Справа №22-5284/2006 Суддя 1 - інстанції-Токаренко М. А. Категорія -19 Доповідач- Єлгазіна Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого-судді- Рибалко Л.І. Суддів- Дем,яносова М.В., Єлгазіної Л.П. При секретарі- Луценко І.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівка на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької обл..від 10 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької обл.. „Про відшкодування моральної шкоди заподіяної умовами виробництва "
ВСТАНОВИВ:
14.04.2006 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької обл.. на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької обл..від 10 квітня 2006 року, в якій просить рішення суду скасувати, та відмовити у позові по відшкодуванню моральної шкоди, відповідно до вимог ст..34,28 ,21 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності." На їхню думку Фонд проводить страхові виплати потерпілому в повному обсязі, згідно чинного законодавства. У довідці МСЄК наданій суду, не вказано про наявність у потерпілого моральних страждань і суд не встановив факту моральних страждань. Судом порушені ст. 10,60 ЦПК України -бо не були з"ясовані всі обставини по справі, суд не обґрунтував у рішенні докази, та не з,ясував причини пропуску позовної давності.
Рішенням суду від 10.04.2006року - позов гр.ОСОБА_1 був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької обл.. було стягнуто на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 27 тисяч гривень.
Заслухавши суддю- доповідача., пояснення представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який просив задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що що постановлене з порушенням вимог процесуального та матеріального закону; пояснення позивача, який просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без зміни., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.
Судом встановлено , що ОСОБА_1 працював на вугільних підприємствах в тяжких умовах , знаходився під дією локальної вібрації, шуму, пилу.
Позивачу 11.10 .2004року вперше відповідно до висновку МСЕК встановлено 15% втрати професійної працездатності вперше; а по сукупності 25.08.2005року 50% :
- по професійному захворюванню - кохлоневрит повторно - 20%, та ЗО % - по пневмоконіозу вперше, та третю групу інвалідності. В зв,язку з втратою працездатності йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у 66 400гр., бо постійно відчуває біль постійно кашляє, не може вільно дихати, дуже погано чує, чим порушені його нормальні життєві зв"язки.
Рішенням суду від 10.04.2006 року позов гр.ОСОБА_1 був задоволений частково. З відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м.Горлівка Донецької обл.. було стягнуто на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 27000гр.
Професійне захворювання позивача, відповідно до ч.2 ст. 13 Закону - є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „є" п.1.ч.1 ст. 21 Закону зобов"язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу, полягає в моральних стражданнях у зв"язку з пошкодженням здоров"я, порушенні нормальних життєвих зв"язків, внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з . оточуючими людьми, його власними поясненнями, дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом розслідування професійного захворювання від 10.06. 05р, та актом ф.Н-1 \а.с.34,36/ довідками МСЕК, витягами з історії хвороби Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у зв"язку із спричиненою травмою у позивача на підставі вимог ст.. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп І у відповідності зі ст..23 ,1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв"язку з каліцтвом. Ушкодження здоров"я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання, чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність.
Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно до ч.З ст.34 Закону,- висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов"язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.
Згідно роз"яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненями, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя. Крім того апеляційний суд враховує, що Апеляційний суд вважає, що визначена судом першої інстанції сума -270000 гривень у відшкодування позивачу моральної шкоди є надмірною і не відповідає характеру та обсягу моральних страждань позивача.
Суд вважає, що справедливою і достатньою буде сума- 15 000 гривень, бо позивач працює, працездатність втратив частково.
Відповідно до ст.. 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" ст..77 зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди / П.е п.1 ч.І ст21, ч.З ст.28 ч.З ст.34 „ Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."
Відповідно до ст..8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. / ст.. 22 ч.З Конституції /
Розглядаючи спір , судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі.
Судова колегія вважає, що вказані доводи дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, і відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст.. 304 п.1, 307, 309, 313 ,314,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
ВИРІШИВ: Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької обл..- задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької обл.. від 10 квітня 2006 року - змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької обл.. на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 15 000 / п,ятнадцять тисяч / гривень, в іншій частині -залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.