Справа № 2-1903/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Грищенко Н. М.

при секретарі Желдак О. В., за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в зады Дзержинського райсуду в м. Кривому Розы цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03.08.2011 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності. В судовому засіданні позовні вимоги позивачем були уточнені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 5 квітня 2011 року він фактично придбав у відповідачки нежиле приміщення –готель, загальною площею 145.9 кв.м., вбудоване в 1 поверх чотирьохповерхового житлового будинку, що знаходиться в місті Кривому Розі, по вул. Косіора, 16 приміщення № 1. При цьому, 05 квітня 2011 року він сплатив 134 665 грн. за вказаний об,єкт та отримав його разом з ключами за актом прийому-передачі.

Однак посвідчити у нотаріуса вказаний договір та отримати право власності в установленому законом порядку не має можливості з вини відповідачки, так як остання ухиляється від його оформлення у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Він просить суд узаконити самочинно здійснену реконструкцію, визнати договір купівлі-продажу від 05.04.2011 року, вчинений між ним та ОСОБА_2 дійсним, та визнати за ним право власності на нежиле приміщення, вбудоване в перший поверх чотирьохповерхового житлового будинку, загальною площею 145.9 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Косіора буд. 16, прим. 1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд задовольнити його позов, та пояснив, що ОСОБА_2, володіючи нежитловим приміщенням - готелем загальною площею 145.9 кв.м., вбудованим в 1 поверх чотирьохповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Косіора буд. 16, прим. 1, та використовуючи земельну ділянку під даним об.єктом, запропонувала йому придбати вказаний готель. При цьому вона повідомила його, що необхідні документи для вчинення правочину замовлені нею у відповідних установах, а передачу коштів за запропоноване майно можливо оформити шляхом підписання договору купівли-продажу в простій письмовій формі.

Тому 05.04.2011 р. між ними був укладений даний правочин на вказане нежитлове приміщення – готель. При йьому був підписаний акт приймання- передачі та йому надані ключи.

З моменту підписання даного договору до цього часу відповідачка зволікає з оформленням вищевказаної угоди, нотаріальним посвідченням відчуження майна та здійснення його державної реєстрації. Станом на 29.06.2011 р. ОСОБА_2 жодним чином не підтвердила намагання оформити передачу йому у власність нещевказанного майна, не відреагувала на його письмову пропозицію вчинити дії щодо оформлення угоди належним чином та посвідчення її нотаріально.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно між нею та позивачем 05.04.2011 року був підписаний договір купівлі-продажу в простій письмовій формі. Вона отримала гроші в сумі 134665 грн. за вищевказаний об,єкт нерухомості, передала його ОСОБА_1 за актом приймання – передачі, однак оформити угоду нотаріально не мала можливості через те, що в період з 2008 р. по 2011 р. виконала реконструкцію об,єкта, внаслідок чого площа приміщення зменшилася на 2 квадратні метрі, що стало перешкодою для отримання в КП ДОР «КБТІ» необхідних документів для оформлення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відповідно до вимог діючого законодавства. Тому не заперечує проти доводів позивача та просить винести законне рішення.

Вислухавши позивача, відповідачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що можливо постановити рішення у справі та задовольнити вимоги позивача, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2, володіючи нежитловим приміщенням – готелем, загальною площею 145.9 кв.м., вбудованим в 1 поверх чотирьохповерхового житлового будинку, що знаходиться в місті Кривому Розі, по вулиці Косіора, 16 приміщення № 1. на підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.11.2007 року ( а.с.15,17), договору купівлі-продажу (ВКВ № 305349512994) від 07.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3В.)(а.с.16), та використовуючи земельну ділянку під даним об,єктом згідно тимчасової угоди № 5115/2 від 04.02.2011 року ( а.с.18), запропонувала ОСОБА_1 придбати належний їй готель. При цьому повідомила його, що необхідні документи для вчинення правочинну замовлені нею у відповідних установах, отже обопільне волевиявлення та передачу коштів за відчужуване майно вони оформили шляхом підписання договору купівлі-продажу в простій письмовій формі.

Тому, 05.04. 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений даний правочин на нежитлове приміщення – готель, загальною площею 145.9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Косіора, будинок № 16, приміщення № 1, при цьому був оформлений акт приймання-передачі та позивачу передані ключі від приміщення.( а.с.6).

В період - з моменту підписання вказаного договору до подачи позивачем позову до суду відповідачка зволікала з оформленням вищевказаної угоди, нотаріальним посвідченням відчуження майна та здійснення його державної реєстрації. На пропозицію позивача ОСОБА_1 щодо нотаріального посвідчення укладеної угоди не відреагувала. Цей факт відповідачка підтвердила у суді.

Нежитлове приміщення, загальною площею 145.9 кв.м., вбудоване в 1 поверх чотирьохповерхового житлового будинку, що знаходиться в місті Кривому Розі, по вулиці Косіора, 16 приміщення № 1 фактично використовується як готель. Даний факт підтверджено поясненнями позивача та не спростовані відповідачкою.

Крім того, наданий позивачем АКТ прийняття в експлуатацію систем пожежної автоматики підтверджує використання даного приміщення як готелю та відповідність системи оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі змонтованій в приміщеннях готельних номерів за указаною адресою як елемент загальної системи протипожежного захисту будівлі.( а.с.23-26).

Також виконаний ТОВ «НДП ПРОМБУДПРОЕКТ» (діє на підставі Ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, серія АВ № 512595) Технічний звіт про можливість експлуатації та технічний стан будівельних конструкцій вбудованих приміщень готелю, доводить можливість експлуатації приміщень безпосередньо як готель. При цьому несуча можливість будівельних конструкцій забезпечена. Однак Технічний паспорт КП ДОР «КБТІ» на вищезазначений об,єкт не містить інформації стосовно цільового його використання. ( а.с. 27-35).

Отже суд вважає за можливе узаконити самочинно здійснену реконструкцію придбаного об,єкта нерухомості.

Враховуючи, що сторони домовилися стосовно істотних умов договору, така домовленість підтверджується самим договором, актом приймання-передачі, розпискою( а.с.37),тобто фактично відбулося виконання правочинну, однак ОСОБА_2 не відмовляючись від договору, лише ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд дійшов висновку про можливість визнати договір купівлі-продажу від 05.04.2011 року дійсним на підставі п.2 ст.220 ЦК України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 316 Цивільного Кодексу України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 Цивільного Кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 334 Цивільного Кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10-11,60,214-215 ЦПК України,ст.ст.15,16,202,205,207,214,328,334,392,655 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задовольнити повністю.

Узаконити самочинно здійснену реконструкцію нежитлового приміщення загальною площею 145,9 кв. м., вбудованого в 1 поверх чотирьохповерхового житлового будинку, що знаходиться в місті Кривому Розі, по вулиці Косіора, 16 приміщення № 1, визнав його Готелем.

Визнати дійсним договір купівлі – продажу укладений 05 квітня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на нежитлове приміщення – готель, загальною площею 145,9 кв. м., вбудоване в 1 поверх чотирьохповерхового житлового будинку, що знаходиться в місті Кривому Розі, по вулиці Косіора, 16 приміщення № 1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення – готель, загальною площею 145,9 кв.м., вбудоване в 1 поверх чотирьохповерхового житлового будинку, що знаходиться в місті Кривому Розі, по вулиці Косіора, 16 приміщення № 1.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляції

в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення .

Суддя: ОСОБА_4