Судове рішення #4697173

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493


        

ПОСТАНОВА

Іменем України


24.03.09Справа №2а-7770/08/6



   Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  ТОВ «Кримігросервіс»  

до Державної податкової  інспекції  у м. Сімферополі  

про скасування рішення   

за участю представників:

від позивача –  Бормотова Ю.В. – представник, довір.

від відповідача –  Тарасенко О.В.  – представник, довір.  


Суть спору:  ТОВ «Кримігросервіс» ( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі відповідач) № 0012412303 від 05.11.2008 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники  відповідача під час проведення перевірки 13.10.2008 р. склали акт перевірки, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за порушення, які позивач не допустив.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на позов, в якому вказав про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з причин того, що штрафні санкції до нього застосовані у зв’язку з порушенням ним Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».  

Представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівники відповідача 13.10.2008р. провели перевірку контролю за здійсненням  розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у залі ігрових автоматів  позивача, який розташований у с. Чорноморське,  вул. Кірова, 37.  

За результатами вказаної перевірки був складений акт, в якому зроблений висновок  про порушення позивачем положень ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (автоматів про продажі послуг), яки були незареєстровані, неопломбовані, непереведені у фіскальний режим.     

На підставі вказаного акту відповідач 05.11.2008 р. прийняв рішення №0012412303  про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем  п.1,2  ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  згідно з  п.1,2  ст. 17, ст.22 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 2780,00 грн.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У ст. 2 вказаного закону, що фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції, реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який  призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.

Згідно з п. 1,2  ст. 3  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані  проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;  

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлена у ст.17, у п. 1,2 якої вказано, що за порушення його вимог до суб’єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; у  двадцяти  неоподаткованих мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійснені розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Також у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 Закону).

Як зазначено вище, під час перевірки залу ігрових автоматів позивача, який розташований у с. Чорноморське,  вул. Кірова, 37., представниками відповідача було встановлено, що позивачем використовувались ігрові автомати, яки, на їх думку, є реєстраторами розрахункових операцій, без переведення у фіскальний режим, що є порушенням вимог п. 1  ст. 3  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів на суму 10,00грн. та невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків у 2 грн., що є порушенням вимог п. 2  ст. 3  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Матеріали справи свідчать про те, що під час  проведення перевірки залу  ігрових автоматів,  який розташований  у с. Чорноморське,  вул. Кірова, 37., представниками податкового органу було встановлено, що  позивачем  для проведення розрахунків під час   прийому ставок використовувався реєстратор розрахункових операцій  Марія -301. МТМ. 01, за допомогою якого виконувалось занесення у фіскальну пам’ять та довготермінове зберігання в неї розрахункових операцій  при прийомі ставок, цій апарат дозволяє  здійснювати багаторазове зчитування підсумкову інформацію про обсяг розрахункових операції. Невикористання зазначеного реєстратора  працівниками податкового органу при проведені розрахунків у ігровому залі позивача  під час проведення перевірки встановлено. Зазначений факт був підтверджений представником відповідача під час розгляду справи.

Позивачем до матеріалів справи залучена довідка про  правіла ігри в  залі  ігрових автоматів,  який розташований  у с. Чорноморське,  вул. Кірова, 37.

Вивчивши додані до справи до документи, суд встановив, що все гральне обладнання, яке використовує позивач, має можливість здійснити приймання ставки за допомогою електронного ключа шляхом внесення  у поле  кредиту розміру ставки  у вигляді віртуальних очок або шляхом використання фірмових жетонів ЗАТ «Корпорація ІгроСервіс» за допомогою  спеціально обладнаного  приймача. Жодний гральний автомат не має приймача купюр або монет.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розміщені в залі  ігрові автомати не використовуються для  здійснення  розрахунків із особами, які роблять ставки,  та для зберігання отриманих  за надані послуги готівкових  коштів,  тобто їх не можна  віднести до реєстраторів  розрахункових операцій  в розумінні  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, вони згідно з положеннями зазначеного закону не мають бути обладнанні пристроєм (програмно-технічний комплекс), в якому реалізовані функції щодо забезпечення  одноразового занесення та довготермінового зберігання та багаторазове зчитування підсумкової інформації про  обсяг розрахункових операції під час  проведення ігри.    

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи знайшов підтвердження факт використання позивачем в ігровому залі  реєстратора розрахункових операцій, який був внесений до Державного реєстру розрахункових операцій, суд встановив, що, застосовуючи до позивача  згідно з п. 2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі  двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на кожний ігровий автомат, розміщений у залі,  який розташований  у с. Чорноморське,  вул. Кірова, 37., відповідач діяв невмотивовано, без з’ясування дійсних обставин справи, в  наслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується проведення позивачем розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу послуги у розмірі 10,00грн. і  невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті на суму 2 грн., суд зазначає наступне.

Застосовуючи до позивача згідно з п. 1 ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) на суму 50 грн. та 10 грн., у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа та відповідно невідповідності суми готівки на місці проведення розрахунку,  відповідач діяв обґрунтовано, з урахуванням норм чинного законодавства, що знайшло підтвердження у ході розгляду справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, та в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач довів правомірність свої позивних вимог, у зазначеній частині, надав обґрунтування з урахуванням норм чинного законодавства та у суду не виникає сумнівів у їх переконливості.      

У судовому засіданні ДПІ не надано переконливих доказів правомірності прийняття рішення № 0012412303 від 05.11.2008 р. у частині  застосування штрафних санкцій до ТОВ «Кримігросервіс» у розмірі 2720,00 грн., а тому позов у зазначеній частині підлягає задоволенню.  

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій  № 0012412303 від 05.11.08, без вимоги про визнання оскаржуваного рішення протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012412303 від 05.11.08.

          Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо позов задоволений частково, судові витрати здійсненні позивачем присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, судом вимоги позивача задоволені частково, тому суд вважає за можливе стягнути з Державного бюджету України на його користь 3,10 грн. судових збору.  

Під час судового засідання, яке відбулось 24.03.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 30.03.2009р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової  інспекції  у м. Сімферополі № 0012412303 від 05.11.2008 р. у частині  застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2720,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кримігросервіс» (м. Сімферополь,  вул. Шалфейна, 1  Код ЄДРПОУ 20740897, банківські реквізити невідомі) 3,10грн. судового збору.             В іншій частини позову відмовити.          

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня  її складення у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


Суддя                                                                          Латинін Ю.А.


           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація