П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 23.06.2008 р.                                         12 год.  40 хв.                                                  № 4/76 

                                                     Суддя Вовк П.В.

                                                     Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.03.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування або визнання нечинним припису заступника прокурора Дарницького району м. Києва НОМЕР_3 від 17.12.2007.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2008 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/76.

У судовому засіданні 25.03.2008 Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги про скасування припису заступника прокурора Дарницького району м. Києва НОМЕР_3 від 17.12.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний припис винесено на підставі фактів, встановлення яких належить до компетенції суду у відповідності до вимог, передбачених ст. 15 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим Відповідачем  перевищено повноваження та  порушено вимоги ст. 19 Конституції України.

Представник Відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволені позову, оскільки в ході проведення перевірки по зверненню гр. ОСОБА_3. стало відомо, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО Бориспільського району м. Києва від Бортницького РТП виробничого об'єднання «Сільгосптехніка», має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І). Однак Позивач у справі відмовив ОСОБА_3. у наданні пільг з підстав відсутності документального підтвердження участі останнього у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не взявши до уваги довідку Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації від 21.11.2007 НОМЕР_1, яка є підтвердженням його участі.

Оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачений перелік документів, на підставі яких, особа може отримати статус інваліда війни, Відповідачем згідно ст. 22 Закону України «Про прокуратуру»було винесено оскаржуваний припис.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

 За результатами проведеної Прокуратурою Дарницького району міста Києва (надалі -Відповідач) перевірки по зверненню громадянина ОСОБА_3. про надання йому статусу інваліда війни Відповідач встановив, що факт участі громадянина ОСОБА_3. у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО Бориспільського району м. Києва від Бортницького РТП виробничого об'єднання «Сільгосптехніка»підтверджується наступними документами:

-          довідка Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації від 21.11.2007 НОМЕР_1;

-          посвідчення особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2(категорія І);

-          маршрутні листи;

-          експертний висновок Київської регіональної міжвідомчої експертної Ради, яким встановлено, що захворювання, які перелічені в висновку пов'язані із роботами з ліквідації аварії на ЧАЕС;

-          довідкою МСЕК від 15.11.2004.

17.12.2008 Відповідач виніс Управлінню праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (надалі -Позивач) припис НОМЕР_3, який підлягав негайному виконанню,  з вимогою вжити заходів щодо усунення порушень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(п. 1) та вирішити питання про встановлення статусу інваліда війни громадянину ОСОБА_3. (п. 2).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 1 Закону України «Про прокуратуру»прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

За змістом ст. 22 Закону України «Про прокуратуру»письмовий припис про вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Відповідно до ст.  25 Закону України «Про прокуратуру» у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

У даному випадку очевидних порушень Закону не вбачається, у зв'язку з чим відсутні підстави для винесення припису.

Надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я ветеранів війни встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№3551-XII від 22.10.1993 (надалі  - Закон №3551-XII).

Згідно п. 9 ст. 7 Закону  №3551-XII до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

В матеріалах справи наявна довідка Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації НОМЕР_1 від 21.11.2007  про підтвердження участі громадянина ОСОБА_3. в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО Бориспільського району м. Києва від Бортницького РТП виробничого об'єднання «Сільгосптехніка»в період 2, 7-8, 14-16 травня 1986 року.

Проте, як вбачається з зазначеної довідки її видано на підставі протоколу засідання  Комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони №27/2007 від 21.11.2007.

Органи державної системи цивільного захисту населення і територій визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 361 від 17.04.2008, якою затверджено типові положення про Головне управління з питань надзвичайних ситуацій, управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, управління та відділи (сектори) з питань надзвичайних ситуацій.

Судом встановлено, що законодавством України не передбачене створення Комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони, її діяльність врегульована наказом Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації №10 від 10.05.2006, який не є нормативно-правовим актом, у зв'язку з чим не надає комісії правових підстав для її діяльності як органу державної виконавчої влади, внаслідок чого, також, відсутні підстави і для видачі нею довідок про участь осіб в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони.

Оскільки факт участі громадянина ОСОБА_3. у складі формувань Цивільної оборони жодним із визначених законодавством органів підсистеми цивільного захисту не підтверджується, а також те, що у оскаржуваному приписі не зазначено в чому полягає порушення, ким і яке положення Закону України порушено, Позивач відмовляючи у задоволенні припису діяв правомірно і в межах та у спосіб передбачений Конституцією України та законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки Відповідачем не доведено правомірність його вказівок щодо усунення Позивачем порушень закону, та у зв'язку з цим винесення припису НОМЕР_3 від 17.12.2007, останній підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   Адміністративний позов задовольнити.

2.  Скасувати  припис заступника прокурора Дарницького району м. Києва НОМЕР_3 від 17.12.2007 про усунення Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації порушень закону.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          Вовк П.В.