Судове рішення #4697175

                                                                                

  

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України


 21.04.2009                                                Справа № 22-а-1075/08


                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів          Ілюхіної Г.П.,            

                    Санакоєвої М.А.,                    


секретар судового засідання          Шелемет'єва О.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Прокуратури Центрального району міста Сімферополя - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представника позивача: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представника позивача: Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представника відповідача: Приватного підприємства "Крим-Альфа-Транс" - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши  апеляційну скаргу  Прокуратури Центрального району міста Сімферополя  на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 02.09.08 у справі № 2-а-644/08 (№22а-1075/08),

за позовом  Прокурора Центрального району міста Сімферополя (вул. К. Лібкнехта, 2, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті           (пр. Перемоги, 14, Київ 1, 01001)  її структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим           (вул. Надінського, 15, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,  95022)

до           Приватного підприємства "Крим-Альфа-Транс" (вул. Севастопольська, 41/2, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)                                        

про стягнення фінансових санкцій в сумі  1700,00 грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2008 року (суддя Маргарітов М.В.) у справі №2а-644/08 (№22а-1075/08) залишено без розгляду позовну заяву Прокурора Центрального району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу - Територіального управління  Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим до приватного підприємства "Крим-Альфа-Транс" про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700,00грн.

Не погодившись з ухвалою суду, Прокурор Центрального району міста Сімферополя звернувся з апеляційним поданням, в якому просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від  27.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою  Прокуратури Центрального району міста Сімферополя.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін та прокурор у судове засідання не з'явились, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач  викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Прокурор Центрального району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу – Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  в Автономній Республіці Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до приватного підприємства "Крим-Альфа-Транс" про стягнення фінансових санкції в сумі 1700,00грн.

Як підставу для звернення до суду з позовом прокурор зазначав те, що Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (Далі Закон №2344-ІІІ) не встановлений порядок стягнення штрафних санкцій безпосередньо позивачем, у зв’язку з чим відповідно до Закону України "Про прокуратуру", прокурор має право подавати до суду позови в інтересах держави.

Суд першої інстанції позовну заяву залишив без розгляду.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

В частині 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з пунктом 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана заява до адміністративного суду.

Крім того, частиною 1 статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом.    

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм, суд може розглядати справу лише при наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, тобто процесуального права на звернення до адміністративного суду. При цьому, право на звернення до суду має бути встановлено законом.

Більше того, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 3 Закону України №2344-ІІІ встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.    

Також, статтею 60 Закону №2344-ІІІ встановлено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, при цьому даною статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України на цей час такий порядок не встановлений.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, адміністративний позов поданий прокурором Центрального району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу – Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  в Автономній Республіці Крим у порядку частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України встановлено, що Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Також, частиною 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Проте, в даному випадку прокурор звернувся з адміністративним позовом здійснюючи представництво відповідного органу, який визначений прокурором як позивач у справі. При цьому, останній не уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки не має адміністративної процесуальної дієздатності та встановленого законом права звертатись до суду, і як слідство, фактично не може бути позивачем у справі.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що судом першої інстанції було правомірно та відповідно до норм чинного законодавства залишено без розгляду позовну заяву прокурора Центрального району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу –Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  в Автономній Республіці Крим.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 02.09.08 у справі № 2-а-644/08 (№22а-1075/08) було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 02.09.08 у справі № 2-а-644/08 (№22а-1075/08)підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу  Прокуратури Центрального району міста Сімферополя залишити без задоволення.

2.Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 02.09.08 у справі № 2-а-644/08 (№22а-1075/08) залишити без змін.

          Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Ухвалу  може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.


Головуючий суддя                                        О.А.Щепанська

Судді                                          Г.П.Ілюхіна
                                 М.А.Санакоєва


 

                                                                                 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація