Справа № 1-397/2009р.

                                                               В И Р О К

                                            ІМЕНЕМ                     УКРАЇНИ

14 травня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючої – судді Федорової Т.П.

при секретарі –  Дейнеки С.

за участю прокурора – Савченка В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого  в ІНФОРМАЦІЯ_4,   раніше не  судимого в силу ст. 89 КК України.

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

                                                           В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Злочин вчинено за таких обставин.

Постановою Білоцерківського міського суду Київської області від 07 липня 2004 року з ОСОБА_1 стягнуті аліменти в розмірі ј частини від всіх видів заробітку щомісяця на утримання доньки Тетяни, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_2. Будучи зобов’язаний сплачувати кошти на утримання дитини, ОСОБА_1 злісно ухиляється від їх сплати.

Так, 26 листопада 2004 року, 25 липня 2007 року, 22 жовтня 2008 року ОСОБА_1 попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, не попередження належним чином не відреагував, не працевлаштувався, на облік до центру зайнятості  не став, іншої добровільної матеріальної допомоги не надавав.

Починаючи з 16 червня 2004 року по  05 лютого 2009 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментах становить 13161 гривна 64 копійки.

Допитаний судом, підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і суду показав, що дійсно зобов’язаний сплачувати аліменти  на утримання доньки. Аліменти не сплачував, хоча декілька разів попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність. В даний час неофіційно підробляє, має заробіток і зобов’язується повністю сплатити заборгованість по аліментах. В скоєному щире покаявся та просив суд суворо його не карати.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини, підсудний просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі досудовим слідством і після роз’яснення положень ст. 299 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Таким чином, вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому діяння доведена повністю, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 164 ч.1 КК України, оскільки він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи міру покарання, підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого  злочину, особу винного, обставини справи.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд враховує його щире каяття – підсудний повністю визнав свою вину та дійсно готовий нести передбачену законом відповідальність.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Також при призначенні покарання судом враховується те, що за місцем проживання скарг на ОСОБА_1  не надходило.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є працездатним, суд вважає, що міру покарання йому слід призначити у вигляді громадських робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

                                                         З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.

Міру запобіжного до набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя -                                                                            Т.П. Федорова