Справа 22-72 ас                                           Головуючий у 1 інстанції Переверзєва Л.І.

Категорія 31                                               Доповідач Червинська М.Є.

ПОСТАНОВА Іменем України

14 червня 2006 року                                     Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М.Є. Судців: Алексєєва А.В., Новодворської О.І. При секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою спеціального батальону судової міліції „Грифон" на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 листопада 2005 року за позовом ОСОБА_1 до спеціального батальону судової міліції „Грифон", третя особа - управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, про стягнення сум,

Встановив:

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 до спеціального батальону судової міліції „Грифон" задоволені частково. З відповідача на користь позивача стягнута заборгованість по речовому забезпеченню 2107,61 гривня, заробітна плата 1378,86 гривень, невиплачена частина вихідної допомоги при звільненні 1286,65 гривень, всього 4773,12 гривень, в задоволенні позову про стягнення заборгованості за продовольчі пайки, матеріальну допомогу, надбавку за безперервний стаж роботи, середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду в частині стягнення компенсації за формене обмундирування та заробітної плати, посилаючись на те, що судом неправильно визначені розміри вказаних стягнень, не враховано, що частково сума компенсації сплачена позивачу, судом не надано належної оцінки здобутим доказам.

Суд 1 інстанції встановив, що позивач проходив службу у відповідача, був звільнений 28 грудня 2004 року за віком у відставку. Суд дійшов до висновку, що на час звільнення мала місце заборгованість відповідача перед позивачем щодо заробітної плати,компенсації за формове обмундирування, вихідної допомоги, суд дійшов до висновку щодо стягнення зазначених сум.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги тільки в частині стягнення компенсації за формове обмундирування, в решті частині рішення суду просив залишити без змін.

Ухвалою апеляційного суду до участі в справі в якості третьої особи було притягнуте УМВС України в Донецькій області, представник якого в судовому засіданні також підтримав доводи апеляційної скарги в частині компенсації за формове обмундирування.

Позивач наполягав на тому, що суд дійшов до обґрунтованого висновку щодо заборгованості відповідача, проте не погоджувався з сумами стягнення.

Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, третьої особи, позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду в частині стягнення компенсації за формове обмундирування зміні, в решті частині залишенню без змін з наступних підстав:

Встановлено, що позивач проходив службу в спеціальному батальоні судової міліції „Грифон", який є юридичною особою, 28 грудня 2004 року був звільнений у відставку за віком.

Суд 1 інстанції дійшов до висновку, що на час звільнення мала місце заборгованість по заробітній платі, вихідній допомозі, тому стягнув зазначену заборгованість на користь позивача та відмовив в задоволені позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, матеріальної допомоги, надбавки, та компенсації за продовольчі пайки. В зазначеній частині сторони не оскаржили постанову суду.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення спору.

Перевіряючи постанову суду в межах доводів апеляційної скарги відповідача, і не встановивши під час розгляду справи порушень, які призвели до неправильного вирішення спору, суд апеляційної інстанції постанову суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідній допомозі, та в частині відмови в задоволенні позову про стягнення сум за продовольчі пайки, матеріальної допомоги, надбавки за безперервний стаж роботи, середнього заробітку за час затримки розрахунку залишає без змін.

Проте доводи апеляційної скарги відповідача в частині стягнення компенсації за формове обмундирування заслуговують на увагу.

Вирішуючи спір, суд дійшов до висновку, що відповідач має заборгованість перед позивачем за компенсацію за формове обмундирування в розмірі 2107,61 гривні. Такий висновок суду не відповідає доказам по справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час проходив службу в органах УМВС, з 7.12.1999 року проходив службу у відповідача (а. с. 183).

З часу переходу для проходження служби у відповідача компенсація за формове обмундирування позивачу не сплачувалась, що не спростовувалось в судовому засіданні. Заборгованість на час звільнення становила 2107,61 гривень, що випливає з довідки відповідача (а. с. 182).

Стягуючи зазначену заборгованість в розмірі 2107,61 гривень, суд не врахував, що відповідач сплатив позивачу грошову компенсацію за речове майно в розмірі 1053,50 гривень, що випливає з платіжного доручення НОМЕР_1 (а. с.82). Таким чином, на час вирішення спору відповідач сплатив частково суму боргу і має заборгованість в розмірі 1054,11 гривень.

Апеляційний суд враховує, що відповідач визнав борг у вказаному розмірі, сплатив половину боргу в квітні 2005 року, тому доводи апеляційної скарги щодо недотримання строків позовної давності непереконливі. Доводи скарги щодо наявності боргу не спеціального батальону, а саме УМВС України перед позивачем за підстав, що сума боргу виникла під час проходження служби в УМВС України також неспроможні, оскільки спростовуються вказаними довідками відповідача, третьої особи та доказами не підтверджені.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач має борг перед позивачем, визнавав його, частково сплатив заборгованість, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 1054,11 гривень.

Керуючись ст. 198,200, 201 КАС України, апеляційний суд

Постановив:

Апеляційну скаргу спеціального батальону судової міліції „Грифон" задовольнити частково.

Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 листопада 2005 року в частині стягнення компенсації за формове обмундирування в розмірі 2107,61 гривні змінити.

Стягнути з спеціального батальону судової міліції „Грифон" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за формове обмундирування в розмірі 1054,11 гривень (одна тисяча п"ятьдесят чотири гривні 11 копійок).

В решті частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.