УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №121/2010 Головуючий у 1-й інст. Охрімчук

Категорія ст. 365 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Романова О.В.

суддів: Михайловського В.І.,

ОСОБА_1

з участю прокурора Глазунова С.В.

захисника ОСОБА_2,

виправданого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією в.о.прокурора Олевського району Житомирської області на вирок Олевського районного суду від 24 грудня 2009 року,

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не судимий,

виправданий за ч.1 ст.365 КК України.

Запобіжний захід – підписка про невиїзд скасовано.

Речові докази: комп’ютерний аудіодиск з телефонною розмовою між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено у кримінальній справі.

Згідно змісту вироку суду, органами судового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, працюючи сільським головою Радовельської територіальної громади Олевського району, будучи службовою особою та маючи 8 й ранг 4 ї категорії державного службовця, перевищив свої службові обов’язки під час розгляду заяви ОСОБА_4, складання та видачі рішення Радовельської сільської ради від 14.08.2007 року № 31 щодо надання ОСОБА_4 дозволу на збір документації та відкриття столярного цеху у приміщенні колишнього корівника СТОВ „Радовель”.

Так, 10.08.2007 року ОСОБА_3, отримавши відповідну заяву ОСОБА_4 та перевищуючи свої службові повноваження 14.08.2007 року, виніс її на розгляд засідання виконкому сільської ради, яка винесла позитивне рішення за №31.

В подальшому, перевищуючи свої службові повноваження та діючи умисно, ОСОБА_3 не повідомив заявника про прийняте рішення, після чого 31.08.2007 року, явно виходячи за межі надання йому повноважень, в порушення ст.29, ч.5 ст.60 Закону України „Про органи місцевого самоврядування в Україні”, роздрукував та видав ОСОБА_4 рішення Радовельської сільської ради Олевського району Житомирської області від 14 серпня 2007 року №31 щодо надання дозволу на збір необхідної технічної документації для відкриття столярного цеху на території сільської ради – у приміщенні колишнього корівника СТОВ „Радовель”.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на відсутність у вищенаведених діях сільського голови ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст.365 ч.1 КК України.

Прокурор просить скасувати вирок Олевського районного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Обгрунтовуючи подану апеляцію, прокурор посилається на ті обставини, що суд першої інстанції під час розгляду справи та отримання зміненого обвинувачення порушив вимоги ст.277 КПК України, оскільки, не зважаючи на відсутність потерпілого ОСОБА_5, фактично не роз’яснивши йому вимоги ст.277 КПК України, продовжив розгляд справи та виніс виправдовувальний вирок.

На думку апелянта суд також не дотримався вимог ч.2 ст.334 КПК України та не зазначив мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції не був позбавлений можливості перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч.1 ст.365 на ч.1 ст.190 КК України, оскільки санкція частини 1 ст.190 КК України передбачає покарання менш тяжке ніж санкція ч.1 ст.365 КК України.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, виправданого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, обговоривши її доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.277 ч.4 КПК України якщо у постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз’яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що суд 1ї інстанції, під час розгляду справи по суті 18 грудня 2009 року отримав від прокурора постанову про зміну обвинувачення з ст.ст.190 ч.1, 365 ч.1 КК України на ст.365 ч.1 КК України, копії якої були вручені підсудному та потерпілому, після чого була оголошена перерва на 24.12.2009 року.

Згодом, не зважаючи на відсутність у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, не вияснивши причини його неявки та не роз’яснивши йому вимоги або зміст ст.277 КПК України, суд 1 ї інстанції закінчив розгляд справи по суті та виніс вирок.

Зі змісту вироку вбачається, що суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті та мотивуючи прийняте рішення, фактично належним чином не дослідив та не спростував посилання органів досудового слідства на допущені обвинуваченим ОСОБА_3 порушення вимог ст.ст.29,60 п.5 Закону України „Про місцеве самоврядування”, внаслідок чого не дотримався вимог ст.323 ч.2 КПК України.

У той же час, частково задовольняючи скаргу прокурора, апеляційний суд не погоджується з викладеними в апеляції посиланнями на те, що суд першої інстанції не дав належної мотивованої оцінки показам свідків, оскільки такі твердження апелянта є надуманими та спростовуються як матеріалами кримінальної справи так і змістом вироку суду щодо ОСОБА_3.

Є також необгрунтованими й твердження прокурора щодо можливості перекваліфікації дій ОСОБА_3 з ч.1 ст.365 на ч.1 ст.190 КК України судом першої інстанції, оскільки зміст диспозицій зазначених законів є нетотожними та різняться за своїми об’єктивними ознаками.

У свою чергу, під час судового розгляду справи, прокурором раніше пред’явлене обвинувачення було змінено та дії обвинуваченого ОСОБА_3 було остаточно кваліфіковано саме за ст.365 ч.1 КК України.

Таким чином, приймаючи до уваги наявність допущених порушень вимог ст.277 КПК України під час судового розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_3, а також недотримання передбачених цим законом прав потерпілого ОСОБА_4 та вимог ст.323, 334 ч.2 КПК України, вирок суду щодо ОСОБА_3 не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду першої інстанції необхідно належним чином врахувати вищенаведене та у відповідності з вимогами кримінально-процесуального та матеріального закону прийняти законне та обгрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляцію в.о.прокурора Олевського району задовольнити частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі..

Судді: