часткове задоволення позову Господарським судом міста Києва було видано наказ від 19.12.08 про примусове його виконання. Наказ дійсний для пред’явлення до виконання до 19.12.2011.

          27.01.09 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і надано строк для добровільного виконання до 03.02.09.

          05.02.09 державним виконавцем було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти ТОВ “Торговий дім “Камаз” в сумі   342962,64 грн., що містяться на рахунку в ВАТ “ВТБ Банк”.

          В судовому засіданні представник відповідача пояснив та надав докази того, що 31.03.09 товариство частково погасило заборгованість перед позивачем, перерахувавши на  рахунок ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва  кошти в сумі 342962,64 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.09 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про розстрочку виконання рішення суду. При цьому відповідач зазначив, що він не відмовляється від сплати боргу стягувачеві, але на даний час сплатити всю суму боргу невзмозі, а арештовані рахунки призведуть до несплати працівникам підприємства заробітної плати та до банкротства підприємства.

          Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

          Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

          Стаття 33 Закону України “Про виконавче провадження” також передбачає відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.

          Разом з тим, положення ГПК України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України.

          До матеріалів справи відповідачем долучені довідки банків, в яких ним відкрито рахунки. Зміст даних довідок свідчить про те, що наявних на рахунках відповідача коштів недостатньо для погашення всієї суми заборгованості перед позивачем. На думку колегії суддів, дані документи підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Тобто, суд першої інстанції правомірно використав надане йому право на розстрочення виконання судового рішення.

          В апеляційній скарзі заявник зазначає, що оскаржувану ухвалу було винесено за його відсутності без належного повідомлення про час і місце розгляду заяви.

          Дане твердження спростовується  матеріалами справи.

          Так, положення абз.1 ст.121 ГПК України встановлюють, що  питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання повинно бути розглянуто  господарським судом  протягом 10 днів з дня подання заяви  у судовому засіданні з викликом сторін.

          За змістом п. 25 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році” господарський суд не може продовжити встановлений частиною першою ст.121 ГПК України строк розгляду зазначеної заяви.

Дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, має встановлюватися з урахуванням того, що передбачений ч.1 ст.121 ГПК України 10-денний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.09 розгляд заяви відповідача про розстрочку виконання рішення було призначено на 16.03.09, тобто в межах строку, передбаченого ст.121 ГПК України.

          Про належне повідомлення учасників судового процесу  про час і місце розгляду справи свідчить відбиток штампу з відміткою про відправку документа та підпис працівника суду, зроблені на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, яка залишається у справі, про надсилання копій ухвали 06.03.09  (37/893П, 37/894В).

          Копії даної ухвали, надіслані учасникам судового процесу, до матеріалів справи не поверталися, що також дає підстави стверджувати про належне повідомлення сторін про час і місце розгляду заяви.

Згідно абз.3 ст.121 ГПК України про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

В п.3 оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом зазначено, що ухвала набирає законної сили з дня її винесення. З таким формулюванням заявник апеляційної скарги не згоден, зазначивши, що воно суперечить ч.3 ст.121 ГПК України.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами, оскільки вони спростовуються  нормами чинного процесуального законодавства.

Відповідно до ст.45 ГПК України ухвала є одним із видів судового рішення. Частина 1 ст.86 ГПК України встановлює, що ухвала господарського суду виноситься у випадках, коли спір не вирішується по суті.  Разом з тим, ухвала суду виноситься лише у випадках, встановлених відповідними нормами ГПК України.

Статтею 121 ГПК України передбачено прийняття ухвали за результатами розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Аналіз норм чинного процесуального законодавства дає підстави зробити висновок, що ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її винесення.

Таким чином, ухвала Господарського суду міста Києва від 16.03.09 відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстави для її скасування відсутні.  

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.09 у справі     № 37/407  залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансовий Альянс” – без задоволення.

2.          Матеріали справи № 37/407 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 29.04.09 (відправлено)