УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №189/2010 Головуючий у 1-й інст. Юрчук
Категорія ст. 356 КК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Романова О.В.
суддів: Михайловського В.І., Ляшука В.В.
з участю засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Цим вироком
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого,
засудженого за ст.356 КК України на 2 (два) роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків із суми заробітку,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, не судимого,
засудженого за ст.356 КК України до штрафу – 800 гривень.
По справі було задоволено цивільний позов та стягнуто з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПСП ім.Щорса с.Закриниччя Баранівського району по 5000 грн. з кожного на відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_1, маючи свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 №092982, виданого Мокренською сільською радою Баранівського району Житомирської області, має право на пайовий фонд майна приватного сільськогосподарського підприємства ім.Щорса с.Закриниччя, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 26.04.2001 року. Частка ОСОБА_1 в загальній вартості майна пайового фонду підприємства визначена в розмірі 9136 грн. По структурі пайового фонду, визначеного загальними зборами співвласників ПСП ім.Щорса с.Закриниччя від 12.03.2001 р. ОСОБА_1 має право із загальної вартості виділеного йому майна на продуктивну та робочу худобу в розмірі 1110 грн. 11 травня 2009 р. всупереч установленому законом порядку, а саме ст.9 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, п.п.10,16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р., якими встановлено, що у разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами; майновий пай у натурі може бути отриманий як індивідуально, так і в спільну часткову власність групи осіб; виділення паю окремому власнику чи групі власників у натурі проводиться за заявою власника Комісією з організації вирішення майнових питань на підставі рішення зборів співвласників одним із зазначених способів: за структурою пайового фонду майна; конкретним майном за взаємною згодою співвласників, ОСОБА_1 самоправно забрав з території ферми ПСП ім.Щорса всупереч волі керівництва даного підприємства одну голову продуктивної худоби – корову віком більше п’яти років вартістю п’ять тисяч гривень, чим заподіяв значну шкоду громадським інтересам в особі ПСП ім.Щорса та інтересам співвласників пайового фонду даного сільськогосподарського підприємства.
ОСОБА_2, маючи посвідчену секретарем Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області 17.06.2008 р. і зареєстровану в реєстрі за №337 довіреність на право представляти інтереси ОСОБА_3, яка має частку майна в ПСП ім.Щорса на суму 1267 грн., у тому числі 154 грн. на продуктивну і робочу худобу, з правом підпису заяв, 11 травня 2009 р. всупереч установленому законом порядку, а саме: ст.9 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, п.п.10, 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р., яким встановлено, що у разі виходу з підприємства громадянин має право на пай нутрою, грішми або цінними паперами; майновий пай у натурі може бути отриманий як індивідуально, так і в спільну часткову власність групи осіб; виділення паю окремому власнику чи групі власників у натурі проводиться за заявою власника Комісією з організації вирішення майнових питань на підставі рішення зборів співвласників одним із зазначених способів: за структурою пайового фонду майна; конкретним майном за взаємною згодою співвласників, ОСОБА_2 самоправно забрав з території ферми ПСП ім.Щорса всупереч волі керівництва даного підприємства одну голову продуктивної худоби-корову віком більше п’яти років вартістю п’ять тисяч гривень, чим заподіяв значну шкоду громадським інтересам в особі ПСП ім.Щорса та інтересам співвласників пайового фонду даного сільськогосподарського підприємства.
Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом було кваліфіковано за ст.356 КК України, які виразилися в самоправному, тобто самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчиненні дій, правомірність яких оспорюється окремими громадянами та ПСП ім.Щорса та внаслідок чого заподіяна значна шкода інтересам громадян, громадським інтересам, інтересам власників майнових паїв ПСП ім.Щорса с.Закриниччя Баранівського району Житомирської області.
В апеляціх: засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять вирок щодо них скасувати, а справу направити на новий розгляд. В обгрунтування апеляцій засуджені посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відсутність заподіяної значної шкоди підприємству, що виключає в їх діях склад злочину, передбаченого ст.356 КК України.
Крім цього, мотивувальна частина вироку не відповідає вимогам ст.334 КПК України, оскільки в ній не конкретизовано час і місце події, не зазначено форму вини та мотиви вчинення злочину, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 директор ПСП ім.Щорса ОСОБА_4 подав заперечення, в яких просить апеляцію засудженого відхилити, а вирок залишити без змін, вважаючи вирок суду першої інстанції законним і обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції з наведених мотивів, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, заперечення представника ПСП ім.Щорса, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, суд вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вина засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні самоправних, тобто самовільних, всупереч установленого законом порядку дій, правомірність яких оспорюється окремими громадянами та ПСП ім.Щорса та якими заподіяна значна шкода інтересам громадян, громадським інтересам та інтересам власників майнових паїв, підтверджується зібраними та дослідженими в суді першої інстанції доказами: показами представника ПСП ім.Щорса ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, оглянутими журналом зборів членів ПСП ім.Щорса, свідоцтвами права власності на майнові паї ОСОБА_1 та ОСОБА_3, довіреністю ОСОБА_3 на вчинення певних дій в її інтересах ОСОБА_2, ст.9 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.02.1992 р. із змінами, Типовим положенням „Про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки”, рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв ПСП ім.Щорса від 12.03.2001 р., журналом реєстрації заяв ПСП ім.Щорса с.Закриниччя, протоколом зборів власників майнових паїв ПСП ім.Щорса с.Закриниччя та с.Вересна від 07.05.2009 р., довідкою комунального підприємства „Колос” № 16 від 11.05.2009 р. щодо ринкової вартості корови віком понад 5 років станом на 11.05.2009 р., відмовними матеріалами Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області від 01.06.2009 р. №АЕ 523.
Дії засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст.356 КК України кваліфіковані правильно.
Посилання засуджених на те, що висновки суду першої інстанції є суперечливими та не відповідають фактичним обставинам справи, як і на те, що були порушені вимоги ст.334 КПК України під час розгляду справи є необгрунтованими та суперечать зібраним доказам та фактичному змісту вироку суду першої інстанції.
Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що дії засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спрямовані на самоправне вилучення корів з ферми ПСП ім.Щорса с.Закриниччя були доведені до завершення. Вказані дії оспорені як директором ПСП ім.Щорса, так і 14 громадянами – власниками майнових паїв зазначеного підприємства.
Зазначені особи вимагали повернення їм великої рогатої худоби , якою протиправно заволоділи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Отже, дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали самовільний характер, оскільки ними було заподіяно значну шкоду інтересам як самого ПСП ім.Щорса, так і окремим громадянам – співвласникам вказаного сільськогосподарського підприємства.
Разом з тим, призначаючи покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції неповно врахував дані про їх особи, відсутність будь-яких обтяжуючих покарання обставин, а також наявність обставин передбачених ст.66 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 раніше не судимі, до будь-яких інших видів відповідальності раніше взагалі не притягалися, характеризуються виключно з позитивної сторони, будь-яких тяжких наслідків від вчинення ними протиправних дій не настало.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи та змісту вироку суду, протиправні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є абсолютно тотожними, але, не зважаючи на це, суд першої інстанції визначив їм неспіврозмірне та надто суворе покарання.
А тому, враховуючи відсутність також і обтяжуючих покарання обставин, апеляційний суд вважає за необхідне вирок суду першої інстанції щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині призначеного їм покарання змінити та визначити обом засудженим більш м’яке покарання - у вигляді штрафу, в межах санкції статті 356 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2010 року в частині призначеного засудженим покарання змінити.
Призначити засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст.356 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) гривень кожному в дохід держави.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: