Справа № 2-а-2729/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" жовтня 2011 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії по перерахунку та виплаті щомісячної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від позивачки 25.07.2011 року надійшов адміністративний позов, у якому вона просить визнати нечинним рішення відповідача щодо не нарахування та невиплати їй надбавки до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 06.06.2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії їй в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та розміру фактично щомісячно виплаченої пенсії, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 06.06.2011 року; зобов’язати відповідача з 06.06.2011 року здійснювати щомісячне нарахування та в подальшому виплату доплати до пенсії їй в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, довічно; судові витрати покласти на відповідача; допустити негайне виконання постанови в межах сум платежу за один місяць, згідно ст.ст. 161, 256 КАСУ.

Ухвалами суду від 27.07.2011 року було відкрито скорочене провадження та частину позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 24.01.2011 року включно залишено без розгляду.

У даному провадженні розглядаються позовні вимоги за період з 25.01.2011 року.

Від відповідача 20.10.2011 року до суду надійшли письмові заперечення.

Розглядаючи справу у скороченому провадженні, оцінивши повідомлені позивачкою та відповідачем обставини, дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з копії паспорту, позивачка народилася 25.03.1939 року, і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, набула статусу «Дитини війни», що надає право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі і ст. 6 вказаного Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус «Дитини війни», на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Починаючи з 01.01.2008 року позивачка отримує від відповідача щомісячно, надбавку до пенсії за віком як «Дитина війни» в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в наступних розмірах: з 01.01.2008 року – 47 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн., що підтверджується довідкою та не заперечувалося відповідачем.

Не погоджуючись з нарахованими та виплаченими сумами державної соціальної допомоги до пенсії за віком як «Дитині війни», позивачка 31.05.2011 року звернулася до відповідача з письмовою заявою щодо перерахунку та виплати недоотриманої нею соціальної допомоги з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно, на що відповіддю Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2011 року № 2474/05-33 їй було відмовлено у здійсненні таких перерахунку та виплати та рекомендовано звернутися до суду.

Суд вважає, що відповідач, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року на виконання рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рн/2007 від 09.07.2007 року повинен був керуватися ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та, починаючи з 22.05.2008 року, неправомірно застосовував п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, бо ці положення протирічать ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Вищевикладені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивачки до суду.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини 3 статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Посилання відповідача у своїх запереченнях на неможливість застосування мінімальної пенсії за віком у зв’язку з не визначенням її величини для обчислення підвищення позивачці як «Дитині війни» є непереконливими, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбачено ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімального розміру пенсії за віком.

Законом України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення доповнені п. 4, відповідно до якого, соціальні виплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України на 2011 рік.

Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», пунктом 6 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Постанова Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року набрала законної сили 23.07.2011 року та неконституційною не визнана.

Таким чином, виплата позивачці по 22.07.2011 року включно підвищення до пенсії у розмірі 49,8 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, суперечить встановленим ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірам та порушує права позивачки.

Дії відповідача після 23.07.2011 року щодо нарахування та виплати позивачці соціальної допомоги «дитині війни» у розмірі 49,8 грн. ґрунтуються на нормах Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та п. 6 Постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

Тому вимоги позивачки підлягають задоволенню з 25.01.2011 року (у межах строку звернення до суду за захистом, оскільки до суду позивачка звернулася 25.07.2011 року, після того, як дізналася про порушення її права) по 22.07.2011 року включно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд стягує з Державного бюджету України на користь позивачки 3,40 грн. судового збору.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 та п.1 ч.1 ст.256 КАС України суд зобов’язує відповідача виконати постанову негайно у межах стягнення за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Постановою КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст.ст. 3, 8, 9, 11, 18, 69, 70, 71, 86, 94, 99,100, 183-2, 256 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії по перерахунку та виплаті щомісячної соціальної допомоги, задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3,40 грн. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах стягнення платежів за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а у разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена 20.10.2011 року.

Суддя:ОСОБА_1