Справа  № 2-а-9/а

                                                                                                                                                                             2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03.04.2009 р.                                                                                                                                               смт. Веселе

Веселівський  районний  суд Запорізької області у складі: головуючого - судді  Нагорного А.О., при  секретарі  судового  засідання  Сафоновій І.О., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  справу  за адміністративним  позовом  ОСОБА_2  до Управління  пенсійного  фонду  України  в  Веселівському  районі  Запорізької  області  про  поновлення   пропущеного  строку  для  звернення  до  адміністративного  суду  та  стягнення  недоплаченої  щомісячної  державної  соціальної  допомоги ,,Дітям  війни”,  

ВCТАНОВИВ:

 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Веселівському  районі  Запорізької  області, у  якому  просить  суд   поновити  йому  пропущений  строк  для  звернення  до  суду  за  захистом  порушених  прав  щодо  нарахування  і  виплати  відповідачем  недоплаченої   щомісячної  державної  соціальної  допомоги  у  сумі  3742,50 грн.  за  період  з  01.01.2006 р. до 31.12.2007 р., і 2006-2008 роки,  визнати  таку  бездіяльність  протиправною  та  зобов’язати  виплачувати  підвищення  до пенсії  на  майбутнє.  

У  судовому  засіданні  ОСОБА_2 підтримав  заявлені  вимоги  у  повному  обсязі  і  зазначив, що  він  має  статус ,,дитина  війни”, що  дає  йому  право  на  визначені  законом  доплати щодо  перерахування  пенсій, які  передбачені ст. 6 Закону України  ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”, а  також  Рішенням  Конституційного  Суду  України  від 09.07.2007 р., яким  визнано  неконституційними  норми  Закону  України ,,Про  державний  бюджет  на  2007 рік”, що  зупинили  дію ст. 6 Закону України  ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”.

Позивач  просить  суд  поновити  йому  пропущений  строк  для  звернення  до  суду   за  захистом його порушених  прав, свобод  та  інтересів  за  період  з  01.01.2006 р. до 31.12.2007 р., який  був  пропущений ним з поважних причин; бездіяльність відповідача щодо нарахування  і  виплати  недоплаченої  щомісячної  державної  соціальної  допомоги  визнати протиправною  та  зобов’язати  Управління  пенсійного  фонду  України  в  Веселівському  районі  Запорізької  області   провести  нарахування  недоплаченої,  як  дитині  війни,  щомісячної   державної  соціальної  допомоги  за  2006-2008 роки  у  сумі  3742,50 грн.  та   здійснювати  виплати  підвищення  до пенсії  на  майбутнє.  

Представник  відповідача  ОСОБА_1. позов  не  визнала, просить  суд  у  задоволенні  позову  позивачеві  відмовити. У  своїх  запереченнях, викладених  у  письмовій  формі  та  підтриманих  у  судовому  засіданні,  представник  відповідача зазначила, що  підстави  як  для  поновлення  строку для  звернення  до  суду  за  захистом  порушених  прав  щодо  нарахування  і  виплати  відповідачем  недоплаченої   щомісячної  державної  соціальної  допомоги, так  і  для  задоволення  позову  в цілому - відсутні.

Фінансування, згідно ст. 6  Закону, проводиться з  державного  бюджету  України, а  не  з  бюджету  Пенсійного  фонду  України. З  09.07.2007 р., тобто  з  моменту  відновлення  дії  ст. 6  даного  Закону  до  01.01.2008 р. законодавством  не  було  визначено  механізм  розрахунку  підвищення  пенсії ,,дітям             війни”, передбаченого цією статтею. Із  змісту  ст. 6  Закону  не  вбачається, яким  саме  органом, за  рахунок  яких  коштів  і  джерел  здійснюється  призначення  і  виплата  пенсії.

Суд, заслухавши  сторони, вивчивши  і  дослідивши  докази,  приходить  до  висновку, що  позов  підлягає  частковому  задоволенню  з  наступних  підстав.

