СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
24.03.2009 |
Справа № 22-а-815/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Кучерука О.В. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Хіштілова М.М.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 05.07.1996;
представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Київської районної Ради м.Сімферополя - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Кукта М.В. ) від 27.06.08 у справі № 2-а-317/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя (бульвар Франка 25,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
про стягнення суми та зобов'язання сплачувати щорічну грошову допомогу
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Кукта М.В.) від 27.06.2008 у справі №2-а-317/08 частково задоволений позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя. Постановлено: стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя на користь ОСОБА_1 2736 грн. -заборгованості по сплаті щорічної грошової допомоги у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя проводити в подальшому з 01.01.2008 нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У решті вимог відмовити.
Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Державним бюджетом України на 2007 рік не передбачені кошти на виплати грошової допомоги у розмірі, який встановлений судом. Тому виплати здійснювались в межах фінансування з державного бюджету. Крім того, відповідач вказав, що управління праці та соціального захисту населення, як розпорядник бюджетних коштів, у вигляді субвенцій, з Державного бюджету не має законних підстав відшкодовувати поверх визначених законом про Державний бюджет, розмірів одноразової грошової допомоги пільговим категоріям громадян.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився,, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач -ОСОБА_1, є ветераном війни -інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 11.04.2005 (а.с.4).
Зі змісту позовної заяви випливає, що у 2007 році позивачеві була сплачена разова грошова допомога до 9 травня у розмірі 360 грн.
Відповідно до ст.ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії складав у 2007 році 410,06 грн.
Рішенням Конституційного Суду України №1-29/2007 від 09.07.2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст..29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими встановлена виплата щорічної разової допомоги ветеранам війни у меншому розмірі.
Законом не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування. Крім того, ст..22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Невиплачена позивачу щорічна грошова допомога, як інваліду війни 2 групи, за 2007 роки підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно обґрунтованості вимог позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя суми недоотриманої грошової допомоги до 9 травня.
Однак судом першої інстанції допущена помилка при визначені розміру суми, яка підлягає стягненню -2736 грн.
З розрахунку суми грошової допомоги, яка повинна була бути сплачена позивачеві випливає, що розмір цієї суми повинен бути 2920,48 грн. (410,06грн. х 5 - 360 грн.).
Разом з тим, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо постановлення рішення в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя проводити в подальшому з 01.01.2008 нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З матеріалів справи вбачається, що такі позовні вимоги позивачем не були заявлені.
Відповідно до ст..11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Законом надано право суду виходити за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Позивач не ставив питання про стягнення з відповідача суми грошової допомоги за 2008, а тому розгляд питання про зобов'язання нараховувати та сплачувати певні суми саме за цей період, є предметом самостійного позову, та не може вважатися виходом суду за межі позовних вимог для захисту прав особи.
З питання відсутності повноважень у управління праці та соціального захисту населення по відшкодовуванню поверх визначених законом про Державний бюджет, розмірів одноразової грошової допомоги пільговим категоріям громадян, про що вказано в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст..17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, Законом передбачений орган, який здійснює виплату відповідної грошової допомоги. Питання фінансування витрат цього органу державним або місцевим бюджетом, не впливає на право громадянина отримати соціальну допомогу, встановлену державою шляхом прийняття відповідно закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частиною 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 27.06.2008 у справі №2-а-317/08 скасувати.
Ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя на користь ОСОБА_1 2920,48 грн. -суму невиплаченої разової грошової допомоги ветерану війни -інваліду війни 2 групи, за 2007 рік.
У задоволені решти вимог відмовити.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Судді О.В.Кучерук
Т.Р.Лядова