ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
08.04.09 |
Справа №2а-8329/08/6 |
12 г. 33 хв.
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про визнання дій протиправними та спонукання до виконання певних дій,
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з вищевказаним позовом до Управління ПФУ в м. Керч АР Крим (далі - Управління), мотивуючі свої вимоги тим, що є отримувачем пенсії, як інвалід 3 групи з 18.10.01. У 2007 р. змінив місце проживання та переїхав до м. Керч, де і отримує пенсію. В квітні 2008 року йому стало відомо про Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відносно гарантій і прав окремих категорій громадян» від 12.12.06 №436, які набрали сили з 11.01.07. Згідно з цим Законом, інваліди 2,3 груп, які не працюють, за наявності необхідного стажу, мають право на пенсію в розмірі 100% пенсії за віком. Автоматично йому пенсію перераховано не було. Управління відмовило у перерахуванні пенсії, з причини відсутності у пенсійній справі довідки з податкових органів про відсутність перебування на обліку. У березні 2008 р. надійшла така довідка з податкових органів і 07.04.08 був зроблений перерахунок. Позивач вважає, що пенсійна справа була направлена між органами ПФУ і йому не було відомо про відсутність документів. Просить визнати неправомірними зазначені дії та зобов'язати Управління здійснити порахунок пенсії з 11.01.07 по 07.04.08.
Позивач до суду не прибув, направив телефонограму про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні прозову наполягав.
Відповідач до суду не прибув, надіслав письмові заперечення, у яких просив вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення, клопотав про розгляд справи у відсутність представника.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін, з урахування їх клопотань, на підставі наявних матеріалів.
Розглянув матеріали справи, дослідив надані докази та письмові заперечення, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Таким чином, Управління ПФУ у м. Керч АРК у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному забезпеченні в Управлінні, як особа, що отримує пенсію по інвалідності 3 групи.
Листами від 25.04.08,16.06.08 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відповідність пенсійних виплат, проведених йому після прибуття на облік до УПФУ в м. Керч АРК 01.09.07, нормам діючого законодавства, в тому числі після набрання чинності змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.10,11).
Відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03№1058 пенсія по інвалідності для інвалідів III групи визначається у розмірі 50 відсотків пенсії за віком. За наявності у непрацюючих інвалідів II і III груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ст.28 Закону).
Внесеними змінами до ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо гарантій і прав окремих категорій пенсіонерів» від 12.12.06 №436 визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, у тому числі, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.
При цьому, пунктом 2 Перехідних положеннях Закону від 12.12.06 №436 визначено, що у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону за матеріалами пенсійної справи забезпечити обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з дня виникнення такого права тим пенсіонерам, які набули його до прийняття цього Закону.
Аналізуючи норми Закону №1058, з урахуванням змін та доповнень, можливо зробити висновок - особі, якій призначена пенсія з інвалідності, до внесення змін до Закону 12.12.06, має право на перерахунок пенсії з дня набрання чинності відповідних змін.
Таким чином, ОСОБА_1 отримуючи пенсію з інвалідності з 2001 року, має визначене законодавчо право на її перерахунок, саме з часу набрання чинності змін до Закону - з січня 2007 року.
Заперечення відповідача у частині невідповідності документів пенсійної справи позивача п.28 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.05 №22-1 та зареєстрованого в МЮ України 27.11.05 №1566/11846, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Так, вказаний Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону.
Відповідач на виконання вимог змін до загаданого Закону, повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу, і будь-яких звернень від ОСОБА_1 для цього, не вимагається.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з 2001 року, з урахування стажу понад 25 років, його справа була сформована УПФУ Сімферопольського району і до її передачі питань з оформлення пенсійної справи не виникало.
Таким чином, відповідач, після отримання справи, не мав достатній правових для відмови у перерахуванні пенсії позивачу, мотивуючи недостатністю необхідних документів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, та в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні УПФУ в м. Керч не надано переконливих доказів правомірності не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії.
Таким чином, відповідач неправомірно не перерахував позивачу пенсію з інвалідності 3 групи, внаслідок чого позовні вимоги у даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стаття 99 КАС України встановлює, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (ст.100 КАС України).
Зміни до Закону №1058 набрали чинності з січня 2007 року, були оприлюдненні у визначеному діючим законодавством порядку. В свою чергу, позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами у листопаді 2008 року.
Відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, підстав уважності пропуску строку позивач не надав, доводи його про необізнаність прийняття змін до Закону лише з квітня 2008 року, не можуть бути прийняті, як уважні.
Враховуючи викладене, вимоги ОСОБА_1 про зобовязання Управління здійснити перерахунок його пенсії є підтвердженими і обгрунтованими з листопада 2007 року, враховуючи річний строк передбачений на зверення до суду, відповідно до положень ст.99 КАС України.
Таким чином, Управління неправомірно відмовило ОСОБА_1 у перерахуванні пенсії з інвалідності 3 групи, порушив його права на своєчасне та повне отримання пенсії, тому УПФУ в м. Керч АР Крим зобов'язане здійснити перерахунок пенсії в розмірі пенсії за віком, відповідно до положень ст.ст.33,45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03№1058 (з урахуванням змін та доповнень) за період листопад 2007р. - березень 2008р.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив 3,4 грн. судового збору, які необхідно стягнути на його користь.
Під час судового засідання, яке відбулось 08.04.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.163 КАСУ постанову складено 13.04.2009р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,158-161, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з інвалідності 3 групи в розмірі пенсії за віком, за період листопад 2007р. - березень 2008р.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності 3 групи в розмірі пенсії за віком, за період листопад 2007р. - березень 2008р.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Латинін Ю.А.