ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-2548/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2008 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Лемеха Л.Я.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2(дов. №3060 від 23.10.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -
Встановив:
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що вона з липня 1987 р. по 30.09.2005 р. проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1, на даний час звільнена у запас. Позивач зазначає, що згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, за їх бажанням, грошову компенсацію. Позивач вважає що порушено його гарантоване державою право на отримання продовольчого забезпечення, оскільки відповідачем не виплачено йому грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Позивач в судове засідання з'явилась, подала уточнення до позовної заяви, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на її користь неотриманого продовольчого забезпечення у розмірі 33905,73 грн. враховуючи індекс інфляції. Також позивач просить суд витребувати у відповідача розрахунковий рахунок, з якого провести стягнення заборгованості, витребувати у відповідача довідку-розрахунок компенсації за неотримане продовольче забезпечення з врахуванням індексу інфляції з 11.03.2000 р. по 30.09.2005 р., зобов'язати відповідача щомісячно проводити нарахування грошової компенсації.
15.10.2008 р. відповідачем подано до суду заперечення на позовну заяву у якому вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позову. В судове засідання з'явився представник відповідача, підтримав заперечення та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доводи позивача, пояснення представника відповідача, а також, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2005 р. №273, молодший сержант ОСОБА_1 звільнена у запас згідно з підпунктом "В" пункту 85 (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України та виключена із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 30.09.2005 р.
Згідно пункту 15 статті 3 КАС України військова служба відноситься до публічної служби.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", яка діяла станом до внесення змін від 04 квітня 2006 року Законом України №3591-ІУ, держава гарантує забезпечення військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" дію частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призупинено в частині права військовослужбовців на отримання продовольчого пайка та або грошової компенсації за нього.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.
Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", ст. ст. 7- 14, 18, 19, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України
Постановив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р. Брильовський
Повний текст постанови виготовлено 05.11.2008 р.