Право  позивача  на  оскарження  рішень, дій  та  бездітності  відповідача  безпосередньо  до  суду, тобто  без  попереднього  звернення  позивача  з  заявами  чи  скаргами  до  відповідача, передбачено  ст. 10  вказаного  Закону та  ст. 4, ст. 6, п. 1 ч. 1  ст. 17 КАС  України.

Відповідно  до  ст. 2  КАС  України,  завданням  адміністративного  судочинства  є  захист  прав, свобод  та  інтересів  фізичних  та  юридичних  осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень    у  тому  числі  органів  державної  влади. У  справах  щодо  оскарження  рішень  суди  перевіряють  чи  прийняті  вони  на  підставі, у  межах  повноважень  та  у  спосіб, що  передбачені  Конституцією  та  законами  України.

Клопотання  позивача   щодо  поновлення  пропущеного  строку  підлягає  задоволенню  частково, тобто  строк  для  звернення  до  суду  за  захистом  його порушених  прав, свобод  та  інтересів  задовольнити  з  моменту,  коли  ОСОБА_2  дізнався, або  повинен  був  дізнатися  про  порушення  своїх  прав, свобод  чи  інтересів.

У  судовому  засіданні  встановлено,  що  позивачеві   про  порушення   його   прав   стало  відомо    09.07.2007 р., коли  Рішенням  Конституційного Суду  України  визнано такою, що не відповідає  Конституції (є  неконституційною), та  втратила  чинність  з  09.07.2007 р. ст. 71  Закону  України ,,Про  соціальний  захист ,,Дітей  війни” на  2007 рік”.

У  січні  2009 року  позивач  звернувся  із  заявою  до  Управління  пенсійного  фонду  України  в  Веселівському  районі  Запорізької  області  про  здійснення  перерахунку  та  виплати  щомісячної  доплати  до  пенсії, як ,,дитині війни”.

У судовому  засіданні  встановлено, що  позивач  має  похилий  вік, страждає  на  ряд  захворювань, у  нього  незначний  прожитковий  мінімум, що  перешкоджає  здійснювати передплату періодичних  видань та  позбавляло  можливості  ОСОБА_2 прослідкувати  за  прийняттям  законів, Верховною  Радою  та  нормативних  актів - Кабінетом  Міністрів  України.

Встановлені   факти   приймаються  судом  до  уваги, так  як   вони  є  підтвердженням  поважності  пропущення  строку  на  звернення  до  суду.

Частиною  2  статті  99  КАС  України  встановлено, що  для  звернення  до  адміністративного  суду  за  захистом  прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  річний  строк.

Частиною 1 статті 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного  суду  є  підставою  для  відмови  у  задоволенні  адміністративного  позову   за  умови,   якщо  на  цьому наполягає  одна  із  сторін.

Відповідно  до  вимог  ч. 2  ст. 100  КАС  України, якщо  суд  визнає  причину  пропущення  строку  звернення  до  суду  поважною, адміністративна  справа розглядається  і  вирішується  в  порядку, встановленому  цим  Кодексом.

Судом  встановлено, що ОСОБА_2  має  статус  ,,дитина  війни”  та  отримує  пенсію  за  віком  і  має  право  користуватися  пільгами  відповідно  до  Закону  України  ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”, що  підтверджується  посвідченням серії  ААА  № НОМЕР_1.

Управління  пенсійного  фонду  України  в  Веселівському  районі  Запорізької  області  у  період  2007-2008 років не  вчиняло будь-яких  дій, пов’язаних  з  перерахунком  пенсії  ОСОБА_2, відповідно  до  вищенаведених  положень  Закону, та  не  проводило  виплат  позивачеві  надбавки  до  пенсії, що  свідчить  про  бездіяльність  відповідача.

Відповідно  до  ст. 6  Закону  України  ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”, дітям  війни  пенсія  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога, що  виплачується  замість  пенсії, підвищується  на  30 відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком.

Дію  зазначеної  норми  на  2007 рік  було  зупинено  Законом  України ,,Про  державний  бюджет  України  на  2007 рік”, положення  якого в  цій  частині були  визнані  такими, що  не  відповідають  Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. у справі за  конституційним  поданням  народних  депутатів  України  щодо  відповідності  Конституції  України                 (конституційності)   положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону  України ,,Про  державний  бюджет  України  на  2007 рік”.

Положення  статей, які  визнані  неконституційними, втрачають  чинність  з  дня  ухвалення  Конституційним  Судом  України  цього  Рішення.

Конституція  не  встановлює  пріоритету  застосування  того  чи  іншого  закону, в  тому  числі  залежно  від  предмета  правового  регулювання. Немає  також  закону  України, який  би  регулював  питання  подолання  колізії  норм  законів, що  мають  однакову  юридичну  силу.

Водночас  Конституційний  Суд  України  у  п. 3  мотивувальної   частини  рішення  від 03.10.1997 р. № 4-зп  у  справі  про  набуття  чинності  Конституцією  України  зазначив: ,,Конкретна  сфера  суспільних  відносин  не  може  бути  водночас  врегульована  однопредметними  правовими  актами  однакової  сили, які  за  змістом  суперечать  один  одному  або  часткового  скасування  попереднього. Загальновизнаним є те, що  з  прийняття  нового  акта, якщо  інше  не  передбачене  самим  актом, автоматично  скасовується  однопредметний  акт, який  діяв  у  часі  раніше”.

Оскільки  з  прийняттям  Конституційним  судом  України  рішення  № 6-рп  від  09.07.2007 р. та  рішення  від  22.05.2008 р. № 28/2008 р. (№ 10-рп/2008) положення  Закону про  Державний  бюджет  на  2007  та  2008 роки, що  призупиняли  дію  ст. 6  Закону  України  ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни” визнані  неконституційними, відповідно  під  час  вирішення  спору  необхідно  застосовувати  положення  Закону  з  урахуванням  його дії  в  часі  за  принципом  пріоритету  тієї  норми, яка  стала  діяти  пізніше, тобто  ст. 6  Закону  України  ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”.

За  змістом  ч. 3  ст. 150  Конституції  України  рішення  Конституційного  Суду  України  є  обов’язковими  для  врахування  усіма  судами  України  при  вирішенні  спорів, а  тому  суд  вважає  про  необхідність  захисту  прав  позивача  шляхом зобов’язання  органів  пенсійного  фонду  в  Веселівському  районі  Запорізької  області  шляхом нарахування  позивачу  надбавки  до  пенсії, передбаченої  ст. 6  Закону  України  ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”,  починаючи  з  09.07.2007 р. та  до кінця  бюджетного  року.  

У  пункті  2  Рішення  Конституційного  Суду  України № 15-рп/2000 від 14.12.2000 р.  містяться  роз’яснення, що закони  та  інші  правові  акти  або  окремі  положення, визнані  рішеннями  Конституційного  Суду  України  неконституційними, не  підлягають  застосуванню  як  такі, що  відповідно  до  ч. 2 ст. 152  Конституції  України  втратили  чинність  з  дня  ухвалення  Конституційним  Судом  України  рішення  про  їх  неконституційність.

Положення  ч. 2  ст. 70  Закону України ,,Про  Конституційний  Суд  України” щодо  порядку  виконання  рішень, висновків  Конституційного  Суду України  треба  розуміти  як  його право  у  разі  необхідності  визначити  у  своєму  рішенні, висновку  порядок  і  строки  його  виконання  та  покласти  обов’язок  на  відповідні  державні  органи  забезпечити  це  виконання. При  цьому,  незалежно  від  того, чи  визначено  в  рішенні, висновку  Конституційного  Суду України  порядок  його  виконання, відповідні  державні  органи  зобов’язані  діяти  лише  на  підставі, в  межах  повноважень  та  у  спосіб, що  передбачені  Конституцією  та  законами  України. Рішення  Конституційн6ого  Суду  України  є  обов’язковим до  виконання  на  території  України, остаточним  і  не  може  бути  оскарженим.

Таким  чином, суд  приходить  до  висновку, що  відповідач  як  суб’єкт  владних  повноважень  був  зобов’язаний  здійснити  перерахунок  доплати  до  пенсії  позивачу, відповідно  до  ст. 6  Закону  України ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”, з  дня  прийняття  Конституційним  Судом  України  зазначеного  рішення. Бездіяльність  відповідача, що  обґрунтована  ним  відсутністю  законодавчого  врегулювання  порядку  обчислення  видів  державної  соціальної  підтримки  дітей  війни, є, на  думку  суду, незаконною, оскільки  порушує  права  позивача, передбачені  ст. 46  Конституції  України  та  ст. Закону  України ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”.

Приймаючи  рішення по справі, суд  вважає  за  необхідне  застосувати  ч. 2  ст. 11  КАС України  і  зобов’язати  відповідача, як  суб’єкта  владних  повноважень  здійснити  перерахунок  доплати  до  пенсії  ОСОБА_2

На  підставі  Закону  України ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни” №  2195-1V  від  18.11.2004 р., Рішення  Конституційного  Суду  України  від 09.07.2007 р., керуючись  ст. ст. 8-12, 69, 71, 158-164 КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_2 – задовольнити  частково.

Поновити  ОСОБА_2  строк  для  звернення  до  суду  за  захистом його порушених прав.

Визнати  протиправною  бездіяльність  Управління  Пенсійного  фонду  України  в Веселівському  районі  Запорізької  області  з  перерахунку  та  виплати  доплати  ОСОБА_2,    відповідно  до  ст. 6  Закону  України ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”, за  період  з  09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно,  та  з  22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. включно.

Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України  у Веселівському  районі  Запорізької  області  здійснити  перерахунок  пенсії  ОСОБА_2  з  урахуванням  її  підвищення у  розмірі, передбаченому  ст. 6  Закону  України ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”, починаючи  з  09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно, та  з  22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. включно.

Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України  в Веселівському  районі  Запорізької  області  виплатити  ОСОБА_2  підвищення  до  пенсії,  відповідно  до  ст. 6  Закону  України ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”, за  період  з  09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно, та  з  22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. включно.

В  задоволенні  позову  ОСОБА_2  щодо  протиправності  бездіяльності  Управління  Пенсійного  фонду  України  в Веселівському  районі  Запорізької  області   з  перерахунку  та  виплати  підвищення  до  його пенсії,  відповідно  до  ст. 6  Закону  України  ,,Про  соціальний  захист  дітей  війни”, за  період  з  2006 року  та  зобов’язання  перерахувати  підвищення  до  пенсії  та  виплати  за  2006 рік, а також щодо  зобов’язання  Управління  Пенсійного  фонду  України  в Веселівському  районі  Запорізької  області  виплачувати  підвищення  до пенсії  на  майбутнє – відмовити.

Постанова суд може бути оскаржена в апеляційному порядку до  Дніпропетровського  апеляційного  адміністративного  суду  через  Веселівський  районний  суд  Запорізької  області  шляхом  подачі  в  десятиденний  строк  з  дня  винесення  постанови  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  подання  після  цього  протягом  двадцяти  днів  апеляційної  скарги, або  в  порядку  ст. 186  КАС  України, без  попереднього  подання  заяви  про апеляційне  оскарження, якщо  скарга  подається  у  строк, встановлений  для  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.

Постанова  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження, якщо  таку  заяву  не  було  подано. У разі  подання  апеляційної  скарги  судове  рішення, якщо  його  не  скасовано, набирає  законної  сили  після  закінчення  апеляційного  розгляду  справ.

Суддя                                                                                                          А.О. Нагорний